Ухвала суду № 41348837, 16.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/3016/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Маринчак Н.Є.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Держаної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2011

у справі № 2а-1670/7258/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Комспек»

до Держаної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Комспек» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Держаної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2011 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу

слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТД «Комспек» з питань правових відносин з ТОВ «БФ «Промінвестгруп» за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, про що складено акт № 129/1-23-70-34288118 від 03.03.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі вищезазначеного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000442370/0 від 24.03.2011 року, та № 0000432370/0 від 24.03.2011 року, яким позивачу визначені податкової зобов'язання із податку на прибуток підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту перевірки № 129/1-23-70-34288118 від 03 березня 2011 року податковим органом було встановлено, що між ТОВ «Комспек» та ТОВ «БФ «Промінвестгруп» були укладені договір щодо надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/08/8 від 01 серпня 2008 року та договір щодо надання послуг з проведення маркетингових досліджень № 02/07/8 від 02 липня 2008 року. У розпорядженні податкового органу також були наявні Акти зарахування зустрічних заборгованостей між ТОВ «БФ «Промінвестгруп» та ТОВ «Комспек», видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних послуг, які підтверджують виконання вказаних договорів.

Разом з тим, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було зроблено висновок про те, що фактичного виконання вищевказаних договорів, укладених між ТОВ «Комспек» та ТОВ «БФ «Промінвестгруп», не відбулося.

Суди попередніх інстанцій встановили, що під час проведення перевірки ТОВ «ТД «Комспек» відповідачем були використані податкові декларації та документи первинного бухгалтерського обліку, які складені ТОВ «Комспек», тобто іншою юридичною особою, а не тією, щодо якої складено акт перевірки № 129/1-23-70-34288118 від 03.03.2011 року та в подальшому винесено податкові повідомлення-рішення № 0000442370/0 та № 0000432370/0 від 24.03.2011.

Відповідно до викладеного суди обґрунтовано встановили, що відповідачем був зроблений помилковий висновок про заниження позивачем у даній справі податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення № 0000442370/0 та № 0000432370/0 від 24.03.2011 підлягають скасуванню.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Держаної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2011 у справі № 2а-1670/7258/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Держаної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2011 у справі № 2а-1670/7258/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді Н.Є. Маринчак О.І. Степашко