ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2014 року Справа № 911/1478/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючого),
Гончарука П.А. (доповідача),
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сплав МВ" на рішення господарського суду Київської області від 12 червня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2014 року у справі № 911/1478/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сплав МВ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Далмах Нуцу" про стягнення суми, -
Встановив:
У квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сплав МВ" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Далмах Нуцу" про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого індивідуально визначеного майна № 410 від 31 серпня 2001 року в сумі 9230,33 грн., пені в розмірі 609,71 грн., неустойки в сумі 102019,31 грн. за період з 8 серпня 2013 року по 28 лютого 2014 року.
Рішенням господарського суду Київської області від 12 червня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 9230,33 грн. боргу, 597,95 грн. пені, 196,56 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2014 року рішення місцевого суду змінено. Позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 9230,33 грн. заборгованості, 520,60 грн. пені, 195,08 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить постановлені у справі судові рішення в частині відмови у стягненні неустойки за час прострочення повернення об'єкта оренди в розмірі 102019,31 грн. скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в даній частині.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржувані судові рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.
Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення у зв'язку з відсутністю правових підстав для його задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 31 серпня 2011 року сторонами укладено договір оренди № 410 нерухомого індивідуально визначеного майна - опалювального приміщення площею 15,5 м2, яке знаходиться на мансардному поверсі адмінбудівлі (літ. "А"); металевої споруди № 1 розрахунковою площею 181,1 м2 (за планом реєстр. літ. № 13; навісу розрахунковою площею 95,8 м2 (за планом реєстр. літ. "Ч"); навісу розрахунковою площею 124,8 м2 (за планом реєстр. літ. "Ш").
На виконання умов договору позивач передав відповідачу об'єкт оренди за актом приймання-передачі від 1 жовтня 2011 року.
Додатковою угодою від 5 серпня 2013 року до зазначеного договору оренди сторони припинили дію договору з 8 серпня 2013 року.
Предметом спору у даній справи є вимоги про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за період з 1 липня 2013 року по 7 серпня 2013 року в сумі 9230,33 грн., пені в розмірі 609,71 грн. і неустойки в сумі 102019,31 грн.
Розглядаючи заявлені вимоги по суті, господарський суд першої інстанції, встановивши, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 9230,33 грн. підтверджена матеріалами справи і відповідач позов в даній частині визнає, керуючись нормами ст.ст. 173, 175, 283 Господарського кодексу України, п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про задоволення позову про стягнення суми основного боргу та пені в сумі 597,95 грн., виходячи з умов п. 11.4 договору та вимог ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, п. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Залишаючи вимогу про стягнення неустойки, передбаченої п. 3.1.11 договору та ст. 785 Цивільного кодексу України, без задоволення, суд виходив з її необґрунтованості, оскільки договір оренди є розірваним з 8 серпня 2013 року, при цьому, свій обов'язок, передбачений п. 2.4 договору, щодо складання акта повернення об'єкта оренди, позивач не виконав.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції, погодившись з висновками місцевого суду щодо стягнення основної заборгованості та відмови у стягненні неустойки з тих самих підстав, дійшов висновку про необхідність зміни рішення місцевого суду в частині стягнення пені, задовольнивши відповідну вимогу позивача в сумі 520,60 грн. При цьому, суд послався на те, що оскільки умова застосування відповідальності у вигляді стягнення пені у даному випадку пов'язана з датою виникнення грошового зобов'язання у відповідача, нарахування пені повинно здійснюватись за перші 6 місяців від дати початку прострочення сплати орендної плати за липень 2013 року - з 6 липня 2013 року по 6 січня 2014 року, та за серпень 2013 року - з 6 серпня 2013 року по 6 лютого 2014 року.
Вказані висновки суду апеляційної інстанції є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.
Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів у справі, а тому, в силу положень ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, не можуть братися судом касаційної інстанції до уваги.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційного господарського суду у справі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сплав МВ" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2014 року у справі № 911/1478/14 - без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Судді Гончарук П.А.
Стратієнко Л.В.
Судове рішення № 41348243, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 12.11.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 911/1478/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: