Ухвала суду № 41346543, 07.11.2014, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-кп/593/51/2014

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" листопада 2014 р. Бережанський районний суд Тернопільської області

В складі колегії суддів:

головуючого судді Музики Я.М.

суддів: Німко Н.П., Данилів О.М.

при секретарі судового засідання: Гривна Н.І.

з участю:

прокурора: Смереки І.В.

обвинувачених: ОСОБА_1,ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4

адвокатів /захисників/: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м.Бережани Тернопільської області клопотання захисника (адвоката) ОСОБА_6 подану в інтересах підзахисного обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту прокурору в зв»язку з його невідповідністю ст.291 КПК України у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014210060000064 від 02 березня 2014 року стосовно:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого, що обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст.185, ч.2 ст.15, ч.5 ст.185 КК України ;

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше судимого: Бучацьким районним судом за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на 2 роки, 14.09.2010 року Бучацьким районним судом за ч.1 ст.122 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, згідно ст.71 КК України частково приєднано 2 роки по вироку Бучацького районного суду від 18.06.2008 року, всього до відбування 4 роки 6 місяців позбавлення волі, що обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст.185, ч.2 ст.15, ч.5 ст.185 КК України;

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. н., уродженця та жителя АДРЕСА_3 раніше не судимого в силу ст.89 КК України, що обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст.185, ч.2 ст.15, ч.5 ст.185 КК України;

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н., уродженця та жителя АДРЕСА_4, раніше не судимого, що обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

-

В С Т А Н О В И ЛА:

У провадження Бережанського районного суду Тернопільської області 07 серпня 2014 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014210060000064 від 02 березня 2014 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185, ч.2 ст.15, ч.5 ст.185 КК України; ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисником (адвокатом) ОСОБА_6 в інтересах його підзахисного обвинуваченого ОСОБА_1 подано клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, що має наслідком неможливість призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

В обґрунтування клопотання послався на те, що в обвинувальному акті відсутні відомості потерпілої ОСОБА_9, яка зазначена в тексті обвинувачення, однак допитана по справі в якості свідка і не визнана потерпілою. Натомість в тексті обвинувального акту зазначено як потерпілу ОСОБА_10, про яку в тексті обвинувального тексту не згаданого. Також до обвинувального акту додано цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 однак жодних відомостей про нього в обвинувальному акті чи у реєстрі матеріалів досудового розслідування не відображено. В тексті обвинувачення ОСОБА_4 у 3-х епізодах, інкримінованих йому та решті обвинувачених, відсутні прізвища потерпілих, що не відповідає викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Вважає, що з наведених підстав обвинувальний акт не відповідає вимогам п.п.3,5, ч.2 ст. 291 КПК України та п.2 ч.4 ст. 291 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 клопотання свого захисника підтримав, просить суд його задовольнити.

Прокурор Смерека І.В. в підготовчому судовому засіданні щодо задоволення клопотання захисника заперечила. Вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України. Просить в задоволенні клопотання відмовити.

Інші учасники процесу обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_12 в підготовчому судовому засіданні клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 підтримали і також просять його задовольнити з підстав, які зазначені у згаданому клопотанні.

Потерпілі в підготовче судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце слухання кримінального провадження були належним чином повідомлені, на адресу суду від них надійшли заяви про проведення підготовчого судове засідання за їх відсутності.

Суд, заслухавши позицію прокурора, думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками, прийшов до висновку про необхідність повернення останнього прокурору з підстав невідповідності вимогам кримінально-процесуального кодексу України.

Так, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Як встановлено вимогами п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті має бути вказаний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Положеннями п.1 ч.1 ст.91 КПК України передбачено, що саме на прокурора покладено обов'язок доказування події кримінального правопорушення, часу та способу його вчинення.

Також, відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства, правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі й об'єктивної сторони кримінального правопорушення, а також кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Крім того, виклад фактичних обставин кримінального провадження не може суперечити правовій кваліфікації дій особи

Судом встановлено, що в обвинувальному акті складеному відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 міститься формулювання обвинувачення, яке інкримінується кожному з обвинувачених, також щодо кожного з обвинувачених зазначена правова кваліфікація вчиненого ними кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статтю закону України про кримінальну відповідальність.

Разом із тим, не переходячи до оцінки доказів та з'ясовуванню наявності чи відсутності в діях обвинувачених складу інкримінованих злочинів, суд вважає, що обвинувальний акт фактично не містить викладу всіх складових кримінальних правопорушень, які ставляться обвинуваченим у вину, також не зазначено всіх відомостей про фактичні обставини кримінального правопорушення, які б за своїм змістом узгоджувалися із правовою кваліфікацією дій обвинувачених.

Також, виходячи із змісту обвинувального акту, у ньому наявний ряд суперечностей щодо фактичних обставин справи, які суд вважає істотними.

Так, викладений в обвинувальному акті текст обвинувачення кожного з обвинувачених (ОСОБА_1, ОСОБА_3 й ОСОБА_2.) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185, ч.2 ст.15, ч.5 ст.185 КК України є ідентичним за своїм змістом. Таким чином, обвинувачення кожного з обвинувачених не має характеру індивідуалізації та конкретизації ролі кожного з них за всіма без виключення епізодами інкримінованих кримінальних правопорушень.

Також, в обвинувальному акті згідно зазначених фактичних обставин щодо розподілених ролей між обвинуваченими в організованій злочинній групі, зазначено, що ОСОБА_1 здійснював підготовку до вчинення злочинів, підшуковуючи знаряддя та засоби для їх вчинення; підшукував місця збуту викраденого майна та безпосередньо збував його жителям м. Бучача та Бучацького району. Однак, в обвинувальному акті не зазначено жодних фактичних обставин та відомостей про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 вищезгаданих дій, які фактично є елементом правової кваліфікації дій обвинуваченого за ознакою вчинення злочину у складі організованої злочинної групи.

Аналогічно, в обвинувальному акті не зазначено жодних фактичних обставин та відомостей про вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 інкримінованих йому дій « … викрадені речі переносив у автомобіль марки «Мерседес Бенц», д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1.». Як вбачається з обвинувального акту, такі дії обвинуваченого також фактично є елементом правової кваліфікації дій обвинуваченого за ознакою вчинення злочину у складі злочинної організованої групи.

Також, в порушення вимог п.3 ч.2 ст.291 КПК України у розділі обвинувального акту про анкетні дані потерпілих, не зазначено жодних відомості щодо потерпілої ОСОБА_9, якій, згідно основного тексту обвинувального акту заподіяно шкоду вчиненням злочину за епізодом від 10 квітня 2014 року. Поряд з цим, як вбачається із п. 47 Розділу І Реєстру, зазначена особа допитана у даному кримінальному провадженні в якості свідка й жодних відомостей про її процесуальну участь і даній справі в якості потерпілої в реєстрі не зазначено.

Натомість, в обвинувальному акті в списку потерпілих зазначено ОСОБА_10, хоча у змісті обвинувачення не зазначено жодних фактичних відомостей про спричинення такій особі шкоди від інкримінованих обвинуваченим злочинів.

Окрім цього, в обвинувальному акті не зазначено всіх необхідних для прийняття повного та об'єктивного рішення у справі відомостей щодо осіб обвинувачених, а саме - освіти, сімейного стану, наявності чи відсутності неповнолітніх дітей чи утриманців, відомості про роботу чи навчання тощо. Прізвище ж одного із обвинувачених зазначене, як «Мандро», а згідно обвинувального акту у вчиненні інкримінованих злочинів обвинувачується особа на прізвище «Мандра».

Також, як вбачається із обвинувачення ОСОБА_4 за епізодом крадіжки від 25 березня 2014 року, саме у зазначеного обвинуваченого виник злочинний умисел спрямований на проникнення у приміщення житлового будинку за адресою АДРЕСА_5 з метою вчинення крадіжки й саме він реалізовуючи свій злочинний намір розподілив обов»язки кожного з обвинувачених ( ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2.) по вчиненню крадіжки.

Натомість, в тексті обвинувачень ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначено, що організатором та розподільником ролей при вчиненні крадіжки за таким епізодом був лише обвинувачений ОСОБА_1, а обвинуваченого ОСОБА_4 він залучив лише з метою полегшення крадіжки.

Як вбачається із тексту обвинувачення ОСОБА_4 за цим же епізодом, після вчинення крадіжки обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із викраденим майном з місця вчинення злочину втекли.

Натомість, в тексті обвинувачень ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за цим епізодом зазначено, що викраденим майном саме ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Суперечності обвинувального акту аналогічного змісту мають місце і за епізодами обвинувачення ОСОБА_4 по вчиненню крадіжок 05 квітня 2014 року, 10 квітня 2014 року та замаху на вчинення крадіжки від 09 квітня 2014 року.

Як вважає суд, такі недоліки обвинувального акту щодо фактичного розподілу ролей кожного з обвинувачених і фактичної їх участі у вчиненні злочинів в складі організованої групи є істотними й свідчать про неконкретність обвинувачення кожної із осіб, якій інкримінуються такі злочини.

Крім того, в обвинувальному акті про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні епізодів крадіжок від 25 березня 2014 року, 09 квітня 2014 року та 10 квітня 2014 року не зазначено жодних відомостей щодо потерпілих від злочинних дій обвинувачених.

В обвинувальному акті також не зазначено жодних фактичних відомостей про те, яким чином та за яких обставин обвинувачені попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення зазначених в обвинувальному акті кількох злочинів та об'єдналися єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення такого плану, який мав бути відомим всім учасникам групи.

Як вважає суд, у такій своїй сукупності зазначені недоліки обвинувального акту фактично виключають можливість визначення судом меж пред'явленого обвинувачення і як похідне - неможливість здійснення належного захисту обвинувачених від такого обвинувачення, що є порушенням принципу їхнього права на захист.

Отже, відсутність зазначення в обвинувальному акті всіх істотних складових інкримінованих кримінальних правопорушень, відсутність зазначення всіх обставин, які утворюють склад таких кримінальних правопорушення, їх правова кваліфікація, а також зазначені істотні суперечності обвинувачення свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України та є перешкодою для призначення по ньому судового розгляду.

Також суд приходить до висновку, що долучений до обвинувального акту в якості додатку реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні ( далі - Реєстр) не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, оскільки він, в порушення вимог п.2 ч.2 ст.109 КПК України містить не всі процесуальні дії, проведені під час досудового розслідування ( із зазначенням номеру, найменування та часу її проведення), не всі процесуальні рішення, прийняті під час досудового розслідування (із зазначенням їх реквізитів) та не всі заходи забезпечення кримінального провадження (із зазначенням їх дати і строку їх застосування).

Згідно з ч.1 ст.110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого, слідчого судді….

Крім того, у обвинувальному акті та долученому реєстрі матеріалів досудового слідства у кримінальному провадженні не зазначені жодні відомості про залучення та участь у даному кримінальному провадженні адвокатів /захисників/, участь яких у такій категорії справ є обов'язковою, як і не зазначено особисті дані таких осіб /П.І.Б., місце проживання, відомі засоби зв»язку тощо/. Зазначені недоліки суттєво ускладнюють розгляд кримінального провадження, оскільки за таких обставин суд позбавлений можливості в розумні строки забезпечити участь зазначених осіб у судовому засіданні. Зазначений недолік суд також розцінює, як суттєве порушення принципу захисту прав обвинувачених.

Вимоги частини 1 ст. 290 КПК України імперативно вказують на те, що сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Якщо ж сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, то відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Як встановлено судом, у даному кримінальному провадженні в п.200, п.201 Розділу 1 Реєстру зазначені відомості про вчинення процесуальних дій - повідомлення підозрюваних та потерпілих про завершення досудового розслідування та надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування.

Однак, в порушення вищезазначених вимог ст. 290 КПК України, в реєстрі відсутні жодні відомості щодо кого із підозрюваних та потерпілих вчинено такі процесуальні дії. Як і відсутні відомості про вчинення аналогічних дій стосовно захисників ( адвокатів) підозрюваних, участь яких у даному провадженні, як зазначено вище є обов'язковою.

Також, в порушення зазначеної норми закону, в Реєстрі відсутні будь-які відомості про те, що підозрювані ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, їх захисники та всі без винятку потерпілі письмово підтвердили прокурору, як стороні кримінального провадження факт надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням найменування таких матеріалів. Зазначений недолік суд також розцінює як істотне порушення права на захист підозрюваних та прав потерпілих, як сторони кримінального провадження

Також, суд вважає, що в порушення вимог п.2 ч.2 ст.109 КПК України, сторона кримінального провадження в Реєстрі вказала не всі свої процесуальні дій та рішення, прийняті під час досудового розслідування. В свою чергу, деякі зазначені у Реєстрі процесуальні дії та рішення вказані також з порушенням кримінально-процесуальних вимог, оскільки щодо них не зазначено всіх необхідних реквізитів. Так, у п.75 Розділу І Реєстру «Повідомлення про підозру ОСОБА_4.» вказано час « 14.90», що такого виміру часу не існує. Не зазначення відомостей про особу, яка проводила процесуальні дії зазначені у Розділі І Реєстру мають множинний характер.

В п.п. 194, 195,196,197 198, 199 Розділу 1 Реєстру повідомлень про нову підозру та допиту підозрюваних ОСОБА_1, ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зазначено час вчинення таких процесуальних дій, згідно якого інтервал між повідомленням про підозру та початком допиту за такою підозрою ОСОБА_1 становив 4 хвилини, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - 5 хв., ОСОБА_4 - 5-ть хвилин. Суд ставить під сумнів реальність технічної можливості фактичного ознайомлення підозрюваних із об'ємною підозрою у зазначений проміжок часу.

Також, згідно п.п. 200,201 Розділу І Реєстру, повідомлення підозрюваним та потерплим про звершення досудового розслідування та відкриття матерів було здійснено 27 червня 2014 року, однак, в порушення вищезгаданої норми закону, сторона кримінального провадження не зазначила часу вчинення таких процесуальних дій.

За таких обставин, враховуючи зазначені судом невідповідності обвинувального акту та його додатків вимогам ст.ст. 109, 290, 291 КПК України, обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні слід повернути старшому прокурору відділу прокуратури Тернопільської області Матвійчуку М.М. для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 109, 291,314 КПК України, суд колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014210060000064 від 02 березня 2014 року відносно: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185, ч.2 ст.15, ч.5 ст.185 КК України; ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - повернути старшому прокурору відділу прокуратури Тернопільської області Матвійчуку М.М., надавши останньому термін до 17 листопада 2014 року для усунення вказаних недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Музика Я.М.

Судді Німко Н.П.

Данилів О.М.