Вирок № 41342941, 11.11.2014, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

1-кп/226/190/2014

Кримінальне провадження № 1-кп/226/190/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2014 року м.Димитров

Димитровський мiський суд Донецької областi в складi:

головуючого - суддi Редько Ж.Є.,

при секретарі Мітюхіній О.В.,

за участю прокурора Білобловського Р.В.,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м.Димитров Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050490000420, відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Димитров Донецької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, що має сина ОСОБА_4, 2004 року народження, та сина ОСОБА_5, 2010 року народження, судимого 10.06.2009 року Димитровським міським судом Донецької області за ст.124 ч.1 КК України до 150 годин громадських робіт, 02.08.2011 року Димитровським міським судом Донецької області за ст.ст.389 ч.2, 71, 72 КК України до одного року одному місяця п'яти днів обмеження волі, звільненого 26.03.2013 року умовно-достроково на п'ять місяців 17 днів, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: Донецька область, м.Димитров, вул.Панфілова, б.32, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 09 квітня 2014 року у денний час, точного часу слідством не встановлено, разом із раніше знайомим ОСОБА_2 вживав спиртні напої за столиком біля гаражу НОМЕР_2, який розташований за адресою: АДРЕСА_2. В ході вживання спиртних напоїв ОСОБА_2 поклав свій мобільний телефон чорного кольору сенсорний моноблок марки «Soni Ericsson Xperia», імей НОМЕР_3, на стіл, за яким вони сиділи, після чого ОСОБА_3, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел на викрадення вказаного телефону, скориставшись тим, що ОСОБА_2 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння та, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливою метою викрав мобільний телефон марки «Soni Ericsson Xperia», в якому знаходилась сім-карта оператора МТС з номером НОМЕР_1 та карта пам'яті на 8GВ, загальною вартістю 1500 гривень, після чого покинув місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

В результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 завдано матеріальної шкоди у розмірі вартості викраденого майна на загальну суму 1500 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні правопорушення не визнав, суду пояснив, що з потерпілим він знайомий з дитинства, підтримує з ним дружні стосунки. 09 квітня 2014 року днем, біля 12-13 години, він під'їхав на скутері до ринку в м.Димитров, де зустрів ОСОБА_2, який був у стані алкогольного сп'яніння, та запропонував тому поїхати до гаражів, щоб розпити придбану ним пляшку горілки. Вони приїхали до гаражу його знайомого ОСОБА_6, який розташований по вул.Ворошилова. Біля гаражу знаходилися ОСОБА_7, ОСОБА_15 та ОСОБА_8. За столиком навпроти гаражу вони почали розпивати спиртні напої. Щоб подзвонити дружині, він попросив у потерпілого телефон, так як на рахунку його телефону марки «Nokia» не було коштів. ОСОБА_2 дав йому свій телефон чорного кольору сенсорний великий марки Soni-Ericsson. Оскільки в телефоні був розряджений акумулятор, він повернув телефон ОСОБА_2. Той положив його назад у внутрішній карман куртки. Після цього ОСОБА_8 запропонував поставити телефон ОСОБА_2 на зарядку у гаражі ОСОБА_6. ОСОБА_2 відмовився, на що ОСОБА_8 розсердився та почав крутити руки потерпілому, чіплятися до нього. Коли ОСОБА_8 викручував руку ОСОБА_2 за спину, куртка потерпілого провисла, і ОСОБА_8 забрав з неї телефон ОСОБА_2 Після ОСОБА_8 сказав йому їхати разом, щоб продали телефон. По дорозі ОСОБА_8 зі свого телефону комусь дзвонив, після чого вони поїхали на Стару Колону, щоб показати телефон потерпілого ОСОБА_9. ОСОБА_9 сказав, що потрібно порадитися з дружиною, сів на скутер третім, і вони поїхали до Новатора. ОСОБА_8 казав ОСОБА_9, що телефон не крадений, щоб той не хвилювався. Приїхавши, ОСОБА_9 з телефоном заходив у будинок, а коли вийшов, сказав, що дружині телефон не потрібен, що треба їхати на вул.Красна, щоб показати телефон чоловіку, який їм зацікавився. В цей час проїжджав на скутері ОСОБА_10, якого ОСОБА_8 попросив поїхати на хутір разом, пересівши до нього. Під'їхавши до двору приватного сектору, ОСОБА_9 з телефоном зайшов до будинку, після вийшов та сказав, що чоловік згоден купити телефон. ОСОБА_9 спитав у ОСОБА_8, чи можно продати телефон за 350 гривень. ОСОБА_8 погодився. Тоді ОСОБА_9 знов зайшов у будинок, виніс гроші та віддав їх ОСОБА_8. Після чого ОСОБА_9 сів до нього на скутер, а ОСОБА_8 разом зі ОСОБА_10 поїхали у не відомому йому напрямку. Через два дні від ОСОБА_8 він дізнався, що дільничний інспектор інтересувався телефоном потерпілого. ОСОБА_8 сказав, що нічого не знає. Також ОСОБА_8 викинув з телефону потерпілого сім-карту і вставив свою.

Не зважаючи на те, що обвинувачений не визнає себе винним, обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 кримінального правопорушення знайшли своє повне підтвердження у показах потерпілого, свідків та в матеріалах справи.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що у квітні 2014 року на ринку «Ведющенко» в м.Димитров приблизно о 14.00 годині він зустрів свого знайомого ОСОБА_3, який приїхав на ринок на скутері. До цього він вже випив пляшку пива та 150 гр горілки. ОСОБА_3 запропонував йому ще випити, і вони поїхали до гаражів, які знаходяться в районі АДРЕСА_2. Під,їхали до гаражу знайомого ОСОБА_16, біля гаражу стояв столик, за яким вже випивали ОСОБА_8, ОСОБА_16 та незнайомий йому чоловік. Вони приєдналися до них. В нього був сенсорний телефон марки Soni-Ericsson, який лежав у зовнішньому боковому кармані куртки. Телефон був майже розряджений, він спитав у ОСОБА_16, чи немає в нього зарядного пристрою, той відповів, що такого немає, побачивши роз'єм для заряду. Він поклав телефон назад у карман. ОСОБА_3 попросив у нього телефон, щоб зателефонувати дружині, він дав йому телефон та сів за стіл продовжувати випивати. Він не пам'ятає, віддав йому ОСОБА_2 телефон чи ні, також не пам'ятає, куди він його поклав - чи на стіл, чи в карман. Про те, що йому викручували руки, він теж не пам'ятає. Пам'ятає, що спав біля гаражу, заснув, оскільки був п'яним. Коли проснувся, в гаражі був ОСОБА_8 та ОСОБА_3, хазяїна гаражу ОСОБА_16 не було. Коли мимо гаражу проїжджав знайомий ОСОБА_17, він просив в нього телефон, щоб подзвонити, так як його телефон зник. Це було біля 19-20 годин. З телефону ОСОБА_17 він подзвонив на свій, але той був не на зв'язку. Гараж був закритий, стіл прибраний. Він подумав, що телефон в гаражі. Дочекавшись ОСОБА_16, який відкрив гараж, переконався, що телефону в ньому немає, після чого вони розійшлися по домам. Наступного дня він продовжив шукати телефон. В карманах його не було, там були тільки навушники та гаманець. Йому порадили звернутися до міліції. Телефоном він користувався біля місяця. Телефон знайшли та повернули йому в робочому стані. Тілесних ушкоджень в нього не було, була тільки садна на носі, але отримав він її до зустрічі зі ОСОБА_3. Під час розпиття у той день спиртних напоїв він ні з ким не конфліктував, вважає себе рівноважною людиною.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він знайомий і з обвинуваченим, і з потерпілим, стосунки з ними нормальні. Приблизно у квітні-травні 2014 року, точну дату він не пам'ятає, у денний час він їхав на мопеді на ринок м.Димитров та зустрів ОСОБА_8, який попросив його з'їздити з ним на хутір. ОСОБА_8 сидів на мопеді ОСОБА_3 разом з обвинуваченим та ОСОБА_7 на прізвисько «ОСОБА_7». Він підвіз ОСОБА_8 на вул.Красна до будинку, у який пішов ОСОБА_7, а коли вийшов, хлопці щось вирішували, він стояв осторонь. Після чого він з ОСОБА_8, а ОСОБА_3 із ОСОБА_7 сіли на мопеди та поїхали. Він нікуди не втручався, навіщо під'їжджали до будинку ОСОБА_7, йому невідомо. Ані мобільного телефону, ані грошей він не бачив. Пізніше від потерпілого йому стало відомо, що у того пропав мобільний телефон, коли він випивав у компанії з вказаними хлопцями.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що у квітні 2014 року, точну дату не пам'ятає, він знаходився у гаражі знайомого ОСОБА_6 на площадці в м.Димитров, біля якого розташований столик, за яким вони розпивали спиртні напої. До них приєдналися молоді хлопці ОСОБА_3 і ОСОБА_8, яких він знав візуально. Пізніше ОСОБА_3 на мопеді привіз потерпілого ОСОБА_12, який був вже п'яний і теж став приймати участь у розпитті спиртного. У потерпілого було подряпане обличчя, яке хлопці обмили, бо воно було у крові. ОСОБА_6 у цей час був у гаражі. Ніяких конфліктів у його присутності між потерпілим і хлопцями не було, ніхто нікому не крутив руки і не наносив ударів. Хтось із хлопців просив телефон у потерпілого, щоб подзвонити, він не знає, чи давав потерпілий свій телефон чи ні, бо теж був п'яний. Потім хлопці уїхали, а він пішов додому. Пам,ятає, що потерпілий залишався біля гаражів у сильному алкогольному сп'янінні. Наступного дня від людей йому стало відомо, що потерпілий спав під гаражами і що в нього пропав мобільний телефон.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_3 неодноразово приїжджав до нього у гараж, який знаходиться в районі площадки в м.Димитров, з приводу ремонту свого мопеду. У квітні 2014 року, точної дати не пам'ятає, він ремонтував у гаражі автомобіль. Між його і сусідським гаражами розташований столик, за яким чоловіки розпивали спиртні напої. Він теж підходив до них, там були ОСОБА_11 та молоді хлопці, серед яких ОСОБА_3 та ОСОБА_8, інших він не знає. ОСОБА_3 приїхав на мопеді. Ніяких конфліктів не відбувалося і ніхто до нього з приводу телефону не звертався. Більшість часу він ремонтував у гаражі машину і не звертав уваги на компанію. Про крадіжку телефону у потерпілого йому стало відомо зі слів працівників міліції.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що і з потерпілим, і з обвинуваченим він знайомий не один рік, стосунки з ними нормальні. Після події з телефоном він та ОСОБА_3 не спілкуються. Восени 2014 року приблизно о 10.00 годині він прийшов до гаражів, розташованих на площадці в районі Новатора в м.Димитров. Біля гаражу ОСОБА_6 знаходиться стіл, за яким зібралися власники гаражів і розпивали спиртні напої. Він також до них приєднався. До столика на мопеді під,їхав ОСОБА_3 з ОСОБА_2, у якого було подряпане обличчя, яке він допоміг тому вмити від грязі і крові. ОСОБА_2 не пояснював, де він отримав ці подряпини. ОСОБА_3 і ОСОБА_2 були випивші. Усі разом продовжили розпивати спиртне. Під час розпиття він чув, як ОСОБА_3 просив у ОСОБА_2 телефон, щоб подзвонити дружині. Він не бачив, чи передавав телефон потерпілий, бо не звертав на це уваги. Коли закінчилася горілка, ОСОБА_3 їздив за нею на мопеді. Потім ОСОБА_3 разом з ним знову поїхав за горілкою на ринок. Коли під'їжджали до ринку, ОСОБА_3 запропонував йому продати телефон з великим екраном, сенсорний, темного кольору. Він не зрозумів, чий це телефон, а ОСОБА_3 йому не пояснював, кому той належить. У потерпілого він бачив місяця за три до цієї події телефон марки Нокіа. Погодившись допомогти, він набрав зі свого мобільного телефону знайомого ОСОБА_9, з яким вони зустрілися біля магазину на Старій Колоні в м.Димитрво. ОСОБА_3 передав ОСОБА_9 телефон і домовлявся з ним за ціну. ОСОБА_9 подзвонив своїм батькам, після чого вони утрьох на мопеді ОСОБА_3 поїхали до батьків ОСОБА_9 на вул.Красна в м.Димитров. По дорозі в районі ринку м.Димитров вони зустріли на мопеді знайомого ОСОБА_10, до якого він пересів. На двох мопедах вони приїхали на вул.Красну. ОСОБА_9 ходив у приватний будинок своїх батьків, повернувся з грошима у кількості 330 грн. чи 350 грн., які передав йому. Гроші він розділив на двох з ОСОБА_3, оскільки допоміг тому продати телефон. ОСОБА_10 у цей час стояв у стороні. Після чого вони роз,їхались. Про крадіжку телефону у ОСОБА_2 він дізнався від працівників міліції. Під час розпиття спиртних напоїв за столиком ніяких конфліктів не було. Потерпілому ніхто не спричиняв тілесних ушкоджень, особисто він не чіплявся до нього і не викручував ОСОБА_2 руки. Під час продажу телефону потерпілий залишався біля гаражу. Телефон він у ОСОБА_2 не викрадав, сім-карту з телефону не доставав і обвинуваченого не обумовлює. Навпаки ОСОБА_3 обумовлює його, оскільки боїться за свою сім,ю.

Протоколом від 10.04.2014 року працівниками Димитровської міліції зафіксовано прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілого ОСОБА_2 стосовно викрадення у нього 09.04.2014 року у проміжок часу з 13.00 години до 16.00 години мобільного телефону марки «Soni Ericsson Xperia».

Відповідно до товарного чеку викрадений телефон було придбано 19.03.2014 року

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що 9 травня 2014 року він приймав участь у якості понятого. Окрім нього також був присутній другий понятий та не знайомий йому чоловік. У його присутності йшла мова про крадіжку телефону. Він розписувався у складеному протоколі, у якому зафіксовані всі події, що відбувалися у його присутності.

Відповідно до протоколу огляду від 09.05.2014 року у кабінеті адміністративної будівлі Димитровского МВ ГУМВС України в Донецькій області у присутності понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_13 ОСОБА_14 представив для огляду мобільний телефон марки «Soni Ericsson» у корпусі чорного кольору з сенсорним екраном, імей якого НОМЕР_3, без сім-карти та без карти пам,яті у робочому стані. При пред,явленні телефону ОСОБА_14 пояснив, що даний телефон він придбав за 320 грн. у малознайомого громадянина на ім,я ОСОБА_3 приблизно на початку квітня 2014 року біля магазину по вул.Павлова в м.Димитров.

При пред'явленні особи для впізнання за фотознімками згідно протоколу від 14.05.2014 року ОСОБА_14 впізнав на одному з фотознімків ОСОБА_3, як особу, яка 09.04.2014 року продала йому мобільний телефон марки «Soni Ericsson» чорного кольору, сенсорний, моноблок за 320 грн.

При пред'явленні особи для впізнання за фотознімками згідно протоколу від 14.05.2014 року ОСОБА_14 впізнав на одному з фотознімків ОСОБА_8, як особу, яка була присутня при продажу йому мобільного телефону марки «Soni Ericsson» чорного кольору, сенсорного, моноблок.

За інформацією Димитровської центральної міської лікарні від 05.06.2014 року ОСОБА_2, у період з 08.04.2014 року по 11.04.2014 року за наданням медичної допомоги не звертався.

Проаналізувавши наведені докази у їх сукупності, суд критично оцінює покази ОСОБА_3 та не приймає його версію щодо його непричетності до даного кримінального правопорушення, сприймаючи її, як бажання обвинуваченого ухилитися від відповідальності.

Пояснення обвинуваченого спростовуються показами самого потерпілого, допитаних у суді свідків та наведеними матеріалами справи, які є послідовними та узгодженими між собою, виключають будь-які протиріччя та зацікавленість.

Так, і потерпілий, і присутні під час розпиття спиртних напоїв свідки ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_6, всі до одного стверджують, що ніяких конфліктів та спричинення будь-кому тілесних ушкоджень у день скоєння правопорушення біля гаражу не відбувалося; потерпілий підтвердив, що ОСОБА_3 просив в нього телефон для здійснення дзвінку, на цей факт вказав свідок ОСОБА_8, свідок ОСОБА_11 теж пам'ятає, що хтось із хлопців попросив у потерпілого телефон; при цьому потерпілий пояснив, що телефон він дістав із зовнішнього карману куртки, тоді як обвинувачений вказав, що ОСОБА_8, який категорично заперечує скоєння ним крадіжки, начебто викрав телефон потерпілого із внутрішнього кармана куртки.

Пояснення ОСОБА_3 також не узгоджуються із матеріалами справи, зокрема, із протоколами огляду пред'явленого ОСОБА_14 належного потерпілому мобільного телефону у сукупності з протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до яких ОСОБА_14 називає і впізнає обвинуваченого, як особу, яка продала йому мобільний телефон.

Таким чином, суд вважає що дії обвинуваченого ОСОБА_3 досудовим розслідуванням кваліфіковані правильно за ч.1 ст.185 КК України, оскільки він своїми діями скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Призначаючи міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступень тяжкості скоєного правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом,якшують та обтяжують покарання.

Скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відноситься до злочинів середньої тяжкості.

ОСОБА_3 має дві непогашені судимості за умисні злочини невеликої тяжкості, має двох малолітніх синів, офіційної роботи не має, отримує дохід від неофіційних джерел, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання.

У якості обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує наявність у нього малолітніх дітей, відсутність матеріальних претензій у зв'язку із поверненням телефону потерпілому.

Рецидив правопорушень суд враховує як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченому.

Суд приходить до висновку, що встановлені обставини справи, тяжкість скоєного правопорушення, особа винного, вказують на те, що ще не втрачена можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Покарання у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.185 КК України, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 і попередження скоєння ним нових правопорушень.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Soni Ericsson», переданий на зберігання ОСОБА_2 підлягає залишенню у потерпілого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та призначити йому покарання за ст.185 ч.1 КК України у вигляді штрафу розміром 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Soni Ericsson» залишити ОСОБА_2.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, яка подається до апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів: засудженому з моменту вручення йому копії вироку, іншим учасникам судового процесу з дня його проголошення.

Суддя Ж.Є.Редько