Рішення № 41342199, 11.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12374/14 11.11.14За позовом Виконувача обов'язки прокурора Шевченківського району м.Києва в інтересах держави в особі 1) Міністерства енергетики та вугільної промисловості, 2) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення 179 646 071,21 грн.

Головуючий суддя Ярмак О.М.

Судді Літвінова М.Є.

Сташків Р.Б.

Представники сторін:

Від прокурора: Долгорук С.М. за посв. № 002718

Від позивача 1: не з'явився

Від позивача 2: Чеботарьова І.Г. за дов.

Від відповідача: Святюк С.П. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Виконувач обов'язки прокурора Шевченківського району м.Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі 1) Міністерства енергетики та вугільної промисловості, 2) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Нафтогаз України" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 139 364 854, 23 грн. основного боргу - заборгованості за спожитий природний газ по договору № 13/3409-БО-41 від 28.12.2012р., 25 124 449, 73 грн. пені, 7 632 608,04 грн. 3% річних, 7 524 159,21 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання.

07.08.2014р. через канцелярію суду представником прокуратури подано письмові пояснення по справі щодо необхідності захисту інтересів держави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014р. було призначено колегіальний розгляд справи № 910/12374/14.

Розпорядженням В.о.Голови Господарського суду міста Києва від 26.08.2014р. визначено колегію суддів для розгляду справи у складі: Головуючий суддя Ярмак О.М., суддя Літвінова М.Є., суддя Сташків Р.Б.

Ухвалою суду від 26.08.2014р. справу у колегіальному складі суду прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.10.2014р.

02.10.2014р. через канцелярію суду позивач 2 подав документи по справі.

У зв'язку з перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному, судове засідання 02.10.2014р. не відбулося.

У зв'язку з виходом судді Ярмак О.М., ухвалою суду від 13.10.2014р. справу № 910/12374/14 призначено до розгляду на 28.10.2014р.

Відповідач позов не визнає, у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, вказуючи, що станом на 28.10.2014р. ПАТ «Київенерго» частково погашено борг по договору перед позивачем 2, у зв'язку з чим заборгованість становить 4 425 000 грн., стверджує, що відповідач вживає конкретні та дієві заходи для сплати боргу; порушення строків оплати за газ відбулося не з вини відповідача, оскільки розрахунки за природний газ на вироблення теплової енергії здійснювалися відповідно до особливого алгоритму проведення розрахунків: автоматично зарахування коштів, що надійшли від споживачів теплової енергії, на рахунок споживача як оплата вартості спожитого відповідачем природного газу. Зазначає, що оскільки відповідач не має змоги самостійно впливати на своєчасність розрахунків зa природний газ, з огляду на особливості здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність в енергетичній галузі, про що зазначалося вище, у діях ПАТ «Київенерго» відсутня вина у простроченні платежів за газ, що згідно статті 218 ГК України та статті 617 ЦК України та специфіки розрахунків між сторонами позбавляє позивачів підстав для нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та річних. У задоволенні позову просить відмовити.

У судовому засіданні 28.10.2014р. представник позивача подав документи по справі.

Представник відповідача повідомив про погашення ПАТ «Київенерго» перед позивачем 2 основного боргу повністю, що підтверджується наданими копіями платіжним доручень за червень-вересень 2014р., а саме: №№: 1000010868,53295, 54681, 56436, 58699, 63346, 66240,1000033405, 71262, 72850,75075, 77262, 80802, 1000040961,82575, 86983, 87769,89507, 102563, 120494; та подав клопотання про зменшення штрафних та фінансових санкцій, відповідно до якого вказуючи на відсутність своєї вини у простроченні виконання зобов'язання стратегічне значення товариства для держави, як єдиної компанії в Україні, яка генерує електричну та теплову енергію, зупинення роботи якої призведе до екологічної, техногенної та соціальної катастроф в Україні, в порядку ст. 233 ГК України, ч.3 ст. 83 ГПК України, враховуючи погашення основного боргу, просить суттєво зменшити розмір нарахованих до стягнення штрафних та фінансових санкцій до рівня завданих йому збитків.

У судовому засіданні 11.11.2014р. представник прокуратури позовні вимоги підтримав та подав документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача 2 подав заперечення на клопотання відповідача щодо зменшення пені, в якому пояснює, що на момент звернення прокурора до суду з даним позовом заборгованість відповідача за спожитий в квітні-жовтні 2013 року природний газ імпортованого походження склала 139 364 854,23 грн., відповідальність за неналежне грошове зобов'язання передбачена умовами п.7.2 договору, тому відповідач порушивши строки виконання грошового зобов'язання повинен нести передбачену договором та чинним законодавством відповідальність; у задоволенні клопотання просить відмовити.

Представник відповідача подав додаткові пояснення щодо погашення боргу.

Позивач 1 письмових пояснень на позов не надав, свого представника у засідання суду не направив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача 2, відповідача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

31.07.2012 року між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ "Київенерго" (покупець) був укладений договір № 13/3409-БО-41 купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, іншими споживачами.

Згідно з п.6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу протягом січня-жовтня 2013р. природний газ обсягом 112528,868 тис.куб.м. на загальну суму 523 436 943,23 грн., який відповідачем був оплачений частково.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача станом на час звернення до суду за спожитий в період з квітня по жовтень 2013р. природний газ по договору, що залишився неоплаченим, становила 139 364 854,23 грн.

У процесі розгляду справи відповідачем повідомлено про оплату суми 139 364 854,23 грн. основного боргу за спожитий в період з квітня по жовтень 2013р. природний газ по договору № 13/3409-БО-41 купівлі-продажу від 28.12.2012р. за платіжними дорученнями

№:1000010868, № 53295, № 54681, 56436, 58699, 63346, 66240,1000033405, 71262, 72850,75075, 77262, 80802, 1000040961,82575, 86983, 87769,89507, 102563, 120494, копії яких долучені до матеріалів справи.

З наданої позивачем 2 Відомості операцій по ПАТ «Київенерго» за період з 01.01.2013р. по 22.10.2014р.та копій вказаних платіжних доручень вбачається, що борг у сумі 139 364 854,23 грн. оплачений у період з 23.06.2014р. по 01.10.2014р., тобто після порушення провадження у даній справі.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення суми 139 364 854,23 грн. основного боргу належить припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, а судові витрати покласти на відповідача.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 7.2 договору визначено, що у разі невиконання покупцем п.6.1 договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБ України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Умовами п.9.3 договору сторони визначили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутись з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у п'ять років.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання та наявність боргу по договору на суму 139 364 854,23 грн., який існував станом на час звернення прокурора з даним позовом, встановлений судом та не спростований відповідачем, положення статей 216, 230 ГК України, ст.ст. 526, 611, 614, 625 ЦК України, нараховані позивачем на підставі п.7.2 договору, ст. 625 ЦК України 25 124 449, 73 грн. пені, 7 632 608,04 грн. 3% річних, 7 524 159,21 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про відсутність підстав для застосування до нього будь-яких санкцій за порушення строків оплати за природний газ через відсутність його вини у такому простроченні, у зв'язку з особливістю регулювання відносин у сфері постачання та реалізації енергоносіїв, та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність в енергетичній галузі, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення ним зобов"язання.

Клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованих позивачем пені, інфляційних втрат та річних судом не задовольняється, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 233 ГК України, на яку посилається відповідач, передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, закріплено в пункті 3 частини 1 статті 83 ГПК України.

При цьому у п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процессуального кодексу України судами першої інстанції» розяснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідачем належними засобами доказування в порушення ст.33 ГПК України не доведено підстав та винятковості випадку для реалізації судом права на зменшення розміру пені, факту неспіврозмірності суми 25 124 449, 73 грн. пені, умови щодо нарахування якої обумовлено сторонами у п.7.3 договору.

Інфляційні втрати та три відсотки річних, право на нарахування яких передбачено ч.2 ст. 625 ЦК України не є штрафними санкціями, тому застосування до відповідних нарахувань положень ст. 233 ГК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 25 124 449, 73 грн. пені, 7 632 608,04 грн. 3% річних, 7 524 159,21 грн. інфляційних втрат. Провадження у справі в частині стягнення суми 139 364 854,23 грн. основного боргу підлягає припиненню.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, п.1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1.1.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м.Київ, пл.Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 25 124 449 (двадцять чотири мільйони сто двадцять чотири тисячі чотириста сорок дев'ять) грн. 73 коп. пені, 7 632 608 (сім мільйонів шістсот тридцять дві тисячі шістсот вісім) грн. 04 коп. 3% річних, 7 524 159 (сім мільйонів п'ятсот двадцять чотири тисячі сто п'ятдесят дев'ять) грн. 21 коп. інфляційних втрат.

1.2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м.Київ, пл.Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) в доход Державного бюджету України 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. Провадження у справі в частині стягнення 139 364 854,23 грн. основного боргу припинити.

Колегія суддів: О.М. Ярмак (головуюча)

М.Є.Літвінова

Р.Б.Сташків

Повне рішення складено 13.11.2014р.