Постанова № 41342031, 10.11.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 листопада 2014 р. № 820/16477/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Межирицького А.О.,

представника відповідача - Бондар Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій з урахуванням уточнень позовних вимог просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0002172201 від 24.06.2014 року та № 0003012201 від 22.08.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ "Аксон-Групп" за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року, за результатами якої складено акт. На підставі вказаного акту перевірки №1432/20-34-22-03-05/36372211 від 15.05.2014 року відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0002172201 від 24.06.2014 року та № 0003012201 від 22.08.2014 року. Обставини, які викладені в акті перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення, що передбачені ст.198 Податкового кодексу України, вищевказані порушення встановлено відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства. В основу встановленого відповідачем у висновках акту перевірки є викладені в акті перевірки висновки з приводу відсутності реальності здійснення господарських операцій позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Аксон-Групп". Позивач не погоджується з вказаним висновком відповідача та зазначає, що обґрунтування відповідачем відсутності реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом у перевіряємому періоді з підстав вказаних вище не ґрунтується на нормах діючого законодавства України та свідчить про поверхневе проведення перевірки. У зв'язку із чим, позивач вважає, що податкові повідомлення - рішення №0002172201 від 24.06.2014 року та № 0003012201 від 22.08.2014 року є протиправними та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 10.11.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.11.2014 року проти позову заперечив, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про отримання інформації щодо визнання іншим органом державної податкової служби нікчемними угод укладених з ТОВ "Аксон-Групп", у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити. Таке твердження відповідач мотивує тим, що податковим органом на обліку, в якому знаходиться контрагент позивача було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Аксон-Групп", яким зафіксовано відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій із контрагентами. У зв'язку із чим просив у задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ "Аксон-Групп" за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року, за результатами якої складено акт №1432/20-34-22-03-05/36372211 від 15.05.2014 року (т.1 а.с. 10-23).

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО" п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями занижено податок на додану вартість за січень 2014 року на суму 316391 грню (т.1 а.с. 22).

На підставі вказаного акту перевірки №1432/20-34-22-03-05/36372211 від 15.05.2014 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.06.2014 року № 0002172201 ( т.1 а.с. 24).

Позивач скористався своїм правом та оскаржив податкове повідомлення - рішення від 24.06.2014 року № 0002172201 в адміністративному порядку, однак рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.08.2014 року № 5321/10/20-40-20-04-17 оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишене без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО" - без задоволення (т. 1 а.с. 101-104).

Крім того, Головне управління Міндоходів у Харківській області збільшило суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1250,00 грн. В результаті чого, Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2014 року № 0003012201 (т. 1 ак.с. 100).

З дослідженого акту перевірки №1432/20-34-22-03-05/36372211 від 15.05.2014 року судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлень-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем з ТОВ "Аксон-Групп".

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період між ТОВ "Компанія "СПО" (покупець) та ТОВ "Аксон-Групп" (постачальник) укладено договір поставки №09/01 від 09.01.2014 року. За умовами укладеного договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця матеріали та запасні частини, а покупець - прийняти та оплатити товар (т. 1 а.с. 38-40).

Реальність виконання умов укладеного договору №09/01 від 09.01.2014 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку:видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 41-58, 71-76).

В оплату отриманих послуг за договором з ТОВ "Аксон-Групп" позивач перерахував грошові кошти, що підтверджуються платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи (т.1 а.с. 59-63).

Крім того, у підтвердження наявності засобів для зберігання товару позивачем надано до суду договір оренди №20 від 01.01.2014 року, що укладено між ТОВ "Компанія "СПО" (орендар) та ТОВ Фірмою "Арбат ЛТД" (орендодавець) та акт приймання-передачі орендованого складського приміщення (т. 1 а.с. 65-70).

У підтвердження виконання договору з контрагентом ТОВ "Компанія "СПО" (виконавець) було укладено договір про надання послуг №251-03/СР від 01.03.2010 року з КП "Харківський метрополітен" (замовник) разом з додатковими угодами до договору, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати послуги з проведення дезинфекційних та дератизаційних заходів на всіх об'єктах замовника відповідно до технічних вимог, які є невід'ємною частиною вказаного договору.

Також, ТОВ "Компанія "СПО" (виконавець) було укладено договір про надання послуг №252-03/СР від 01.03.20110 року з КП "Харківський метрополітен" (замовник), відповідно до якого виконавець зобов'язується надати послуги з санітарного утримання пасажирських, виробничих, службових, адміністративних та допоміжних приміщень замовника, пристроїв та обладнання, розміщеного у цих приміщеннях, території, та вологого прибирання з застосуванням дезінфекційних засобів всіх пасажирських приміщень станцій замовника.

Реальність вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи технічними вимогами, протоколами погодження розцінок, актами здачі-приймання виконаних робіт (послуг), калькуляціями, накладними на переміщення, оборотними відомостями та актами списання (т.1 а.с. 115- 249, т. 2 а.с. 1-119).

Додатково суд зазначає, що ТОВ "Компанія "СПО" та ТОВ "Аксон-Групп" пройшли передбачену чинним законодавством реєстрацію юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та є платниками податку на додану вартість.

Суд зазначає, що про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договорів між ТОВ "Компанія "СПО" та ТОВ "Аксон-Групп" підтверджується податковою накладною, видатковою накладною, рахунком-фактурою, виписками з банку.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та ТОВ "Аксон-Групп" виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Компанія "СПО" та ТОВ "Аксон-Групп" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Посилання представника відповідача в акті перевірки №1432/20-34-22-03-05/36372211 від 15.05.2014 року про те, що ним отримано від ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Аксон-Групп", суд не приймає до уваги виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 порядку №1232 від 27.12.2010 року про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Тому, у податкового органу не було підстав робити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між Позивачем та ТОВ "Аксон-Групп" лише на підставі акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Аксон-Групп", оскільки контрагент позивача фактично не перевірявся, документи первинного та бухгалтерського обліку ТОВ "Аксон-Групп" досліджені не були.

Крім того, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2014 року, адміністративний позов ТОВ "Аксон-Групп" про визнання протиправними дії посадових осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області з проведення зустрічної звірки, за результатами якої складено акт №1812/15-53-22-3/38295684 від 01.04.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Аксон-Групп" задоволено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень - рішень №0002172201 від 24.06.2014 року та № 0003012201 від 22.08.2014 року, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є такими, що підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0002172201 від 24.06.2014 року та № 0003012201 від 22.08.2014 року.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 13.11.2014р.

Суддя С.О. Чудних