Рішення № 41340866, 06.11.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №482/1377/14-ц 06.11.2014 06.11.2014 06.11.2014

Провадження №22-ц/784/3005/14

Провадження № 22-ц/784/3005/2014 Головуючий у першій інстанції: Гажа О.П.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 листопада 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Яценко Л.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»

на заочне рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 18 вересня 2014 року

за позовом

публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ КБ «Надра») до ОСОБА_3, про звернення стягнення на майно,

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року ПАТ КБ "Надра" звернулось з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно.

Позивач зазначав, що 26 жовтня 2007 року ВАТ КБ «Надра» уклав з ОСОБА_3 кредитний договір № 08/10/2007/840К- 2998, за яким надав останньому кредит у розмірі 88729,05 доларів США, зі сплатою 13,39% в місяць на суму залишку заборгованості до 9 жовтня 2037 року.

При цьому, по даному договору 26 жовтня 2007 року було укладено договір іпотеки з ОСОБА_3 за яким останній передав в іпотеку банку чотири земельні ділянки, що знаходяться по АДРЕСА_1

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 порушує кредитні зобов'язання та має станом на 21 липня 2014 року заборгованість у розмірі 175558,09 доларів США, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитом звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ «Надра», з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу нерухомого майна будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, а також наданням банку всіх повноважень, належних продавцю, необхідних для здійснення продажу.

Заочним рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 18 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "Надра" посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги банку в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладання договору іпотеки ОСОБА_3 не був власником земельних ділянок, а тому передача в іпотеку такого нерухомого майна, суперечить вимогам закону, а також позивачем не доведено заподіяння шкоди неповерненням кредиту. Крім того, суд вважав, що наявність спору між ОСОБА_4 та Гур'ївською сільською радою щодо передачі у власність громадянам земельних ділянок для будівництва, в тому числі спірних, який вирішується в адміністративному порядку, є підставою для відмови в задоволенні даного позову.

Проте, з такими висновками погодитись не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Із матеріалів справи вбачається, що 26 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 08/10/2007/840К- 2998, за яким банк надав останньому кредит у розмірі 88729,05 доларів США, зі сплатою 13,39% в місяць на суму залишку заборгованості до 9 жовтня 2037 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 26 жовтня 2007 року банк уклав з ОСОБА_3 договір іпотеки за яким останній передав в іпотеку банку чотири земельні ділянки, загальною площею 0,9517 га, що знаходяться по АДРЕСА_2 При цьому, сторони зазначили, що вказані земельні ділянки стануть власністю іпотекодавця після оформлення державних актів на право власності на земельні ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки також може бути нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Як вбачається з додаткової угоди до договору іпотеки від 8 листопада 2008 року, після отримання державних актів на право власності на спірні земельні ділянки сторони уточнили реквізити цих ділянок (а.с. 57).

Отже, при укладанні договору іпотеки сторони дотримались вимог Закону України «Про іпотеку».

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 порушував взяті зобов'язання щодо своєчасного погашення кредиту, у зв'язку з чим станом на 21 липня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 157023,44 доларів США, яка складається з: 86851,02 дол. США - заборгованість за кредитом, 70172,42 дол. США- заборгованість за відсотками.

Крім того, банк нарахував пеню, передбачену п. 5.2 кредитного договору, за період з липня 2013 року по липень 2014 року, тобто в межах річного строку, в розмірі 9661,74 дол. США.

Розмір нарахованої заборгованості позивач не оскаржував.

Разом з тим, нарахування банком штрафу в розмірі 8872,91 дол. США є необґрунтованим.

Як видно з умов кредитного договору (п. 5.3), на позичальника покладено обов'язок сплатити штраф у розмірі 10% від суми кредиту, у разі порушення ним вимог п. 4.3 за виключенням п.п. 4.3.3, 4.3.3.

Однак позивачем не зазначено які саме умови договору, передбачені вказаним пунктом, порушені позичальником та не надано відповідних доказів таких порушень.

Тому вимоги банку про включення штрафу розмірі 8872,91 дол. США до складу заборгованості за кредитом, задоволенню не підлягають.

Таким чином, заборгованість за кредитним договором складає 166685,18 доларів США, що еквівалентно 1942814 грн. 45 коп., в тому числі за кредитом - 86851,02 дол. США, за відсотками - 70172,42 дол. США, а також пені - 9661,74 дол. США.

Відповідно до положень ст. 589, 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у встановлений строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що порушення позичальником взятих зобов'язань за договором кредиту, через яке утворилась зазначена вище заборгованість, є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений ст. 5 іпотечного договору, а саме, шляхом продажу банком від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, яка має визначатись на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Водночас вимоги банку про надання йому права отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дублікати правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, а також надати усіх повноважень, належних продавцю, необхідних для здійснення продажу, задоволенню не підлягають, оскільки таких умов при реалізації банком предмету іпотеки іпотечний договір не містить.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати, які останній поніс в суді першої інстанції та апеляційному суді, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (95%), що складає 5204 грн. 21 коп.

Керуючись статями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

Заочне рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 18 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 26 жовтня 2007 року, а саме:

- земельну ділянку по АДРЕСА_3 загальною площею 0,2494 га. Кадастровий номер: 4824882001:06:058:0056;

- земельну ділянку по АДРЕСА_4 загальною площею 0,2428 га. Кадастровий номер:4824882001:06:058:0061;

- земельну ділянку по АДРЕСА_5 загальною площею 0,2256 га. Кадастровий номер:4824882001:06:058:0071;

- земельну ділянку по АДРЕСА_6 загальною площею 0,2339 га. Кадастровий номер:4824882001:06:058:0065

які належать ОСОБА_3, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 08/10/2007/840К-2998, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 26 жовтня 2007 року, в розмірі 166685,18 доларів США, що еквівалентно 1942814 грн. 45 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 86851,02 дол. США, заборгованості за відсотками - 70172,42 дол. США, а також пені - 9661,74 дол. США, шляхом продажу банком від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, яка має визначатись на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" 5204 грн. 21 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: