Постанова № 41339076, 24.01.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2014 р. Справа № 804/449/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Павловський Д.П , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до Відділу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровськ про зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2014 року до суду надійшов даний адміністративний позов, в якому позивач, просить зобов'язати публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» код ЄДРПОУ - 14360570, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 50, списати з поточного рахунку відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк» на імя ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 21842,00 грн., та з поточного рахунку відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_2 № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 9072,20 грн. на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районні Херсонської області 75100, Херсонська обл., м. Цюрупинськ Херсонської обл. МФО 352457, код ЗКПО 21294916.

Позовні вимоги обґрунтовано позовною заявою від 03.06.2014 р.

Відповідач протягом десяти днів надав до суду заперечень проти позову та позов не визнав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, а також забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська проводить виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, оскільки цей обов'язок покладено на управління відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 р. Дані види пенсій підлягають відшкодуванню органам Пенсійного фонду України відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Порядку "Відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. №5-4/4 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за №376/7697.

15.07.2004 року управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районні м. Дніпропетровська отримало лист відділення виконавчої Дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 6435 - в від 07.07.2004 року в якому посилаючись на Міжнародний договір між державами учасниками в особі Урядів країн СНД «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я пов'язаного з виконанням ними трудових обов'язків» підписаного в м. Москва 09 вересня 1994 року зазначалось, що з 01 липня 2004 року відділенням виконавчої дирекції Фонду в м. Дніпропетровську не будуть прийматися до заліку суми витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності потерпілим які отримали травми за часів СРСР на підприємствах за межами України, які повинні здійснюватись роботодавцем сторони на території якої громадяни отримали травму.

Зазначені суми витрат за період з 01.07.2013 по 31.10.2013 до акту щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням не включались.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську відмовляється від прийняття до заліку наступних пенсіонерів, які знаходяться на обліку в управлінні ПФУ, мотивуючи тим, що нещасний випадок трапився з даними особами на території інших республік, які входили до складу СРСР, це ОСОБА_4. Дані особи дійсно отримали каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві за межами України, але в т ой час коли ще існував СРСР. Але всі вони переїхали на постійне місце проживання до України ще до 1991 року і є громадянами України. Частиною 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених чинним Законодавством.

Таким чином, вони отримують пенсію призначену відповідно до пункту "а" ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Загальна сума витрат управління ПФУ про не прийнятті ФССН ВД до відшкодування витрати пов'язані з виплатою пенсії та надбавки на догляд потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань на підприємствах, розташованих на території країн колишнього СРСР з 01.07.2013 по 31.10.2013 роки, складає 893,28 грн.

Відповідно заперечення встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, створено в України з метою фінансового забезпечення відповідальності роботодавця - страхувальника за шкоду, нанесену працівнику у зв'язку з виконанням трудових обов'язків.

Згідно загальновизнаних у світі норм цивільного законодавства, фінансове забезпечення зазначеної відповідальності покладається безпосередньо на роботодавця, або ж на страхову організацію у встановленому законом або договором відповідних відносин.

Учасниками цього виду страхування згідно законодавства України є роботодавці, чия діяльність здійснюється в Україні (ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили страту працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-14 далі - Закон №1105), а не в СРСР. Відповідно до ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону, застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник).

Тобто, умовою виникнення відповідальності Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві за здійснення страхових виплат, в тому числі і виплату пенсії, є настання страхової події, яка пов'язана з виконанням трудових обов'язків згідно з договорами, що укладаються зазначеними юридичними та фізичними особами. Саме це є умовою виплати пенсії по інвалідності за рахунок коштів Фонду Відповідача, що передбачено ст. ст. 21 та 28 Закону України № 1105.

Відповідно до статей 21, 28 Закону України № 1105, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги в разі настання страхового випадку (всього 24 види), в тому числі і виплату пенсій. Однак, цими статтями Закону встановлено тільки перелік страхових виплат і соціальних послуг, а конкретний механізм їх призначення визначено статтями 35, 36 зазначеного Закону та Інструкцією про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженою постановою Правління ФССНВУ від 24.04.2001 р. № 10. При цьому, статтею 35 Закону України № 1105 і цією Інструкцією передбачений перелік документів, що надаються до робочих органів Фонду для призначення страхових виплат, а статтею 36 - обов'язок Фонду розглядати справи про призначення страхових виплат та соціальних послуг на підставі заяви потерпілого та наявності усіх необхідних документів і приймати рішення про призначення у десятиденний термін.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд Відповідача сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 р., з того часу, коли відповідні підприємства передали і установленому порядку Фонду документи, що підтвердгкують право цих працівників на такі страхові виплати та соціальні послуги, або таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця та Пенсійного фонду України.

Зі змісту статті 7 зазначеного закону вбачається, що обов'язок Фонду по сплаті страхових виплат потерпілим виникає в силу належного підтвердження права потерпілих на такі страхові виплати.

Отже, за відсутності у Фонду відповідної особової справи пенсіонера, зазначеного в позові, відповідач не має правових підстав для включення до взаємозаліку та в подальшому відшкодування витрат управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві зазначеній особі.

Питання надання пенсій, в тому числі і пенсій по інвалідності, регулюються угодою країн - учасниць СНД про гарантії прав громадян держав співдружності у галузі пенсійного забезпечення (підписана 13.03.1992 року).

Відповідно до ст. З вказаної Угоди призначення та виплата пенсій громадянам інших держав - учасників Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення, несе держава, яка надає це забезпечення. Але цією Угодою не передбачений механізм проведення взаєморозрахунків між Фондами.

Статті 3 законів, покладені пенсійним Фондом в обґрунтування задоволення позову, не регламентують відношення між фондами, не встановлюють право регресу Фонду Позивача по спірним сумам пенсій і тому не надають Позивачу право вимагати внесення в акт звірки сум пенсій, з якими Відповідач не погоджується.

Примушення включати до акту звірки суми витрат управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі породжує для Фонду Відповідача обов'язок відшкодовувати спірні суми при тому, що спір про право стягнення між сторонами суперечить діючому законодавству.

Просимо взяти до уваги те, що гр. ОСОБА_4 отримав ушкодження за межами України за часів існування СРСР, тому він не є застрахованим в Україні, за нього не сплачувались страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

До того ж відповідач вважає, що обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є неналежним, тобто таким, що не відповідає змісту прав управління ПФУ в Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо пред'явлення вимог про підписання актів звірки.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійному фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003р. №5-4/4 та зареєстрованої в Мінюсті України 16.05.2003р. за №376/7697 (далі-Порядок), не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків припускає відсутність спору.

Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом №1105.

Таким чином, відповідно до Порядку Фонд Відповідача перераховує кошти Фонду Позивача на підставі даних, зазначених в акті щомісячної звірки.

Отже, чинним законодавством визначено, що відшкодування витрат може мати місце лише на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, а не їх органами на місцях, а акт звірки, який підписують Сторони в даній справі, є лише підтвердженням проведення звірки та документом, який містить позиції двох сторін, кожна з яких відповідає за наведені нею дані.

Положення п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, яким зобов'язано Фонд відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на допомогу на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, котра отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суперечить положенням Закону № 1105. Так, зокрема, стаття 21 Закону № 1105 пов'язує виникнення такого обов'язку у Фонду зі смертю працівника, а не з отриманням померлим, який не працював, зазначеної вище пенсії.

Відповідно до вищенаведеного, сума, яку Пенсійний Фонд просить відшкодувати, не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме: 3 позову та додатків до нього не зрозуміло, якою довідкою чи яким іншим документом Пенсійний Фонд підтверджує виплату витрат допомоги на поховання за вересень 2013 року у сумі 288,52 грн.

Крім того, немає підтвердженого висновками відповідних медичних закладів причинного зв'язку між смертю потерпілого та його смертю, як того вимагає ст. 34 Закону № 1105. Отже вимоги не законні та не підлягають задоволенню, тобто відшкодуванню за рахунок Відділення Фонду.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність усіх підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.158-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Д.П. Павловський