Вирок № 41337207, 12.11.2014, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1476/14-к

1-кп/583/87/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :

головуючого Мовчан Н.В.,

за участю секретаря Мороз О.В.,

прокурора Ольховського Б.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області кримінальне провадження № 12014200060000020 від 07.01.2014 року по обвинуваченню :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця с. Нетребівка, Томашпільського району, Вінницької області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 українця, громадянина України, працюючого ізолювальником з термоізоляції газового цеху НГВУ «Охтирканафтогаз», одруженого, маючого статус учасника бойових дій,

за ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

06.01.2014р. близько 23год. 20хвилин в м. Охтирка ОСОБА_3 керував автомобілем марки «ВАЗ-21102» д/н НОМЕР_1 та рухався по вул. Леніна в напрямку від площі ім. Леніна до виїзду з міста. Попереду ОСОБА_3 у попутньому напрямку на автомобілі марки «Хюндай Акцент» д/н НОМЕР_2 рухався ОСОБА_5, який виявивши попереду себе пішохода ОСОБА_1, що почав перетинати проїзну частину з права на ліво по ходу його руху, екстрено натиснув на гальма та з метою уникнення дорожньо-транспортної пригоди, змінив напрямок свого руху праворуч та зіткнувся із бордюрним каменем, що обмежує проїзну частину. ОСОБА_3, помітивши нетиповий характер руху автомобіля марки «Хюндай Акцент», не маючи інформації про причини такої поведінки автомобіля-лідера, не вжив заходів направлених на зменшення швидкості руху, аж до повної зупинки, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1 внаслідок чого, в районі будинків №.8а та 17 по вул. Леніна м. Охтирка сталась дорожньо-транспортна пригода.

В результаті виниклої ДТП потерпілому ОСОБА_1 заподіяно наступні тілесні ушкодження: ЗЧМТ, струс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та тілесні ушкодження у виді відкритого перелому обох кісток лівому гомілки на рівні середньої третини зі зміщенням, обширної рваної рани середньої третини лівої гомілки до 2/3 окружності гомілки з пошкодженням сухожилля та м'язів-розгиначів ступні з частковим пошкодженням судинно-нервового пучка, травматичного шоку 1-2 ступеня, які є небезпечними для життя особи та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

У дорожній ситуації, що виникла, в діях водія ОСОБА_3 встановлені порушення пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного заходу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Порушення ОСОБА_3 вказаного пункту ПДР України, знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією та її наслідками, тобто заподіянням потерпілому ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину за ч. 2 ст.286 КК України не визнав та пояснив, що 06.01.2014р. приблизно о 23годин 15 хвилин він їхав на своєму автомобілі ВАЗ 21102 д/н НОМЕР_1 по вул. Леніна м. Охтирка перед ним їхав автомобіль «Хюндай- Акцент», який їхав повільніше ніж його автомобіль. Погода була погана. Доїхавши до пішохідного переходу, напроти будинку 8а по вул. Леніна, почав перестроюватися іти на обгін. Автомобіль «Хюндай-Акцент» в цей час різко звернув вправо та зупинився. Не побачивши причини його зупинки, зрозумівши цей маневр як уступка дороги, він (ОСОБА_3.), зменшивши швидкість до 55км/год почав обгін. Коли бампери автомобілів порівнялися побачив потерпілого. Вказані події сталися за 12-15 метрів після пішохідного переходу, початкова відстань між автомобілями була 4-5 метрів, швидкість руху автомобіля «Хюндай-Акцент» 40км/год, а його автомобіля - 60км/год. Після наїзду на потерпілого зупинився, оглянув його та викликав швидку. Не заперечує, що саме його автомобіль спричинив тілесні ушкодження потерпілому, однак вважає, що з боку потерпілого порушено вимоги: п.п. 4.1, 4.4, 4.7, 4.8, 4.10, 4,14 ПДР України, оскільки, він в темну пору доби вийшов в забороненому місці на проїзну частину, не виділив себе для того, щоб водії могли побачити його, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників дорожнього руху. Крім того, як йому стало відомо пізніше, потерпілий мав ліхтарика, але не увімкнув його. Слідством не встановлено, чи перебував потерпілий в стані алкогольного сп'яніння. Тому вина має бути покладена на потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 06.01.2014р. приблизно о 23 години 15 хвилин ішов з міста по вул. Леніна м. Охтирка. Оскільки, часто ходжу цією дорогою, а в цю пору року багато калюж, тому пішов як завжди навскоси по переходу напроти дитсадка «Берізка». Проїзна частина дороги освітлювалася ліхтарем зліва. Самопочуття було нормальним, в стані алкогольного сп'яніння не перебував, приблизно о 15год випив 70гр. коньяку. Вийшовши на проїжджу частину, ішов у нормальному темпі. Також зазначив, що ОСОБА_3 не відшкодував завдану шкоду, тому просить застосувати до обвинуваченого максимальне покарання.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд розцінює як спосіб захисту та спробу уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Вина ОСОБА_3 підтверджується доказами, дослідженими і перевіреними в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 06.01.2014р. пізно вночі ішов по правій стороні вул. Леніна м. Охтирка, зупинившись на пішохідному переході біля дитсадка «Берізка». Вуличне освітлення було ввімкнене. В цей час по дорозі їхали дві машини, а з протилежної сторони вулиці переходив дорогу чоловік, обминаючи калюжі, не дійшовши до центральної розмітки його збила машина. Перша машина заїхала на бордюр, а друга, обігнавши першу, збила людину.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що в ніч з 06 на 07 січня 2014 р. близько опівночі по вул. Леніна м. Охтирка напроти дитсадка «Берізка» їхав на автомобілі «Хюндай-Акцент» не швидко, не більше 50км/за год. Видимість була погана. За 5-6 метрів побачив, що людина переходить дорогу в нормальному темпі (не біг), почав гальмувати, прийняв різко вправо, зіткнувся з бордюром, зупинився. Після зупинки з машини не виходив. Через 2-3 секунди почув удар - машина, яка їхала позаду збила пішохода.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 07.01.2014р. з фототаблицею та схемою проведено огляд ділянки проїзної частини по вул. Леніна в м. Охтирка у місці розташування будинків №17та 8а по вул. Леніна.(т.1 а.с. 32-44).

Протоколом огляду та затримки транспортного засобу від 07.01.2014р. встановлено, що оглянутий та затриманий автомобіль ВАЗ 21102 державний номер НОМЕР_1 має механічні ушкодження: пошкоджено капот, передній бампер та передній номерний знак, розбите лобове скло, деформовано дах, пошкоджене заднє праве крило, відірване дзеркало заднього виду та антена.(т.1 а.с. 48)

Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 15.01.2014р. проведено огляд автомобіля ВАЗ 21102 днз НОМЕР_1 та встановлені механічні пошкодження. (т.1 а.с. 49-50)

Відповідно до протоколу огляду місця події від 06.02.2014р. з фототаблицею проведено огляд речей одягу ОСОБА_1: куртки чорного кольору та брюк - джинси синього кольору. (т. 1 а.с.45-47)

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №30 від 07.01.2014р. встановлено, що у ОСОБА_3 ознак сп'яніння не виявлено. (т.1 а.с. 52)

Відповідно до висновку експерта №46 від 06.02.2014р. в ортопедичному відділенні Охтирської ЦРЛ ОСОБА_1 встановлений діагноз: Політравма. Відкритий перелом обох кісток лівої гомілки на рівні середньої третини зі зміщенням. Обширна рвана рана с-н-з лівої гомілки до 2/3 окружності гомілки з пошкодженням сухожилля та м'язів-розгиначів ступні з частковим пошкодженням судинно-нервового пучка. ЗЧМТ, струс головного мозку. Закрита тупа травма живота та грудної клітини. Травматичний шок І-ІІ ступеня. Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчить характер ушкоджень. Давність нанесення ушкоджень може відповідати даті, зазначеній у постанові, про що свідчить відсутність ознак зрощення перелому в момент звернення за меддопомогою. Не виключена можливість отримання вищевказаних тілесних ушкоджень при обставинах вказаних в постанові. Тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку - згідно з пунктом 2.3.1 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Тілесні ушкодження у виді відкритого перелому обох кісток лівої гомілки на рівні с-н-з зі зміщенням, обширної рваної рани с-н-з лівої гомілки до 2/3 окружності гомілки з пошкодженням сухожилля та м'язів розгиначів ступні з частковим пошкодженням судинно-нервового пучка, травматичного шоку І-ІІ ступеня - небезпечні для життя, і за цією ознакою згідно з пунктом 2.1.1 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.(т. 1 а.с.82-83)

Відповідно до висновків експерта №№ 107, 108, 109 від 07.02.2014р. встановлені пошкодження одягу потерпілого ОСОБА_1, а саме: куртки, брюк та ботинка.(т.1 а.с. 84, 92)

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 19.02.2014р. зі схемою, обвинувачений ОСОБА_3 розповів та показав обставини ДТП, яка сталася 06.01.2014р. о 23год. 30хв. по вул. Леніна м. Охтирка. В тому числі зазначив, що у вказаний час він керував власним автомобілем марки ВАЗ 21102 державний номер НОМЕР_1, який був технічно справний, рухався з швидкістю 60 км/год, з ввімкненими фарами в ближньому режимі і ввімкнена ліва протитуманна фара. В попутньому напрямку попереду рухався автомобіль «Хюндай Акцент» зі швидкістю 40 км/год.. В цей час на дворі було темно, дорожнє освітлення ввімкнено, мряки та туману не було, однак нещодавно пройшов дощ, тому дорожнє покриття було мокре. Під час руху помітив, що автомобіль марки «Хюндай Акцент» екстрено загальмував та зіткнувся із бордюрним каменем, що обмежує проїзну частину з правого боку, де після другого зіткнення з бордюром зупинився. ОСОБА_3 почав об'їжджати цей автомобіль зі швидкістю 60-55км/год., під час чого виявив попереду себе пішохода, який одягнутий в темний одяг в однаковому темпі в безпосередній близькості перетинав проїзну частину по ходу руху автомобіля з права наліво. Встановивши наявність пішохода ОСОБА_3 натиснув на гальма та повернув кермо ліворуч, але уникнути наїзду не зміг.(т.1 а.с. 65-71)

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 19.02.2014р. з схемою свідок ОСОБА_5 розповів та показав обставини ДТП, яка сталася 06.01.2014р. о 23год. 30хв. по вул. Леніна м. Охтирка. Зокрема зазначив, що в цей час він керував автомобілем «Хюндай Акцент» державний номер НОМЕР_2 та рухався по вул. Леніна м. Охтирка з центру в сторону виїзду з міста зі швидкістю 40 км/год. На дворі було темно, дорожнє освітлення було ввімкнено, дощу, мряки та туману не було, нещодавно пройшов дощ, тому проїзна частина була вологою. В районі будинку №17 помітив, що пішохід, який був одягнутий в темний одяг, в середньому темпі перетинав проїзну частину в безпосередній близькості від автомобіля, тому щоб уникнути наїзду натиснув на гальма та повернув кермо праворуч. Після зіткнення з бордюром, через 3 сек. почув глухий удар з лівого боку та помітив інший попутний автомобіль марки ВАЗ 2110, який здійснив наїзд на пішохода. (т.1 а.с. 59-64)

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 20.02.2014р. свідок ОСОБА_6 повідомив обставини ДТП, яка сталася 06.01.2014р. о 23год 30хв. по вул. Леніна м. Охтирка поблизу будинку №17, зокрема зазначив, що пішохід, вийшовши з пров Малиновий, підійшов до проїзної частини, та вийшовши на неї, рухаючись в середньому темпі, почав обминати калюжу. Водій автомобіля «Хюндай Акцент» екстрено натиснув на гальма та повернув кермо праворуч, зіткнувшись з бордюрним каменем. Пішохід повернувся ліворуч та в цей час на нього вчинив наїзд автомобіль ВАЗ 2110, який рухався за автомобілем «Хюндай Акцент», після чого застосував екстрене гальмування. (т.1 а.с. 72-76)

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 19.02.2014р. потерпілий ОСОБА_1 повідомив, що 06.01.2014р. вдень вжив 100г. горілки, а вночі , близько 23год. 30 хв. рухався з пров. Малиновий та вирішив перетнути вул. Леніна в районі розташування пішохідного переходу, поблизу будинку № 17 по вказаній вулиці. В той час було темно, дощу, мряки чи туману не було, дорожнє освітлення було ввімкнено. Рухаючись по проїзній частині бачив світло фар транспортних засобів, і раптово відчув сильний удар по тулубу від чого втратив свідомість, отямився лише в лікарні.(т.1 а.с. 54-58)

Відповідно до листа КП «Благоустрій» Охтирської міської ради № 66 від 13.02.2014р. вуличне освітлення по вул. Леніна м. Охтирка 06.01.2014р. включено з 15:30 год. по 07:00 год. (т.1 а.с. 93)

Відповідно до висновку експерта №36 від 13.03.2014р., виконаного на виконання постанови про призначення експертизи від 20.02.2014р., в даній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ (ОСОБА_3.) повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху України. За наданих вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода. З технічної точки зору, відповідно до вихідних даних, в діях водія автомобіля ВАЗ, в даній дорожній ситуації, вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.3, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.(а.с. 78-81, 195-199)

Щодо доводів ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 щодо недопустимості доказів, отриманих під час досудового розслідування, а саме: протоколу проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_3 від 19.02.2014року та висновку експерта № 36 від 13.03.2014року, який покладено в основу обвинувачення, суд зазначає наступне.

Дійсно, на час проведення слідчого експерименту ОСОБА_3 перебував в статусі свідка, якому роз'яснені права та обов'язки згідно ст.ст. 66, 67 КПК України, що засвідчено підписом ОСОБА_3 в протоколі проведення слідчого експерименту від 19.02.2014р. (т. 1 а.с. 65).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 66 КПК України свідок має право користуватися під час давання показів та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, однак, ОСОБА_3 на час проведення слідчого експерименту право на захист не використав.

Відповідно до ч.1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Невичерпний перелік істотних порушень прав людини і основоположних свобод зазначений в частині другій вказаної статті.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2014р., оскаржувані обвинуваченим слідчі дії проведені 19.02.2014р. та 13.03.2014року, підозра пред'явлена ОСОБА_3 23.03.2014року, а обвинувальний акт затверджено прокурором 14.04.2014року. Однак за весь цей час, незважаючи на зміну його процесуального статусу, ОСОБА_3 до органів досудового слідства з клопотаннями або скаргами не звертався.

Під час судового розгляду обвинувачений зазначив, що під час проведення слідчого експерименту 19.02.2014року експертом та слідчим не враховані його покази щодо місцязнаходження автомобілів - учасників ДТП, та не виконана його вимога щодо залучення автомобіля-лідера для можливості зорієнтуватися на місці.

Судом перевірена дана обставина шляхом допиту слідчого, спеціаліста та понятого.

Допитані в судовому засіданні понятий ОСОБА_7 та слідчий ОСОБА_9 підтвердили вказані обставини.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_8 підтвердив, що він приймав участь у слідчому експерименті за участі ОСОБА_3 19.02.2014року, та пояснив, що в даному випадку не було необхідності проводити слідчий експеримент вночі, оскільки, відповідно до методик враховується час вчинення наїзду, погодні умови, освітлення та стан дорожнього покриття. В основу експертного висновку беруть покази, надані свідками щодо часу і швидкості руху об'єктів, а відстань розраховується експертом, так як поздовжні відстані, які зазначаються учасниками дорожньо-транспортної події, є суб'єктивними показниками та можуть надаватись з вигідної для себе позиції. В даній дорожній ситуації автомобіль обвинуваченого мав зупинитися, оскільки враховуючи нетиповий рух автомобіля - лідера об'їзд не міг бути безпечним, так як обвинувачений не міг бачити, що було підставою для екстреної зупинки автомобіля-лідера.

Судом задоволено клопотання обвинуваченого та його захисника щодо проведення повторних слідчих експериментів за участі свідків, обвинуваченого та потерпілого, а також проведення додаткової експертизи на підставі отримання нових доказів.

Відповідно протоколу проведення слідчого експерименту від 11.09.2014р. з фото таблицею та схемою, слідча дія проведена в нічний час, при мокрому дорожньому покритті, з розміщенням автомобіля-лідера та за участі двох статистів, під час якої обвинувачений ОСОБА_3 показав та розповів обставини ДТП, яка сталася 06.01.2014р. о 23год. 30хв. по вул. Леніна м. Охтирка. В судовому засіданні обвинувачений зазначив, що скарг та зауважень на дії слідчих щодо проведення слідчого експерименту не має.(т.2 а.с. 3-13)

Згідно висновку додаткової комісійної судово-автотехнічної експертизи № 1327 від 24.10.2014 року (т. 2 а.с. 36-44) встановлено, що покази водія автомобіля ВАЗ 21102 ОСОБА_3 щодо механізму зближення його автомобіля та пішохода ОСОБА_1, з моменту виявлення останнього та до моменту наїзду, які надані під час проведення слідчого експерименту від 11.09.2014р. - є технічно неспроможними, тому надати відповіді на частину поставлених перед експертом питань не видається можливим. Також зазначено, що водій ОСОБА_3 в даній дорожній ситуації повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, що в цій частині є аналогічним з висновком експерта №36 від 13.03.2014р..

З огляду на викладене, судом не встановлено порушень прав ОСОБА_3, які б стали підставою для визнання недопустими доказів, а саме: протоколу проведення слідчого експерименту від 19.02.2014року та висновку експерта № 36 від 13.03.2014р., тому вважає за необхідне покласти в основу вироку висновки експерта №36 від 13.03.2014р., надані з врахуванням обставин, встановлених під час досудового розслідування за показами обвинуваченого, потерпілого та свідків.

В діях пішохода ОСОБА_1 міститься невідповідність п. 4.7 та п.п. а п. 4.14 Правил дорожнього руху України, які передбачають, що пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч, а також пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

Суд вважає, що між допущенними пішоходом порушенням Правил дорожнього руху України та суспільно небезпечними наслідками, що настали, відсутній прямий причинний зв'язок, так як відповідно до висновку експерта №36 від 13.03.2014р. в даній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ (ОСОБА_3.) мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода.

Таким чином, вина підсудного ОСОБА_3 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, так як він вчинив, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_3 обставин судом не встановлено.

До пом'якшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_3 обставин суд відносить наявність у обвинуваченого статусу учасника бойових дій. (т.1 а.с.102).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, вину не визнав, має статус учасника бойових дій, характеризується за місцем проживання та роботи добре, на обліку у психдиспансері та наркодиспансері не перебуває, має постійне місце роботи, враховує, що потерпілий є особою похилого віку, допустив порушення вимог п.п. 4.7, 4.14 Правил дорожнього руху України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід обрати міру покарання у межах санкції ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

По справі Охтирським міжрайонним прокурором, в інтересах держави заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на користь Управління фінансів Охтирської міської ради кошти в сумі 4223грн. 26 коп. за лікування потерпілого від злочину. (т.1 а.с. 94)

Обвинувачений ОСОБА_3 заявлений до нього цивільний позов не визнав.

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Судом встановлено, що в наслідок злочину вчиненого ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_1 проходив лікування в умовах стаціонару, розмір витрат на лікування підтверджено відповідною довідкою в розмірі 4223,26грн., вина обвинуваченого у вчиненні дій, що спричинили тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, доведена повністю в судовому засіданні, тому вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3 на користь Управління фінансів Охтирської міської ради підлягає стягненню кошти в сумі 4223грн. 26коп. відповідно до вартості лікування потерпілого від злочину.

Судом встановлено, що по справі проведені експертизи, вартість яких складає 5669,80грн. Вказані судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_3 не обирати.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373-374 КПК України , суд -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Управління фінансів Охтирської міської ради кошти в розмірі 4223(чотири тисячі двісті двадцять дві) грн. 26 коп.

Речові докази: шкіряна куртка чорного кольору, брюки-джинси синього кольору, зимові ботинки чорного кольору, які передані на зберігання ОСОБА_1 вважати повернутими власнику.

Речовий доказ: автомобіль ВАЗ 21102 ДНЗ НОМЕР_1, сірого кольору, 2000 року випуску, який переданий на зберігання до автостоянки за адресою м. Охтирка пров. Лермонтова, 1а, - повернути ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 5669 (п'ять тисяч шістсот шістдесят дев'ять ) гривень 80 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя

Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.В. Мовчан