Справа №471/717/14-ц 06.11.2014 06.11.2014 06.11.2014
Провадження №22-ц/784/2993/14
Категорія 27 Головуючий у першій інстанції: Губанова В.М.
Доповідач в апеляційній інстанції: Шаманська Н.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 листопада 2014 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В, Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання: Яценко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без участі сторін, цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на заочне рішення Братського районного суду Миколаївської області від 14 липня 2014 року, ухваленого за позовом
публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
(далі - ПАТ КБ «Приватбанк»)
до
ОСОБА_3
про стягнення кредитної заборгованості,
в с т а н о в и л а:
У травні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості.
Позивач зазначав, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору від 26 листопада 2007 р. ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі і 8000 грн. зі сплатою 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.
Посилаючись на те, що відповідач порушує кредитні зобов'язання та має станом на 30 квітня 2014 р. заборгованість у розмірі 14 938 грн. 38 коп. (10541 грн. 01 коп. - заборгованість по кредиту, 2809 грн. 83 коп. - заборгованості по відсоткам, 400 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 500 грн. - штрафу (фіксованої частини), 687 грн. - штрафу (процентна складова), позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Заочним рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 14 липня 2014 року позов задоволено. Постановлено стягнути зі ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 14 938 грн. 38 коп. заборгованості за кредитним договором , яка складається з 10541 грн. 01 коп. - заборгованість по кредиту, 2809 грн. 83 коп. - заборгованості по відсоткам, 400 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 16376 грн. 60 коп. - пені, 500 грн. - штрафу (фіксованої частини), 687 грн. - штрафу (процентна складова). Розподілені судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, та пропуск позивачем строку звернення до суду, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 26 листопада 2007 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку Універсальна «Gold» № НОМЕР_1 у розмірі спочатку 1642 грн. 50 коп., який вподальшому було збільшено до 8000 грн. зі сплатою 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Вказану кредитну картку відповідач отримав 26 листопада 2007 р.
З виписки по особовому рахунку також видно, що позивач крім зазначеної основної картки 8 квітня 2009 р. за заявою отримав додаткову карту № НОМЕР_2 ( а.с. 122), а також 28 травня 2010 р. ще одну додаткову картку № НОМЕР_3 (а.с. 123).
Згідно витягу з програмного комплексу строк дії вказаних карток визначено до 30 квітня 2014 р. включено.
Судом встановлено, що внаслідок невиконання зобов'язання за кредитним договором, станом на 30 квітня 2014 р. виникла заборгованість у розмірі 14 938 грн. 38 коп. (10541 грн. 01 коп. - заборгованість по кредиту, 2809 грн. 83 коп. - заборгованості по відсоткам, 400 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 500 грн. - штрафу (фіксованої частини), 687 грн. - штрафу (процентна складова).
Як вбачається з розрахунку заборгованості, виписки по особовому рахунку останній платіж в погашення заборгованості по кредиту відповідач сплатив у грудні 2013 р.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною другою ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки, (штрафу, пені).
Доказів про збільшення сторонами строку позовної давності у матеріалах справи немає.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі сплином строку виконання (частина перша та п'ята ст. 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до п.3.1 Умов та правил для надання послуг Банк відкриває клієнту картрахунок, видає клієнту карти, їх вид і строк дії визначений у заяві і Пам'ятці клієнта.
Згідно п. 9.3 Умов та правил картрахунки відкриваються Банком на невизначений строк, за винятком випадків, передбачених п.п. 9.6, 9.7 цих Умов та Правил.
Підпунктом 9.6 Умов та правил визначено, що відповідний картрахунок може бути закритий на підставі заяви клієнта або Банк має право закрити картрахунок, письмового повідомивши клієнта.
Із матеріалів справи видно, що заява про закриття картрахунку від відповідача до Банку не надходила.
Крім цього, згідно п.п. 9.12 Умов та правил договір діє з протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку ні одна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, то він вважається автоматично пролонгованим на такий же строк.
Наведені обставини свідчать про те, що даний кредитний договір є чинним і підлягає виконанню сторонами. За такого доводи апелянта стосовно пропуску строку позовної давності є необґрунтованими, та не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Як видно зі змісту заяви як позичальника, він ознайомлений та погодився Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови та правила), Тарифами, якими визначені умови надання і повернення кредиту та відповідальність сторін за порушення зобов'язань за даним договором. В цій заяві відповідач також зазначив про свою згоду з тим, що його заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг.
Згідно розрахунку Банку станом на 30 квітня 2014 року заборгованість ОСОБА_3 становить 14 938 грн. 38 коп. (10541 грн. 01 коп. - заборгованість по кредиту, 2809 грн. 83 коп. - заборгованості по відсоткам, 400 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 500 грн. - штрафу (фіксованої частини), 687 грн. - штрафу (процентна складова).
Доказів щодо сплати цієї заборгованості відповідач не надав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Із врахуванням наведеного, колегія приходить до висновку про обґрунтованість вимог Банку щодо стягнення заборгованості за основним кредитом в розмірі 10541 грн. 01 коп. і за відсотками - 2809 грн. 83 коп.
Згідно розрахунку заборгованості, Банк також просив стягнути з відповідача 400 грн. заборгованості по щомісячній комісії за обслуговування кредиту.
Між тим, у згаданій довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» «Gold», в заяві відповідача про надання кредиту, Умовах та правилах, які є невід'ємною частиною договору про надання банківських послуг, щомісячна комісія, у тому числі і додаткова, за кредитне обслуговування не передбачена.
Тому вимога Банку про стягнення з відповідача 400 грн. щомісячної комісії за обслуговування кредиту є безпідставною.
Із позовної заяви, розрахунку заборгованості видно, що Банк просив стягнути із відповідача штраф в розмірі 500 грн. (фіксована частина) і 687 грн. (процентна складова), посилаючись на умови кредитного договору.
Разом з цим, штрафом є неустойка, що обчислюється від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 статті 549 ЦК України).
Виходячи з аналізу частини 2 статті 549 ЦК, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання. Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.
Заявою ОСОБА_3 та Умовами передбачено, що у разі порушення термінів платежів позичальник зобов'язаний сплатити штраф - 500 грн. та 5% від суми позову.
За змістом цього зобов'язання нарахування процентної (розрахункової) частини штрафу пов'язано не з певною подією кредитних правовідносин (прострочення платежів), а з фактом звернення з позовом, що не відповідає сутності штрафу як способу забезпечення виконання зобов'язання.
Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим лише штраф в розмірі фіксованої частини - 500 грн.
Таким чином, враховуючи викладені обставини , колегія суддів вважає, що рішення суду слід змінити, зменшивши суму стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором з 14 938 грн. 38 коп. до 13 850 грн. 84 коп., яка складається з 10541 грн. 01 коп. - заборгованість по кредиту, 2809 грн. 83 коп. - заборгованості по відсоткам, 500 грн. - штрафу (фіксованої частини)
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, зменшенню підлягає й стягнута з відповідача на користь позивача сума судових витрат з 243 грн. 80 коп. до 224 грн. 11 коп., пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Братського районного суду Миколаївської області від 14 липня 2014 р. змінити, зменшити стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором з 14 938 грн. 38 коп. до 13 850 грн. 84 коп., яка складається з 10541 грн. 01 коп. - заборгованість по кредиту, 2809 грн. 83 коп. - заборгованості по відсоткам, 500 грн. - штрафу (фіксованої частини) та судових витрат з 243 грн. 80 коп. до 224 грн. 11 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 41336559, Апеляційний суд Миколаївської області було прийнято 06.11.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 471/717/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: