Ухвала суду № 41335149, 11.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1713/14

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: - Яковлєва О.В.,

суддів: - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

за участю секретаря: - Іленка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Сервіс-Техно" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Сервіс-Техно" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року, у задоволенні позову ТОВ "Охорона-Сервіс-Техно" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000272203 від 20 лютого 2014 року - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо відмови у скасуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з підстав відсутності реальності проведених господарських операцій, так як на підтвердження взаємовідносин із ТОВ «Альянсгупп», позивачем надано усі необхідні розрахункові платіжні та інші документи, які свідчать про отримання від останнього послуг та робіт, а також подальше використання їх у своїй господарській діяльності.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом, у відповідності до пп..78.1.1 п.78.1 ст. 78, п. 79.2, ст.. 79 ПК України, відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі №239 від 31.01.2014 року, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Охорона-сервіс-Техно» щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Альянсгрупп», за період з липня по серпень 2013 року, за наслідками якої складено акт №876/15-53-22-3/32288556 від 07.02.2014 року, в ході якої встановлено порушення п. 198.1, п.198.2, п. 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість всього у сумі 136895,94 грн., в т.ч. по періодам липень 2013 року у сумі 70700,61 грн., серпень 2013 року у сумі 66195,33 грн.

Факт порушення ґрунтується на господарських операціях позивача з ТОВ «Альянсгрупп» щодо виконання робіт (надання послуг).

В результаті перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272203 від 20.02.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 205344 грн., з них 136896 грн. основного зобов'язання та 68448 грн. штрафних санкцій.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, роблено висновок щодо наявності порушення податкового законодавства з боку позивача, так як господарські операції між ним та його контрагентами не носять реальний характер, з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у

зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг,

не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Також, ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 , первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.4 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, серед іншого, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 28, ч. 3, ст. 9 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензуванню серед інших, підлягають такі види господарської діяльності: надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення.

Судовою колегією встановлено, що на формування податкового кредиту вплинули господарські операції позвича з ТОВ «Альянсгрупп» щодо надання послуг.

Так, між ТОВ «Охорона-сервіс-Техно» та ТОВ «Альянсгрупп» укладено договір надання послуг №0107 від 01.07.2013 року, предметом якого є забезпечення роботи по профілактичному обслуговуванню засобів сигналізації більш ніж на 1200 об'єктах розташованих в м. Одесі.

Факт виконання умов договору підтверджується: актом від 31.07.2013 року №АГ 000000337 прийому - здачі виконаних робіт по наданню послуг; актом від 30.08.2013 року №АГ 0000001401 прийому - здачі виконаних робіт по наданню послуг; податковою накладною від 17.07.2013 року №68 на загальну суму 50000 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 8333,33 грн.; податковою накладною від 24.07.2013 року №139 на загальну суму 55000 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 9166,67 грн.; податковою накладною від 25.07.2013 року №156 на загальну суму 9000 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 1500 грн.; податковою накладною від 30.07.2013 року №219 на загальну суму 55000 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 9166,67 грн.; податковою накладною від 31.07.2013 року №252 на загальну суму 102441,40 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 17073,57 грн.; податковою накладною від 16.08.2013 року №99 на загальну суму 55000 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 9166,67 грн.; податковою накладною від 30.08.2013 року №370 на загальну суму 217119,40 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 36186,57 грн.; платіжним дорученням та виписками по рахункам.

Також, 10.06.2013 року між позивачем та ТОВ «Альянсгрупп» укладено договір про виконання робіт №1006/3, предметом якого є виконання наступних робіт: монтаж та комплекс пусконалагоджувальних робіт системи пожежної сигналізації та сповіщення про пожежу на об'єкті замовника: ТОВ «Промтоварний ринок», за адресою Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 20, кафе «Харчевня» на 49 посадочних місць.

Факт виконання договору підтверджується: актом від 11.07.2013 року №АГ000000197 здачі - прийому виконаних робіт; податковою накладною від 11.07.2013 року №79 на загальну суму 152762,20 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 24460,37 грн.; платіжними дорученнями та виписками по рахункам.

22.07.2013 року між позивачем та ТОВ «Альянсгрупп» укладено договір про виконання робіт №2207/1, предметом якого є виконання наступних робіт: монтаж та комплекс пусконалагоджувальних робіт системи пожежної сигналізації та сповіщення про пожежу на об'єкті замовника: ТОВ «Промтоварний ринок», за адресою Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 20, приміщення туалету №3 на території СТРП-3 з АС №3 ТСК-1.

На підтвердження виконання умов договору судом зібрано: акт від 28.08.2013 року №АГ000001420 здачі - прийому виконаних робіт; податкову накладну від 28.08.2013 року №387 на загальну суму 125034,52 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 20839,09 грн.; платіжні доручення та виписки по рахункам.

Загальна сума послуг в розмірі 821367,52 грн., з урахуванням податку, включена ТОВ «Охорона-сервіс-Техно» до складу податкового кредиту з ПДВ відповідних періодів та відображено у податкових декларацій з ПДВ за періоди: липень 2013 року на суму 70700,61 грн., серпень 2013 року на сум 66195,33 грн.

По бухгалтерському обліку ТОВ «Охорона-сервіс-Техно» розрахунки з ТОВ «Альянсгрупп» відображено бухгалтерською проводкою Дт 631 Кт31.

Актом перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 17.10.2013 року №586/26-54-2-03/38556614 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альянсгрупп», щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2013 року по 30.09.2013 року», встановлено наступне: «від ОУ ДПІ у Оболонському районі м. Києва отримано рапорт ст.. о/у ВОСА ПДВ ОУ ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно якого не встановлено місцезнаходження ТОВ «Альянсгрупп» за податковою адресою, а за наслідками проведених заходів встановлено фактичні дані, що можуть свідчити про наявність ознак фіктивності ТОВ «Альянсгрупп» та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій.

Згідно довідки Головного управління статистики у м. Києві, видами діяльності ТОВ «Альянсгрупп» є: будівництво житлових і нежитлових будівель; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері проводового електрозв'язку; будівництво інших споруд, інші спеціалізовані будівельні роботи, неспеціалізована оптова торгівля та інш.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія вважає, що первинні документи позивача, на підставі яких сформовано податковий кредит, складені формально, тобто за відсутності реального отримання послуг від контрагента, виходячи з наступного.

Так, надання податковому органу належним чином оформлених документів передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та/або суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтвердженні доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Тому, будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якою відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З аналізу первинних документів вбачається, що останні мають недаліки, а саме з договору №0107 від 01.07.2013 року про надання послуг не зазначені прізвища осіб, які відповідальні за здійснення господарської операції зі сторони позивача та відповідача, а маються лише підписи осіб, що не дає змогу суду, ідентифікувати цих осіб, так само як і в рахунках виписаних ТОВ «Альянсшрупп» ТОВ «Охорона-сервіс-Техно».

У актах виконаних робіт наявна загальна інформація щодо виконання: профілактичного обслуговування засобів сигналізації; пусконалагоджувальних, монтажних робіт та вартість обладнання і матеріалів, однак з останніх не можливо встановити конкретні роботи, їх обсяг, назву об'єкту, одиниці виміру таких робіт у співвідношенні до визначеної ціни, які товари ( їх перелік) використані у роботах, їх вартість та походження.

Також, серед видів діяльності ТОВ «Альянсшрупп» відсутні монтаж та комплекс пусконалагоджувальних робіт системи пожежної сигналізації та сповіщення про пожежу, що також підтверджується відсутністю ліцензії на виконання зазначених робіт, яка є обов'язковою та надається замовнику при проведенні робіт.

Колегія погоджується з думкою суду першої інстанції, що визначальним фактором при наданні робіт є місцезнаходження контрагента, так як позивач замовив роботи з обслуговування монтажу та комплекс пусконалагоджувальних робіт системи пожежної сигналізації та сповіщення про пожежу у ТОВ «Альянсгрупп», яке знаходиться в м. Києві (тобто, майже за півтисячі кілометрів від місця виконання робіт), замість замовлення таких робіт у підприємства, розташованого набагато ближче до місця виконання робіт, наприклад, в Одеській області, з урахуванням їх кількості більш ніж 1200 об'єктів, що фактично вимагає постійної присутності працівника(ків), що їх виконує в м. Одесі.

Крім того, вказані роботи з обслуговування позивач здатний виконувати самостійно та виконував їх раніше, не довівши суду сенсу в таких діях, що підтверджується договорами укладеними позивачем з ПАТ «Дельта Банк» №2159 від 24.10.2012 року, ТОВ «Фарлеп - Інвест» №1125 від 31.03.2011 року, ТОВ «Шевченківський Девелопмент» №2147 від 01.09.2012 року, згідно з умовами яких ТОВ «Охорона-сервіс-Техно» всі роботи (послуги) здійснює власними силами.

Судом враховано матеріали перевірки ТОВ «Альянсгрупп», згідно яких у останнього відсутні основні фонди, кваліфіковані працівники, обладнання, транспортні засоби, які б суб'єкт господарювання міг використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності, для проведення робіт з обслуговування монтажу та комплекс пусконалагоджувальних робіт системи пожежної сигналізації та сповіщення про пожежу в м. Одесі більш ніж на 1200 об'єктах на місяць.

З урахуванням викладеного колегія приходить до висновку, що сукупність зібраних у справі доказів вказує на безтоварність проведених операцій, так як первинні документи мають суттєві недоліки за якими не можливо встановити сутність проведених робіт (наданих послуг), а з боку контрагента судом встанволено оставини, які вказують на неможливість виконання таких робіт (послуг).

Такі правоі позиції викладено у листі ВАСУ від 02.06.2011 року №742/11/13-11 в якому серед іншого також зазначено: «…відсутність реального вчинення господарських операцій та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п 44.1 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків - учасників відповідних операцій».

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Сервіс-Техно" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанову у повному обсязі, відповідно до ст.160 КАСУ.

Повний текст постанови складено 13.11.14 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло