Постанова № 41333857, 10.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р. Справа№ 910/16562/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від прокуратури - Левицька Н.В., посвідчення № 002805 від 05.09.2012;

від позивача - Міністерства культури України - представник не прибув;

від позивача - Департаменту комунальної власності міста Києва - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - малого приватного підприємства "Аквадон" - Галанзовський С.В., довіреність № 01/09 від 25.09.2014;

від третьої особи - комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" - представник не прибув;

розглянувши апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Аквадон" на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.09.2014 у справі № 910/16562/14 (суддя Бондаренко Г.П.) за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства культури України та Департаменту комунальної власності міста Києва до Київської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - малого приватного підприємства "Аквадон" та комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про визнання недійсним рішення Київської міської ради

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2014 у справі № 910/16562/14 заяву Прокуратури міста Києва про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено; накладено арешт на на нежилий будинок, розташований в м. Києві по вул. П. Сагайдачного, № 20/2 (літера А) та нежилий будинок, розташований в м. Києві по вул. П. Сагайдачного, № 20/2 (літера Б).

Ухвала мотивована тим, що такі заходи запобігатимуть реалізації малим приватним підприємством "Аквадон" зазначеного нерухомого майна, яке було передано йому у власність оскаржуваним рішенням Київської міської ради.

Не погодившись з ухвалою про забезпечення позову, мале приватне підприємство "Аквадон" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 02.09.2014 у справі № 910/16562/14 скасувати.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що місцевим господарським судом не встановлено та не наведено наявність обставин, передбачених ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, які є підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник апелянта в судовому засіданні 10.11.2014 року підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник прокуратури надав пояснення, якими заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Представники позивачів, відповідача та третьої особи - комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" правом на участь своїх представників у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від позивачів, відповідача та третьої особи - комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін та третіх осіб не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Частиною 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Умовою застосування заходів забезпечення позову законодавцем в статті 66 Господарського процесуального кодексу України визначено утруднення чи неможливість виконання рішення суду у разі невжиття таких заходів.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011р. при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічні положення містяться у Інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики забезпечення позову" від 12.12.2006р. №01-8/2776.

Згідно із п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011р. умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як зазначалося вище, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Предметом позову у даній справі є вимога прокурора про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 28.08.2008 №95/95 "Про передачу малому приватному підприємству "Аквадон" під реконструкцію нежилих будинків на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 - А та на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 - Б (садиба) у Подільському районі міста Києва", на підставі якого малому приватному підприємству "Аквадон" було видано свідоцтво на право власності на вказані нежитлові будинки.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, пов'язано з предметом вимог, є співмірним та адекватним заходом із заявленими прокурором вимогами.

Колегія суддів погоджується з тим, що вжиття наведеного заходу до забезпечення позову сприятиме запобіганню реалізації, на час розгляду даної справи в суді, малим приватним підприємством "Аквадон" зазначеного нерухомого майна, яке було передано йому у власність оскаржуваним рішенням Київської міської ради.

Слід також зазначити, що нежилі будинки на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 - А та на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 - Б (садиба) у Подільському районі міста Києва перебувають під охороною держави, як пам'ятки архітектури.

При вирішенні такого спору доцільно застосувати забезпечення з метою уникнення пов'язаних з перепродажем майна труднощів, як підчас розгляду справи, так і після у разі задоволення позову.

У даному випадку колегія суддів вважає за необхідне застосування заходів забезпечення позову.

Таким чином, застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежилі будинки на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 - А та на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 - Б (садиба) у Подільському районі міста Києва повністю відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається, а отже місцевим господарським судом заяву прокурора задоволено цілком правомірно.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізував докази в обґрунтування заяви прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову та правомірно дійшов висновку, що застосування такого заходу до забезпечення позову, як накладення арешту на нежилі будинки на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 - А та на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 - Б (садиба) у Подільському районі міста Києва, які є пам'ятками архітектури, повністю узгоджується з принципами розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника.

Таким чином, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Аквадон" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 02.09.2014 у справі № 910/16562/14 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника.

3. Матеріали справи № 910/16562/14 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко