Постанова № 41333335, 12.11.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р. Справа № 922/1812/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників:

прокурора Хряк О.О.(посвідчення № 028256 від 15.08.2014 року)

позивача - не з'явився;

відповідача -не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. №3095Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 23 липня 2014 року у справі №922/1812/14

за позовом Прокурора Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,

до ФОП ОСОБА_1,

про стягнення 8057,01 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року прокурор звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 8930,08 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору оренди № 3014, укладеного між позивачем та відповідачем 28.09.2011 року. Крім того, просить суд стягнути з відповідача 1309,75 грн. нарахованої пені.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23 липня 2014 року у справі №922/1812/14 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 6655,02 грн. боргу, 1401,99 грн. пені та 1827,00 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився частково та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 23 липня 2014 року у справі №922/1812/14 скасувати частково, а саме в частині стягнення 3396,56 грн. боргу та 1401,99 грн. пені. В частині стягнення боргу у сумі 3258,46 грн. просить рішення залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також зазначає, що судове засідання в суді першої інстанції проведено у відсутності відповідача та його представника, без належного повідомлення останніх.

Позивач та відповідач не забезпечив явку своїх представників в призначене судове засідання. Суд здійснив усі заходи по повідомленню позивача та відповідача про час та місце слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги без участі сторін, посуті.

В судовому засіданні прокурор заперечував проти апеляційної скарги відповідача.

Від прокурора Ленінського району надійшло заперечення на апеляційну скаргу в якому прокурор просить суд відхилити апеляційну скаргу відповідача по справі №922/1812/14 за позовною заявою прокуратури Ленінського району м. Харкова.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів Прокуратурою Ленінського району м. Харкова за інформацією Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради проведено перевірку дотримання вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендарями комунального майна.

Перевіркою встановлено, що відповідно до договору оренди №3014 від 28.09.2011 року Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) надано ФОП ОСОБА_1 (орендар) в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: нежитлові приміщення підвальної частини №1, XXIV, XXV загальною площею 48,3 м2 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-2", що належить до комунальної власності територіальної громади міста Харкова та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс".

Відповідно до п.10.1. вказаного договору, договір діє з 28.09.2011 року до 28.08.2014 року.

Відповідно до п.10.3 договору, договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду, у випадках, передбачених чинним законодавством та за умовами цього договору.

Відповідно до п.10.6 договору, дія договору оренди припиняється внаслідок: достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду.

Листом від 30.11.2012 року за № 14452 Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради повідомлено відповідача про намір достроково розірвати договір оренди №3014 від 28.09.2011 року та передати орендовані приміщення представнику Управління за актом приймання-передачі. Зазначений лист на адресу відповідача був направлений цінним листом. Отже, станом на теперішній час вказаний договір розірвано.

Так, 27.12.2013 року ФОП ОСОБА_1 передав вищезазначені приміщення представнику Управління по акту приймання - передачі.

Орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісячно протягом 15 календарних днів наступного місяця, відповідно до п.3.5 договору.

Орендна плата перераховується на бюджетний рахунок управління державної казначейської служби, як це передбачено п. 3.7 договору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносив орендну плату за користування орендованим майном.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що рішенням господарського суду Харківської області від 11.11.2013 року по справі № 922/3710/13 за позовною заявою прокуратури Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень у розмірі 17 059,67 грн., пені 1 637,03 грн. частково задоволена позовна заява прокуратури району: стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 17 059,67 грн. В частині вимог щодо стягнення з відповідача 1 637,03 грн. пені, позов залишено без розгляду.

Зазначена заборгованість з орендної плати у розмірі 17059,67 грн. ФОП ОСОБА_1 перед Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради стягнута за період з січня 2012 року по червень 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість з орендної плати за договором оренди № 3014 від 28.09.2011 року станом на дату припинення договору 27.12.2013 року складає 6 655,02 грн. за період з липня 2013 по грудень 2013 року.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Колегія суддів зазначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, згідно частини 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.8 вищевказаного договору передбачено, що у разі якщо орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню на користь орендодавця до державного бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення (а.с. 14).

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Колегія суддів не може погодитися із висновками відповідача, покладеними ним в обґрунтування апеляційної скарги. При розгляді справи не знайшло підтвердження щодо звільнення відповідача від сплати пені.

Колегія суддів, з урахуванням зазначеного дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення, обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи та у відповідності до діючого законодавства, тому рішення господарського суду Харківської області від 23 липня 2014 року у справі №922/1812/14 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 33, 43, 85, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23 липня 2014 року у справі №922/1812/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 12.11.2014 р.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.