Постанова № 41332913, 06.11.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року

Справа № 808/7608/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «Полімер»

про стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

03.11.2014 о 17 год. 15 хв. Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, заявник) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із поданням до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «Полімер» (далі –ПП ВКФ «Полімер», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 150 490,00 грн., з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 7 282,39 грн., з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 3 119,48 грн.

Вимоги подання обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України) та зазначає, що новостворений податковий борг відповідача виник на підставі подання відповідачем податкових декларацій, у яких відповідачем самостійно визначено грошові зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 150 490,00 грн., з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 7 282,39 грн. (за вересень 2014 року), з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 3 119,48 грн. (за вересень 2014 року). Вказує, що податкову вимогу № 2125-17 від 07.10.2013 було направлено відповідачу поштою, але повернулась на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя із відповідною відміткою поштового відділення. Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем вищевказаної податкової заборгованості заявник звернулася із поданням до суду.

Представник заявника у судове засідання не з’явився, проте 06.11.2014 надав до суду клопотання (вх. № 44584) про розгляд справи за його відсутності. Подання підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ПП ВКФ «Полімер» (ідентифікаційний код 13606170) до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік №9007270876 від 17.02.2014, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з земельного податку у розмірі 37 433,79 грн., які сплачуються щомісячно, зокрема, за вересень 2014 року у розмірі 3 119,48 грн.

Крім того, 17.02.2014 відповідачем було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік №9007270298, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 48 441,52 грн., які сплачуються щомісячно, зокрема, за вересень 2014 року у розмірі 4 036,79 грн.

26.06.2014 відповідачем подано уточнюючу декларацію №9036477122, якою самостійно збільшено річну суму податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб до 87 388,74 грн., у тому числі за вересень 2014 року у розмірі 7 282,39 грн.

ПП ВКФ «Полімер» самостійно визначило податкові зобов’язання з податку на додану вартість шляхом подання до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя податкової декларації від 16.10.2014 №9060343031 за вересень 2014 року на суму 150 490,00 грн. (рядок 25).

Проте у встановлені законодавством строки відповідач самостійно задекларовані податкові зобов'язання не сплатив.

Отже, новостворений податковий борг ПП ВКФ «Полімер» з податку на додану вартість становить 150 490,00 грн., з орендної плати з юридичних осіб - 7 282,39 грн., з земельного податку з юридичних осіб - 3 119,48 грн.

Проте, у встановлені законодавством строки відповідач податкові зобов'язання з орендної плати за землю не сплатив.

Матеріалами справи встановлено, що заявником вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме на адресу відповідача поштою була направлена податкова вимога від 07.10.2013 № 2125-17, яка відповідачем отримана не була та повернулась на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

У зв’язку з несплатою в установлені законодавством строки узгодженого податкового зобов’язання ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя звернулась до суду із поданням про стягнення з відповідача податкового боргу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає подання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов’язаний, зокрема:

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю – загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За приписами п.286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п. 287.3 ст.287 ПК України).

Судом встановлено, що відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 7 282,39 грн. та з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 3 119,48 грн., проте податкові зобов’язання у встановлені законодавством строки сплачені не були.

Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПК України).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПК України).

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя податкову декларацію від 16.10.2014 №9060343031 за вересень 2014 року на суму 150 490,00 грн. Узгоджене зобов’язання не було сплачено в установлені законодавством строки та набуло стану податкового боргу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що заявником на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 07.10.2013 № 2125-17.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Зазначена в податковій вимозі сума не була погашена в повному обсязі, у зв’язку з цим податкова вимога додатково не надсилалась.

Згідно пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Органи державної податкової служби, відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 95.1 – 95.2 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

На обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу.

Строки, встановлені цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення.

Строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого подання, а саме: сплив 60-дненного строку з дня направлення податкової вимоги та виникнення новоствореного податкового боргу. Протягом 24 годин, як передбачено ст.183-3 КАС України, з моменту виникнення податкового боргу, заявник звернувся до суду.

Згідно пп. 95.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України (пп. 95.4. ст.95 ПК України).

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На момент розгляду справи в суді заборгованість перед бюджетом відповідачем не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав, проти позову не заперечив, доводи заявника не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 183-3 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «Полімер» про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків Приватному підприємству Виробничо-комерційна фірма «Полімер» (ідентифікаційний код 13606170) кошти у сумі податкового боргу, у тому числі:

з податку на додану вартість у розмірі 150 490,00 грн. (сто п’ятдесят тисяч чотириста дев’яносто гривень 00 коп.) на р/р 31112029700003, код платежу – 14010100; одержувач - Державний бюджет, код одержувача 38025440, банк ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015;

з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 7 282,39 грн. (сім тисяч двісті вісімдесят дві гривні 39 коп.) на р/р 33219812700003, код платежу 13050200, одержувач - Місцевий бюджет у Жовтневому районі м. Запоріжжя, код одержувача 38025440, банк ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015;

з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 3 119,48 грн. (три тисячі сто дев’ятнадцять гривень 48 копійок) на р/р 33210811700003, код платежу 13050100, одержувач - Місцевий бюджет у Жовтневому районі м. Запоріжжя, код одержувача 38025440, банк ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015.

Звернути постанову до негайного виконання відповідно до ч.7 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В.Батрак