Ухвала суду № 41332647, 03.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2014 року м. Київ К/800/28098/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Лосєва А.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуГлухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.12.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014

у справі № 818/8533/13-а

за позовом Державного підприємства «Кролевецьке лісопромислове господарство»

до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.12.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Глухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області від 23.10.2013 №0000342200.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 01.10.2013 №387/22/00993001.

Актом перевірки встановлено порушення:

- п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»; пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п. 138.2, пп. 138.10.4 п. 138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок заниження податку на прибуток в сумі 781420 грн., у тому числі: за IV квартал 2010 року - 2668 грн., за I квартал 2011 року - 36121 грн., за II квартал 2011 року - 126334 грн., за III квартал 2011 року - 85692 грн., за IV квартал 2011 року - 109404 грн., за I квартал 2012 року - 53443 грн., за II квартал 2012 року - 81715 грн., за III квартал 2012 року - 103944 грн., за IV квартал 2012 року - 182099 грн.;

- п. 198.1 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 204791 грн., у тому числі донараховано податку на додану вартість 8445, 00 грн., в т.ч. за жовтень 2010 року в сумі 1044 грн., за листопад 2010 року в сумі 1090 грн., за січень 2011 року в сумі 335 грн., за лютий 2011 року в сумі 1499 грн.; зменшено бюджетного відшкодування в періоді, що перевірявся, на загальну суму 140171 грн., в т.ч.: за серпень 2011 року в сумі 6082 грн., за вересень 2011 року в сумі 6353 грн., за жовтень 2011 року в сумі 4362 грн., за листопад 2011 року в сумі 12442 грн., за грудень 2011 року в сумі 3701 грн., за лютий 2012 року в сумі 8047 грн., за березень 2012 року в сумі 1012 грн., за квітень 2012 року в сумі 7011 грн., за травень 2012 року в сумі 10191 грн., за червень 2012 року в сумі 8765 грн., за липень 2012 року в сумі 4805 грн., за серпень 2012 року в сумі 12945 грн., за вересень 2012 року в сумі 7824 грн., за жовтень 2012 року в сумі 15276 грн., за листопад 2012 року в сумі 11958 грн., за грудень 2012 року в сумі 19307 грн. Зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (з урахуванням бюджетного відшкодування) на загальну суму 56175 грн.;

- п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу ІV Податкового кодексу України: податковий агент зобов'язаний подавати у строки для податкового кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийнято, зокрема, оспорюване податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013 № 0000342200, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 210910,00 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 169093 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 41817 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугували висновки податкового органу, що позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість по операціям, не направленим на реальне настання наслідків, з наступними контрагентами: ДП «Укрлісконсалтинг» - на суму 5274,62 грн.; ТОВ «О.П.С.» - на суму 1486,81 грн.; ТОВ «Укравтозапчастини» - на суму 60647,75 грн.; ДП «Український транспортний логістичний центр» та ТОВ «Агрофірма Гретта» - на суму 137375,60 грн.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3 ст.198 цього Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10 ст.201 цього Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 №1090-р «Про схвалення Концепції створення єдиної державної системи електронного обліку деревини» та у відповідності до наказу Державного комітету лісового господарства України від 27.05.2010 №159 «Про активізацію роботи щодо створення єдиної державної системи електронного обліку деревини», позивачем укладено договір з ДП «Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики «Укрлісконсалтинг» від 01.11.2010 № СМ-135 на виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревини.

30.12.2010 між позивачем та ДП «Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики «Укрлісконсалтинг» укладено додаткову угоду № 1 до договору від 01.11.2010.Виконання договору підтверджується видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями.

14.08.2012 між позивачем (замовник) та ДП «Український транспортно-логістичний центр» (основний виконавець), ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» (співвиконавець перший), ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» (співвиконавець другий) укладено договір № 1478/626-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів .

07.04.2011 між ДП «Кролевецьке лісомисливське господарство» (Орендар) та ТОВ «Агрофірма Грета» (Орендодавець) укладено договір оренди спеціалізованих лісовозних платформ № 07/4-11 та додаткові угоди до нього .

За умовами Договору № 07/4-11 Орендодавець передає Орендарю в тимчасове користування на час дії цього договору для забезпечення перевезення лісоматеріалів спеціалізовані залізничні платформи.

Реальність виконання господарських зобов?язань за вищезазначеними угодами підтверджено квитанціями про приймання вантажу, залізничними накладними, актами наданих послуг, податковими накладними.

Крім того, у періоді, що перевірявся, позивачем придбані запасні частини для транспортних засобів у ТОВ «Укрзапчастина» згідно договору поставки №17/259 від 14.10.2008, виконання зазначеного договору підтверджено видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, податковими накладними, а також здійснено придбання державної символіки у ТОВ «О.П.С.», що підтверджується видатковою накладною № ОПС-008596 від 05.07.2011, податковою накладною від 24.05.2011 № 829, платіжним дорученням від 23.05.2013 № 1172, експертним висновком на герби Київської торгово-промислової палати.

Під час розгляду справи, не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Формування податкового кредиту здійснено позивачем на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих контрагентами за наслідками реальних господарських операцій, що відповідачем всупереч вимогам частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано. Наявність дефектів податкових накладних, про які зазначалось в акті перевірки, свого підтвердження не знайшло.

Таким чином наявність у позивача належно оформлених первинних документів на підтвердження понесених витрат та податкового кредиту, які були належним чином відображені ним у податковому обліку, що відповідачем не спростовано, а також за відсутності доказів того, що спірні угоди та/або їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, у відповідача відсутні правові підстави для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують. Прийняте на підставі акта перевірки від 01.10.2013 №387/22/00993001 податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013 № 0000332200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 700155,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 584990,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 115165,00 грн. за вищезазначеними господарськими операціями, скасовано постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 у справі № 818/8516/13-а, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2014, при цьому постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014, на неврахування якої посилається податковий орган, скасовано.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області відхилити, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді А.М.Лосєв

Н.Г.Пилипчук