Ухвала суду № 41332433, 13.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/30852/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Полімер»

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2010

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011

у справі № 2а-3051/09/0970

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Полімер»

до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпат-Полімер» звернулося до суду з позовом про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень від 07.04.2009 № 0001292302/0 та № 0001302301/0.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011, в задоволенні позову відмовлено.

ТОВ «Карпат-Полімер» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на обставини, якими позивач обґрунтовував вимоги позову та апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Калуською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства за період: з 01.01.2008 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт від 25.03.2009 № 326/2302/33704000, яким зафіксовано порушення:

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 42308 грн.;

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 160965 грн.

В обґрунтування вчинення позивачем вказаних порушень податковий орган вказує на те, що позивачем включено до складу валових витрат та до складу податку на додану вартість за червень та вересень 2008 року відповідно витрат та податку на додану вартість за договором від 01.02.2008 № 0102/08 з ТОВ «Сагал-КР» про надання консультаційних послуг.

Відповідач виходить з відсутності доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій з постачання ТОВ «Сагал-КР» консультаційних послуг з розширення клієнтської бази споживачів газів за договором від 01.02.2008 № 0102/08, результатом яких, за умовами цього договору, мав бути факт укладення позивачем договору постачання товару із покупцями, з якими ТОВ «Сагал-КР» мав провести попередні перемовини.

На підставі висновків про вказані порушення позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.2009 № 0001302301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 63462 грн., в тому числі: 42308 грн. основного платежу та 21154 грн. штрафних (фінансових) санкцій; податкове повідомлення-рішення від 07.04.2009 № 0001292302/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 230860 грн., в тому числі: 160965 грн. основного платежу та 69895 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2009 (набрало законної сили 28.09.2009) у справі № 9/222-09, яким відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Карпат-Полімер» до ТОВ «Сагал-КР» про визнання недійсним договору від 01.02.2008 № 0102/08 з додатковими угодами від 01.02.2008 № 1 та від 31.03.2008 № 2. Крім того, посилається на те, що висновки судів про нереальність господарських операцій з надання консультаційних послуг ґрунтуються на матеріалах, зібраних Відділом податкової міліції Калуської ОДПІ в ході розслідування кримінальної справи, згідно з якими 25 контрагентів позивача свідчили про нездійснення переговорів з ТОВ «Сагал-КР» та заперечували проти вчинення угод, посередником в яких було б ТОВ «Сагал-КР», тоді як договори на поставку товарів позивачем укладено з 55-ма контрагентами. Позивач також вказує на те, що договором про надання консультативних послуг передбачено дві складові таких послуг, а саме: проведення попередніх перемовин з потенційними споживачами товарів, надання вичерпної інформації про покупців, однак судами досліджено виконання лише першої з них.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями, реальність яких не доведена.

Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на прибуток валових витрат, а платником податку на додану вартість - податкового кредиту з такого податку необхідно застосовувати положення ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР та п.п. 7.2, 7.4, 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, якими регламентувався порядок визначення валових витрат та податкового кредиту на час виникнення спірних правовідносин та якого платник податків (покупець) зобов'язаний був дотримуватися і за умови порушення якого, формування податкового кредиту та валових витрат може бути визнано неправомірним.

Однак, наявність законодавчо визначених обставин для формування валових витрат та податкового кредиту є обов'язковою, але не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо господарські операції не мали реального характеру.

В обґрунтування своєї позиції щодо реального постачання ТОВ «Сагал-КР» консультаційних послуг, позивач посилається на те, що в результаті таких послуг він збільшив клієнтську базу споживачів газів (кисню, азоту, аргону).

При дослідженні реальності здійснення операцій з надання консультаційних послуг судами попередніх інстанцій, з огляду на умову договору про надання таких послуг, якою передбачено, що результатом послуги буде факт укладення замовником послуг із споживачем товару, з яким виконавець провів попередніх перемовини, встановлено відсутність первинних документів, які б підтверджували взаємовідносини ТОВ «Сагал-КР» з контрагентами ТОВ «Карпат-Полімер», з якими останнім було укладено договори поставки товару.

Позивачем не надано судам попередніх інстанцій доказів фактичного проведення попередніх перемовин з потенційними споживачами товарів або надання вичерпної інформації про покупців.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо непідтвердження реального вчинення господарських операцій.

Посилання позивача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2009 у справі № 9/222-09, яким встановлено дійсність договору від 01.02.2008 № 0102/08, не спростовує висновків судів попередніх інстанцій щодо не підтвердження в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту первинними документами.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Полімер» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун