Ухвала суду № 41332419, 13.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/26245/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Авто»

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011

у справі № 2а-0270/245/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Авто»

до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпекс Авто» звернулося до суджу з позовом про визнання протиправним та скасування рішення голови ДПА у Вінницькій області від 27.10.2009 № 2.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011, в задоволенні позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпекс Авто» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Імпекс Авто» за період з 01.07.2006 по 30.06.2009 складено акт від 02.11.2009 № 233/23/33912035, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 198/97-ВР, в результаті чого податковий орган дійшов висновку про заниження податку на додану вартість у загальній сумі 562777 грн.

Головою ДПА у Вінницькій області прийнято оспорювань позивачем рішення від 27.10.2009 № 2 про застосування «звичайних цін» при визначенні податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Авто», згідно з яким при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість операцій позивача щодо товарів, імпортованих на митну територію України, доцільно застосовувати звичайну ціну, яка відповідає митній вартості таких товарів, визначеній у вантажних митних деклараціях з урахуванням сплачених митних платежів.

На підставі висновків акту перевірки від 02.11.2009 № 233/23/33912035 податковим органом також прийнято рішення від 16.11.2009 № 23913/10/23 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Імпекс Авто» податкових зобов'язань у загальній сумі 844166 грн., в тому числі: 56277 грн. основного платежу та 281389 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач, вважаючи, що рішення Голови ДПА у Вінницькій області Дороховського О.М. від 27.10.2009 № 2 прийнято всупереч вимогам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оспорюване рішення від 27.10.2009 № 2 не є рішенням у розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з позицією судів попередніх інстанцій щодо необхідності відмови в задоволенні позову, виходячи з таких мотивів.

Зі встановлених судами обставин вбачається, що податковий орган склав оспорюване позивачем рішення про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань, застосувавши визначений у п.п. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» механізм донарахування податкових зобов'язань внаслідок визначення податковим органом звичайних цін, який передбачає застосування процедури, встановленої законом (п.п. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Зазначена процедура передбачає складання податковим органом рішення про застосування звичайних цін, а також - рішення про нарахування податкових зобов'язань з використанням звичайних цін.

Таким чином, рішення від 27.10.2009 № 2 про застосування звичайних цін для цілей визначення бази оподаткування не є рішенням про нарахування податкового зобов'язання і не породжує для платника настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов'язки.

З огляду на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Авто» залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун