Ухвала суду № 41332357, 10.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 листопада 2014 року м. Київ К/800/56909/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року, позов задоволено: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці здійснити з 24 квітня 2014 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням інших виплат, зазначених у довідці Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області від 23 квітня 2014 року № 25, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди, виплаченої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 212 "Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди за сумлінну працю в органах влади, зразкове виконання трудових обов'язків", із урахуванням фактично отриманих сум.

Судові рішення мотивовані тим, що отримувані застрахованою особою матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та інші виплати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій статей 33, 37 Закону України «Про державну службу», просить скасувати судові рішення.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Верховного Суду України з цього питання (постанови від 20 лютого 2012 року (№ 21-430а11) та від 28 травня 2013 року (№ 21-97а13), касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак