Постанова № 41332035, 06.11.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2014 року № 813/5864/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання неправомірними дій та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, в якому просить визнати протиправними дії старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Ільчишин Л.В. щодо винесення постанови від 18.06.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 50456,39 грн та визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Ільчишин Л.В. від 18.06.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 50456,39 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувана постанова про стягнення з боржника виконавчого збору винесена державним виконавцем без з'ясування обставин справи, без відповідного обґрунтування, а тому є протиправною та підлягає скасуванню. Зазначає, що відповідачем не вчинялися будь-які дії примусового характеру, направлені на виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", не було проведено фактичного стягнення заборгованості, тому останній не набув права на винесення постанов про стягнення з позивача виконавчого збору, так як виконавчий збір стягується від фактично стягненої суми або вартості майна боржника.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач заперечень на позов, витребувані судом докази не надав, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши думку представника позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 26 вересня 2013 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса № 6757 від 05.09.2013 року про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: квартира, яка знаходиться в АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2 . Крім того, у виконавчому написі нотаріуса зазначено, що необхідно стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість, у розмірі 504 563 грн. 92 коп.

Позивач зазначає, що вказану постанову про відкриття виконавчого провадження отримав 02.10.2013 року, в зв'язку з чим 02.10.2013 року звернувся до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області з заявою про відтермінування виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса - в зв'язку з бажанням мирного врегулювання ситуації.

07.10.2013 року постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 07.10.2013 року відкладено провадження виконавчих дій до 11.10.2013 р.

26.12.2013 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» був укладений додатковий договір №2 до кредитного договору №МL- 605/008/2008 від 11.06.2013 року у зв'язку з чим останнім до ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області подано заяву про повернення стягувачу без виконання виконавчого напису №6757 виданого 05.09.2013 року.

17.01.2014 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві.

18.06.2014 старшим державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Ільчишин Л.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 50456,39 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, далі - Закон), державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ст.28 Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону.

У разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Згідно ст.54 Закону, звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно положень ст.31 Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно ст.32 Закону, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. N14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", яким встановлено, що витрати виконавчого провадження та виконавчий збір відповідно до статей 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження" стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній по-перше, не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк, а по-друге, рішення було виконано примусово.

Відповідач не надав суду доказів про вжиття ним заходів з примусового виконання виконавчого напису щодо звернення стягнення на квартиру.

На переконання суду, стягнення виконавчого збору з підстав, передбачених ч.1 ст. 28 Закону пов'язане з передбаченими Законом фактично здійсненими під час виконавчого провадження заходами примусового виконання рішення. Проте, як вбачається з копій матеріалів виконавчого провадження, докази здійснення відповідачем заходів примусового виконання виконавчого напису (як то звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; інші заходи, передбачені рішенням) відсутні, що, в свою чергу, не дає підстав для стягнення виконавчого збору.

Тобто, із викладеного вбачається, що виконавчий документ не був виконаний державною виконавчою службою у примусовому порядку, а тому стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 50 456,39 грн. є протиправним.

Ст.28 Закону встановлює виключення із загального правила, відповідно до якого виконавчий збір стягується у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання.

Таким чином, дії старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Ільчишин Л.В. щодо винесенн постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10% від суми заборгованості за договором іпотеки, для погашення якого було звернено стягнення на квартиру - є протиправними, суперечать нормам Закону України "Про виконавче провадження", оскільки стягувач подав заяву про повернення виконавчого напису та державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Таким чином, постанова від 18.06.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 50456,39 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору зі сторін не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Ільчишин Л.В. щодо винесення постанови від 18.06.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 50456,39 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Ільчишин Л.В. від 18.06.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 50456,39 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 255,78 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р. Брильовський

Повний текст постанови виготовлений 11.11.2014 року.