Постанова № 41331804, 05.11.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2180/14-a

05 листопада 2014 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баранюка А.З. при секретарі судового засідання Дудар М.В.

за участю:

представника позивача - Завадської І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі до Підприємства "Пересувна механізована колона" Тернопільської облспоживспілки про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, надалі позивач, звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Підприємства "Пересувна механізована колона" Тернопільської облспоживспілки, надалі відповідач, про стягнення заборгованості у сумі 24987,11 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не здійснив відшкодування Пенсійному фонду понесених ним витратна виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А тому, враховуючи наведене, позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі несплачену в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 24987,11 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги пілтримала з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час і місце розгляду справи, відповідач повідомлявся належним чином, заперечень проти адміністративного позову не надав. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення враховуючи наступне.

Відповідач є страхувальником в розумінні пункту 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 2 розділу XV «Прикінцеві положення «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору до Пенсійного фонду України, яким є відповідач об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. 6.8 розділу 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, із змінами і доповненнями (далі - Інструкція) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Підприємства та організації, на яких працівники вийшли на пенсію призначену відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах, з коштів призначених на оплату праці, зобов'язані згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон про пенсійне страхування) та п. 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, відшкодувати органу Пенсійного Фонду плату, що покриває сто процентів витрат на оплату і доставку пільгових пенсій. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділом доходів органу Пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про Розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до ст. 13 Закону (форма Розрахунку затверджена постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1) складених відповідно до п. 6.4. вищезазначеної Інструкції, надсилаються платникам до 20 січня поточного року, а протягом 10 днів повідомлення з новопризначених пенсій та повинні бути ними оплачені щомісячно до 25 числа.

Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається із матеріалів справи заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду в Тернопільському районі по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є узгодженою і становить 24987,11 грн. за період з 01.04.2014 року по 01.10.2014 року.

Сума заборгованості відповідача підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за квітень-вересень 2014 року.

Вищевказана сума заборгованості відповідачем у добровільному порядку не погашена.

Згідно з п. 7.5 ст. 7 Інструкції несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Приймаючи до уваги, що відповідач суму заборгованості по відшкодуванні витрат на виплату пенсій за віком призначених на пільгових умовах станом на день розгляду спору не оплатив, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений.

Керуючись ст.ст. 158-167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Стягнути з Підприємства "Пересувна механізована колона" Тернопільської облспоживспілки (вул. Тролейбусна, 11А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ - 01739670) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі 24987,11 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят сім гривень одинадцять копійок) заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пп. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.04.2014 по 01.10.2014.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядок і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна:

Суддя Баранюк А.З.