Рішення № 41331655, 10.11.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2014 р.Справа № 916/3787/14

За позовом Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "СЕНАТ"

про стягнення 34335,85грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Зубачова Ю.В., за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, у якій просить суд, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичної компанії "СЕНАТ" заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 28526,66 грн., пеню у сумі 2712,44 грн., 3% річних у сумі 412,42 грн., інфляційни витрати в сумі 2684,33 грн., а також відшкодувати за рахунок відповідача понесені позивачем при поданні позовної заяви судові витрати у розмірі 1827,00 грн. судового збору.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, що вбачається з наявного у матеріалах справи поштового повідомлення про вручення ухвали суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01 жовтня 2007 року між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичною компанією "СЕНАТ" (Споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 2189, відповідно до умов якого Теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими договором.

За умовами п. 2.1 Договору теплова енергія постачається Споживачу на опалення нежитлового приміщення юридичної компанії по Приморському бульвару, 7 у м.Одесі в обсягах згідно Додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору Споживач прийняв на себе зобов'язання виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені Договором.

Згідно п. 5.1. Договору, облік споживання теплової енергії визначається за показниками приладу обліку, встановленого в тепловому пункті будівлі по Приморському бульвару, 7 з урахуванням теплових втрат, згідно угоди розподілу теплової енергії між Споживачем та житловим фондом підприємства "Одесазовніштранс".

Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації.

Розрахунки за теплову енергію здійснювалися відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31.12.2013 р. № 493 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання КП "Теплопостачання міста Одеси", Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 23.05.2014 р. № 591 "Про внесення змін до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31.12.2013 р. № 493" та Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31.03.2014 р. № 190 "Про внесення змін до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31.12.2013 р. № 493".

Положеннями п. 6.6 Договору встановлено, що кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову електроенергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Умовами п.10.1 Договору передбачався строк його дії по „30" вересня 2008 року.

Згідно до умов п. 10.4, Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Як вбачається з пояснень представника позивача, дія Договору неодноразово продовжувалась, за відсутності заперечень жодної із сторін в порядку п. 10.4 Договору.

Відповідно до даних розрахунку позивача, проведеного на момент звернення з позовними вимогами за період з 01 січня 2014 р. по 01 серпня 2014р., відповідачем не сплачено повну вартість спожитих послуг, у зв'язку з чим на момент звернення з позовними вимогами за Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичною компанією "СЕНАТ" рахується заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 28526,66 гривень, яка підтверджується даними розрахунків позивача.

Відповідно до п. 7.2.3 договору, в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання Споживач зобов'язаний сплатити теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст. 625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується не більш ніж як за один рік з моменту коли грошове зобов'язання мало бути виконане.

У зв'язку з простроченням сплати вартості спожитої теплової енергії, позивачем здійснено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних витрат за договором. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується основна заборгованість в сумі 28526,66 гривень, заборгованість по сплаті пені в сумі 2712,44 гривень, 3% річних у сумі 412,42 гривень та інфляційних витрат в сумі 2684,33 грн.

Проте, 09.10.2014 р. в судовому засіданні представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, з якої вбачається, що після порушення провадження по справі, відповідачем погашена заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 28526,66 грн., та позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних, інфляційні витрати та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов Договору відповідачем щодо своєчасної сплати вартості фактично спожитої теплової енергії та направлені на стягнення наявної заборгованості.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п. 40 „Правил користування тепловою енергією" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач зобов'язаний дотримуватись вимог договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 7.2.3 договору, в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання Споживач зобов'язаний сплатити теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст. 625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується не більш ніж як за один рік з моменту коли грошове зобов'язання мало бути виконане.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем пені в сумі 2712,44 грн., 3% річних в сумі 412,42 грн., інфляційних витрат у сумі 2684,33 грн. вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними та обгрунтованими.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Також на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичної компанії "СЕНАТ" (65023, м. Одеса, вул. Садова, 21, код ЄДРПОУ 33016720, р/р 26001243511 в філії ВАТ "МТБ", МФО 328168) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м.Одеса, вул. Балківська,1-Б, р/р 26035303416451 в АТ «Державний ощадний банк України» Філія Одеське ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845, код ЄДРПОУ 34674102) пеню у сумі 2712,44 грн. (дві тисячі сімсот дванадцять гривень сорок чотири копійки), 3% річних у сумі 412,42 грн.(чотириста дванадцять гривень сорок дві копійки), інфляційни витрати у сумі 2684,33 грн. (дві тисячі шістьсот вісімдесят чотири гривні тридцять три копійки) та судовий збір у сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2014 року.

Суддя Г.І. Гуляк