Рішення № 41331503, 06.11.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.11.14р. Справа № 904/7465/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілорін ЛТД", м. Дніпропетровськ

до

відповідача-1: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ

відповідача-2: COLLYER LIMITED, Great Britain

про розірвання договору застави № Г21.1.2.0/5-110 від 23.06.2014 року та стягнення 9 900 000,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 26.09.2014р. складає 128 210 662,80 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Гризодуб Я.Д., довіреність № 2 від 29.09.2014 року, представник; Жученя Д.Б. згідно протоколу №31/07-1 від 31.07.2014 року, директор

від відповідача-1: Стрельченко Я.С., довіреність № 8166-К-Н-О від 16.10.2014 року, головний юрисконсульт

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілорін ЛТД" звернулось до господарського суду з позовом у якому просить:

- розірвати договір застави № Г21.1.2.0/5-110 від 23.06.2014 року, укладений між ТОВ "Мілорін ЛТД" та ПАТ КБ "Приват Банк";

- стягнути з компанії COLLYER LIMITED заборгованість за контрактом №0206СМ/2 від 02.06.2014 року у сумі 9 900 000,00 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 26.09.2014р. складає 128 210 662,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-2 зобов'язань за контрактом купівлі-продажу № 0206СМ/2 від 02.06.2014 року щодо повернення позивачу грошових коштів за товар, який частково був оплачений позивачем, однак не був поставлений останньому.

Позивач зазначає, що наведені грошові кошти за непоставлений товар були оплачені на підставі укладених між позивачем та відповідачем-1 кредитних договорів, а саме: кредитний договір № 4М14109Д від 12.02.2014 року, кредитний договір № 4М14110Д від 17.02.2014 року, кредитний договір № 4М14107И від 19.02.2014 року, кредитний договір № 4М14092Д від 25.02.2014 року, які, у свою чергу забезпечуються укладеним між позивачем та відповідачем договором застави № Г.21.1.2.0/5-110 від 23.06.2014 року, предметом якого є майнові права позивача по наведеному вище контракту купівлі-продажу № 0206СМ/2 від 02.06.2014 року.

За викладених обставин, позивач зазначає, що у зв'язку з неотриманням товару, у позивача не виникли на нього майнові права, внаслідок чого предмет застави втрачений, тому просить розірвати укладений між позивачем та відповідачем-1 договір застави №Г.21.1.2.0/5-110 від 23.06.2014 року.

Відповідач-1 проти позовних вимог в частині розірвання договору застави заперечує, у відзиві на позов зазначає, що відповідно до умов договору застави №Г.21.1.2.0/5-110 від 23.06.2014 року втрата предмету застави не є підставою для припинення даного договору, даний факт свідчить про зобов'язання позивача нести відповідальність, що передбачена даним договором застави.

Відповідач-2 проти позовних вимог в частині стягнення заборгованості за контрактом №0206СМ/2 від 02.06.2014 року не заперечує, у відзиві на позов визнає заборгованість у сумі 9 900 000,00 доларів США у повному обсязі, просить здійснити розгляд справи без участі представника відповідача-2.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи був відкладений з 16.10.2014 року на 06.11.2014 року.

У судовому засіданні 06.11.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілорін ЛТД" (покупець) та COLLYER LIMITED (продавець) був укладений контракт купівлі-продажу № 0206СМ/2 (далі - Контракт), за умовами п.п. 1.1. якого з метою здійснення господарської діяльності продавець продає, а покупець купує продукцію на умовах, у кількості та у строки, вказані у Специфікаціях до даного Контракту, який є його невід'ємною частиною.

Даний Контракт вступає у дію з дати його підписання та діє до 31.12.2014 року (п. 7.7. Контракту).

Згідно п. 6.3. Контракту правом, яке регулює даний договір, є матеріальне право України.

Ціна на продукцію, що поставляється, встановлюється у доларах США, що передбачено у Специфікаціях до даного Контракту. Загальна сума контракту, на момент його укладення, складає 39 663 200,00 доларів США (п. 2.1.-2.2. Контракту).

Поставка продукції за даним Контрактом повинна бути здійснена у відповідності до Специфікацій до даного Контракту (п. 3.1. Контракту).

Відповідно до Розділу 4 Контракту платіж за продукцію, що поставляється, здійснюється у доларах США у відповідності до Додатку № 1 до даного Контракту, який є невід'ємною його частиною.

02.06.2014 року позивач та відповідач-2 уклали Додаток № 1 до контракту купівлі-продажу № 0206СМ/2 від 02.06.2014 року (далі - Додаток № 1) за умовами п. 1 якого покупець здійснює оплату наступним чином: передоплата банківським переводом на підставі виставленого продавцем покупцю рахунку на об'єм поставленої партії. Часткова передоплата дозволена.

Датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця (п. 4 Додатку № 1).

Пунктом 3 Додатку № 1 передбачено, що при здійсненні оплати у відповідності до п. 1 даного Додатку, у разі, якщо сума перерахованих покупцем грошових коштів перевищила суму фактично поставленої продукції або не здійснена поставка, продавець зобов'язаний за письмовою заявою покупця повернути останньому надмірно перераховані грошові кошти протягом 1-го банківського дня у строк не більш як 70 календарних днів з дати перерахування передоплати.

Також, 02.06.2014 року позивач та відповідач-2 погодили та підписали Специфікацію № 1 до контракту купівлі-продажу № 0206СМ/2 від 02.06.2014 року (далі - Специфікація) відповідно до п. 1 якої найменування товару - австралійська марганцева руда крупної фракції.

Строки поставки: липень 2014 року - грудень 2014 року (п. 7 Специфікації).

На виконання умов Контракту, на підставі виставленого відповідачем-2 рахунка (а.с. 20) позивач здійснив передоплату продукції у сумі 39 663 200,00 доларів США.

На підтвердження даного факту позивач надав до суду платіжне доручення № 652 від 05.06.2014 року на суму 29 763 200,00 доларів США та платіжне доручення № 673 від 07.07.2014 року на суму 9 900 000,00 доларів США.

Однак листом № 08/14-12-5 від 19.08.2014 року відповідач-2 повідомив про неможливість здійснення поставки товару у строки, передбачені Контрактом, та просив продовжити строк для поставки товару.

Листом № 1-08 від 20.08.2014 року позивач відмовив відповідачу-2 у продовженні строку поставки товару та просив повернути переоплату грошових коштів у сумі 39 663 200,00 доларів США у строк до 26.08.2014 року.

Відповідач-2 здійснив часткове повернення грошових коштів позивачу, на підтвердження чого позивач надав до суду платіжне доручення № 533 від 01.09.2014 року на суму 29 763 200,00 доларів США.

Позивач посилається на невиконання відповідачем-2 зобов'язань по Контракту, неповерненням відповідачем-2 грошових коштів у сумі 9 900 000,00 доларів США, що і є причиною спору.

Відповідач-2 проти позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 9 900 000,00 доларів США не заперечує, у відзиві на позов визнає заборгованість у повному обсязі.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення Контракту (Додатку № 1 та Специфікації), строк повернення грошових коштів є таким, що настав.

Доказів повернення грошових коштів у сумі 9 900 000,00 доларів США відповідач-2 не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування даних позовних вимог, не спростував.

Право відповідача-2 визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Згідно ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача-2 не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання відповідачем-2 позову у повному обсязі.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 на користь позивача заборгованості у сумі 9 900 000,00 доларів США (128 210 662,80 грн.).

Для оплати товару за контрактом №0206СМ/2 від 02.06.2014 року позивач уклав з відповідачем-1 кредитні договори, а саме: кредитний договір № 4М14109Д від 12.02.2014 року, за яким кредитний ліміт складає суму у розмірі 19 000 000,00 доларів США, кредитний договір № 4М14110Д від 17.02.2014 року, за яким кредитний ліміт складає суму у розмірі 32 000 000,00 доларів США, кредитний договір № 4М14107И від 19.02.2014 року, за яким кредитний ліміт складає суму у розмірі 280 000 000,00 грн. та кредитний договір № 4М14092Д від 25.02.2014 року, за яким кредитний ліміт складає суму у розмірі 32 000 000,00 доларів США.

Згідно п. А.5 Наведених кредитних договорів, виконання зобов'язань позивача забезпечується договором застави.

23.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілорін ЛТД" (заставодавець) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (заставодержатель) був укладений договір застави № Г.21.1.2.0/5-110 (далі Договір застави) за умовами п. 1 якого предметом цього договору є надання заставодавцем в заставу майнових прав по контракту №0206СМ/2 від 02.06.2014 року (далі - господарський договір), укладеному між заставодавцем та COLLYER LIMITED (далі - боржник), на отримання товару: марганцевої руди (далі - товар), а після отримання заставодавцем товару - він стає предметом застави (опис зазначений в п. 6 цього договору), в забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілорін ЛТД" (далі - позичальник) перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання заставодавцем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця та (або) позичальника.

Відповідно до п.п. 26-27 Договору застави термін дії даного договору - до повного виконання позичальником та заставодержателем зобов'язань за кредитним договором, та всім додатковим угодам до нього. Дострокове розірвання цього договору допускається лише за згодою сторін.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та заставодавцем зобов'язань за цим договором, заставодавець надав у заставу майнові права (далі - предмет застави), належні йому на праві власності, на одержання товару - австралійської марганцевої руди крупної фракції у кількості 123 947,500 метрічних тон (+/- 10%), згідно із Специфікацією № 1 до контракту купівлі-продажу № 0206СМ/2 від 02.06.2014 року, укладеному між заставодавцем та COLLYER LIMITED. Застава за цим договором поширюється на страхове відшкодування в разі настання страхового випадку щодо предмету застави або будь-яке інше відшкодування, отримане заставодавцем унаслідок вилучення або втрати предмету застави. Після отримання товару за господарським договором цей товар стає предметом застави і буде знаходитись у заставодавця. Цільове призначення товару: забезпечення основної діяльності (п. 6 Договору застави).

Сторони визначили, що вартість предмету застави складає 442 534 000,00 грн. (п. 8 Договору застави).

Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою за цим договором, складає 470 207 236,00 грн., що в еквіваленті становить 39 663 200,00 доларів США ()п. 3 Договору застави.

Позивач просить розірвати договір застави № Г.21.1.2.0/5-110 від 23.06.2014 року посилаючись на ті обставини, що товар за контрактом купівлі-продажу № 0206СМ/2 від 02.06.2014 року поставлений не був, відповідно майнові права у позивача на товар не виникли, внаслідок чого предмет застави втрачений.

Відповідач-1 проти позовних вимог в частині розірвання наведеного договору застави заперечує, зазначає про виникнення у позивача відповідальності за умовами укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору застави.

Дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ч. 1 ст. 576 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 580 ЦК України у разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов'язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет застави.

Умовами договору застави № Г.21.1.2.0/5-110 від 23.06.2014 року передбачено наступне.

Ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування отриманого заставодавцем товару, який стане предметом застави за цим договором, несе заставодавець (п. 11 Договору застави).

Заставодавець має право одержати задоволення за рахунок предмету застави, а з моменту отримання товару - за рахунок цього товару, переважно перед іншими кредиторами заставодавця (право вищого пріоритету) (п. 14.1. Договору застави).

У разі порушення позичальником якого-небудь із зобов'язань за Кредитним договором та (або) порушення заставодавцем зобов'язань за цим договором, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання всіх зобов'язань за кредитним договором, а в разі невиконання - звернути стягнення на предмет застави, а з моменту отримання товару - на цей товар (п. 14.10.2. Договору застави).

У разі пошкодження, або знищення, або втрати (повністю або частково), або псування, або погіршення стану, або недостачі товару (предмету застави) - у термін не пізніше трьох днів від дня, коли це відбулось, - відновити предмет застави або за узгодженням із заставодержателем замінити його іншим майном не меншої вартості, або незалежно від настання строків виконання зобов'язань за Кредитним договором виконати їх у повному обсязі (п. 16.11. Договору застави).

Окрім того, вищезазначеним договором застави забезпечується виконання позивачем зобов'язань за наведеними кредитними договорами, які, до цього часу позивачем не виконані.

Отже, вимоги позивача в частині розірвання договору застави № Г21.1.2.0/5-110 від 23.06.2014 року є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача-2 підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 73 080,00 грн. Судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. за розгляд позовних вимог до відповідача-1 покласти на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до COLLYER LIMITED - задовольнити повністю.

Стягнути з COLLYER LIMITED (First Floor Woodgate Studious, 2-8 Games Road, Cockfosters, Barnet, Herts, EN4 9hn, UK, Great Britain, Reg. number: 3703222, Reg. date: 28.01.99) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілорін ЛТД" (49050, м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, будинок 137, офіс 2, ідентифікаційний код 36962707) заборгованість у розмірі 9 900 000,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 26.09.2014 року складає 128 210 662,80 грн. та судовий збір у розмірі 73 080,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати у розмірі 1 218,00 грн. покласти на позивача.

Повне рішення складено - 11.11.2014 року.

Суддя О.М. Крижний