Рішення № 41331494, 11.11.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.14р. Справа № 904/5291/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Царичанський консервний завод", смт. Царичанка, Царичанський район

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки товару в сумі 31 946 грн. 19 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Герман О.В., дов №б/н від 17.02.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Царичанський консервний завод" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки товару в сумі 27 528 грн. 19 коп. - основного боргу, 2 002 грн. 34 коп. - пені, 502 грн. 30 коп. - 3% річних, 1 913 грн. 36 коп. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки товару ТФ №313 від 21.02.2013 року. (а.с. 9-12).

У зв'язку із перебуванням судді Красоти О.І. на лікарняному, автоматизованою системою діловодства спеціалізованого суду на підставі розпорядження господарського суду Дніпропетровської області №533 від 19.09.2014 справу №904/5291/14 передано для розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою господарського суду від 22.09.2014 року справу №904/5291/14 прийнято до свого провадження суддею Соловйовою А.Є.

У зв'язку з виходом судді Красоти О.І. з лікарняного, на підставі доповідної записки судді Соловйової А.Є. від 24.09.14р., справу №904/5291/14 передано на розгляд судді Красоті О.І.

Ухвалою господарського суду від 20.10.2014 року справу №904/5291/14 прийнято до свого провадження суддею Красота О.І.

16.09.2014 року Відповідач подав до господарського суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи свої заперечення Відповідач вказує на те, що умовами Договору ТФ№313 поставки товару від 21.02.2013 року, а саме п. 4.1 визначений момент настання у Відповідача обов'язку з оплати наданих Позивачем послуг, який полягає у тому, що Покупець здійснює розрахунок за Договором в сумі 100% вартості партії товару, зазначеної в специфікаціях до Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з моменту надання Постачальником рахунку. Специфікацією №6 узгоджено порядок оплати за поставлений товар, а саме оплата за товар здійснюється в сумі 100% вартості партії товару, вказаної в специфікації до Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару, або партії товару та надання Постачальником рахунку.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 73, 74), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

21.02.2013 року між Товариством з обмеженою "Царичанський консервний завод" (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі-Покупець) був укладений Договір ТФ №313 поставки товару (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, якість, кількість, ціна, умови та строки поставки товару зазначені в Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до Договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, ціна товару, який поставляється за Договором, визначається в гривнях та зазначена в Специфікаціях, які додаються до Договору. Ціна товару включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 2.2 Договору, ціна товару визначена з урахуванням умов поставки (згідно Інкотермс 2000), передбачених відповідною специфікацією до Договору.

Ціна товару, що зазначена в додатках до Договору, не підлягає перегляду сторонами до жовтня 2013 року. Сума Договору дорівнює сумі специфікацій. (п. 2.3 Договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, п. 2.4 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що товар поставляється партіями на умовах та у строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до Договору.

Згідно з пунктом 3.3 Договору, разом з товаром Постачальник передає Покупцю наступні товаросупроводжувальні документи:

- рахунок-фактуру;

- товарну накладну;

- сертифікат якості виробника;

- податкову накладну.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки за Договором здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості партії товару на рахунок Постачальника в порядку та строки, передбачені відповідною Специфікацією. При оплаті з відстрочкою платежу оплата здійснюється Покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість).

Відповідно до пункту 10.1 Договору, він вступає в силу з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2013 року, а в частині не виконаних зобов'язань за Договором - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Специфікацією №6 до Договору від 21.02.2013 року сторони погодили товари, які поставляються Покупцю, їх кількість та вартість, яка становить 78 214 грн. 08 коп. (а.с. 19).

Вказаною специфікацією узгоджено порядок оплати за поставлений товар, а саме оплата за товар здійснюється в сумі 100% вартості партії товару, вказаної в специфікації до Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару, або партії товару та надання Постачальником рахунку.

На виконання умов Договору Позивач частково поставив Відповідачу товар, обумовлений специфікацією №6, на загальну суму 27 528 грн. 19 коп., що підтверджується видатковою накладною №ЦК-0003141 від 24.10.2013 року (а.с. 20) та товарно-транспортною накладною №ЦК-0003141 від 24.10.2013 року (а.с. 21).

Відповідачем суму в розмірі 27 528 грн. 19 коп. не оплачено, внаслідок чого Позивач 12.03.2014 року на його адресу направив претензію №2/Пц-14 від 12.03.2014, яку Відповідач отримав 19.03.2014 року. (а.с.22-25).

Відповідач відповіді на претензію Позивача не надав, за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого Позивач був вимушений звернутись до господарського суду з метою захисту своїх інтересів. На час розгляду справи доказів оплати Відповідачем Позивачу суми в розмірі 27 528 грн. 19 коп. сторонами суду не надано.

Розглядаючи вказані позовні вимоги, перш за все необхідно вказати на наступне.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.5 Договору, сторони погодили, що у випадку несвоєчасного здійснення розрахунків за Договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку Позивача, розмір пені від суми основного зобов'язання в розмірі 27 528 грн. 19 коп., за період з 19.01.2014 року по 17.07.2014 року, становить суму в розмірі 2002 грн. 34 коп., яка розрахована Позивачем не вірно та з порушенням п. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до умов специфікації №6, якою узгоджено порядок оплати за поставлений товар, встановлена оплата за товар яка здійснюється в сумі 100% вартості партії товару, вказаної в специфікації до Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару, або партії товару та надання Постачальником рахунку. Тобто кінцевою датою оплати є дата 07.12.2013 року. Таким чином, датою початку прострочки зобов'язання є дата 08.12.2013 року, а кінцевою датою (через шість місяців) нарахування 08.06.2014 року.

З огляду на викладене, період (кінцевий) за який просить Позивач стягнути пеню з Відповідача є помилковим.

Враховуючи заявлений Позивачем період (початок нарахування 19.01.2014 року) та встановлений судом кінцевий період нарахування пені (08.06.2014 року), судом зроблений перерахунок суми пені, яка складає суму у розмірі 1 631 грн. 33 коп., та яка відповідно і підлягає задоволенню.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних, за період з 08.12.2013 року по 17.07.2014 року, відповідно до розрахунку Позивача становить суму в розмірі 502 грн. 30 коп., яка розрахована вірно та підлягає задоволенню.

Сума інфляційних втрат, за період з 08.12.2013 року по 17.07.2014 року, відповідно до розрахунку Позивача становить суму в розмірі 1 913 грн. 36 коп., яка розрахована не вірно, однак є меншою ніж сума інфляційних втрат яка розрахована судом, тому підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково зі стягненням з Відповідача на користь Позивача суми у розмірі 27 528 грн. 19 коп. - основного боргу, 1 631 грн. 33 коп. - пені, 502 грн. 30 коп. - 3% річних, 1 913 грн. 36 коп. - інфляційних втрат. В решті позовних вимог слід відмовити.

Заперечення Відповідача щодо виникнення обов'язку по сплаті за товар лише з моменту отримання відповідного рахунку-фактури, викладені в його відзиві, судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Рахунок-фактура є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною обставиною у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє Відповідача від обов'язку оплатити у визначений договором строк отриманий товар.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Дніпропетровського апеляційного господарського суду, викладеною в постанові від 14.08.2014 року, по справі №904/3823/14, Вищого господарського суду України, наведеною у постановах: №6/549-09(20/302-08) від 15.06.2010 року, №14/306-09(6/517-08(21/265-08) від 09.09.2010 року, а також у постанові Верховного Суду України №37/405 від 29.09.2009 року.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 34, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, ЄДРПОУ 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Царичанський консервний завод" (51000, Дніпропетровська область, Царичанський район, смт. Царичанка, вул. Кірова, 168, ЄДРПОУ 36710304) 27 528 грн. 19 коп. - основного боргу, 1 631 грн. 33 коп. - пені, 502 грн. 30 коп. - 3% річних, 1 913 грн. 36 коп. - інфляційних втрат, 1 805 грн. 78 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

11.11.2014р.