Ухвала суду № 41331314, 03.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2014 рокусправа № 2а/0470/12457/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року у справі № 2а/0470/12457/12 за адміністративним позовом Апостолівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2012 року Апостолівський районний центр зайнятості (далі - позивач)звернувся до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості, відповідно до якого просить стягнути з відповідача суму коштів в розмірі 26008,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем під час реєстрації в Центрі зайнятості та подання заяви про надання статусу безробітного, а також у весь період перебування на обліку і отримання виплати допомоги по безробіттю було приховано інформацію про те, що він є єдиним засновником та власником приватного підприємства "Апостолівський будмонтаж", яке не припинило своєї діяльності, а також про можливість отримання доходу. У зв'язку з чим відповідачу було сплачено допомогу по безробіттю за період з 25.08.2011 по 26.02.2012 та надано соціальні послуги, а саме: здійснено пошук підходящої роботи та сприяння в працевлаштуванні, шляхом надання дотації роботодавцю ( ПП ОСОБА_2.) для працевлаштування відповідача як безробітної особи на дотаційне робоче місце за період з 27.02.2012 по 01.08.2012.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року адміністративний позов Апостолівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Апостолівського районного центру зайнятості матеріальні збитки в сумі 26008 грн. 01коп. (двадцять шість тисяч вісім гривень 01 коп.), з них 11073 грн. 77 коп. - сума виплаченого матеріального забезпечення, 14934 грн. 24 коп. - вартість наданих соціальних послуг.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Відповідач у своїй апеляційній скарзі звертає увагу суду на те, що ним було подано адміністративний позов до Апостолівського центру зайнятості про скасування його наказів №166 від 06.08.2012 року та № 176 від 17.08.2012 року, та відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.08.2011 року до Апостолівського районного центру зайнятості звернувся гр. ОСОБА_1 за сприянням у працевлаштуванні, в зв'язку з чим був зареєстрований як шукаючий роботу.

25.08.2011 відповідач подав заяву до Центру зайнятості про надання йому статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що він в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається.

25.08.2011 за наслідками розгляду заяви, директором Центру зайнятості було прийнято рішення (наказ № НТ110825) про надання Відповідачу статусу безробітного відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п.п. 1,3,4 ст.22 та п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" тривалістю з 25.08.2011 по 11.08.2012.

27.02.2012 наказом № НТ 120227 директора Центру зайнятості відповідача знято з обліку у зв'язку з працевлаштуванням з наданням дотації роботодавцю.

Так, на виконання вимог ст. 7 Закону 23.02.2012 між Центром зайнятості та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір № 040112022300012 про працевлаштування безробітного з наданням дотації (далі Договір) відповідно до ст. 30 Закону та Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.01.2001 року № 1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 26.01.2001 р. № 75/5266.

За наслідками укладання такого договору приватному підприємцю ОСОБА_2 Центром зайнятості було відшкодовано витрати на заробітну плату, яка була виплачена ним відповідачу за період його роботи з 27.02.2012 по 01.08.2012.

Разом з тим, 13.07.2012 до Апостолівського районного центру зайнятості звернувся Апостолівський РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області з проханням провести перевірку щодо достовірності наданих відповідачем даних, при вирішенні питання щодо надання йому статусу безробітного, в зв'язку з тим, що в ході оперативно-розшукових заходів було встановлено, що відповідачем зареєстровано приватне підприємство "Апостолівський будмонтаж", з 26.07.2006 по теперішній час відповідач являється одноособовим засновником (власником) зазначеного підприємства, яке не припинило своєї діяльності.

На підставі зазначеного, 18.07.2012 позивач направив запит до держреєстратора з метою підтвердження факту заснування відповідачем приватного підприємства "Апостолівський будмонтаж" та отримання підтверджуючих документів.

Згідно отриманого 22.07.2012 витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та копії статуту ПП "Апостолівський будмонтаж" було встановлено, що з 26.07.2006 по теперішній час відповідач дійсно є одноособовим засновником (власником) ПП "Апостолівський будмонтаж", керівником підприємства зазначено Климовець Тетяну Володимирівну.

В зв'язку з чим, 23.07.2012 було направлено лист-запрошення відповідачу в якому йому було запропоновано з'явитися до центру зайнятості для надання пояснень стосовно виявленого факту.

24.07.2012 ОСОБА_1 письмово надав пояснення стосовно виявленого факту, в якому зазначив, що засноване ним підприємство з 2009 року і по теперішній час господарську діяльність не веде із-за повної відсутності замовлень по будівельним роботам, в зв'язку з чим до ПФУ, ДПА та районного відділу статистики здаються відповідні звіти.

Факт заснування приватного підприємства "Апостолівський будмонтаж" Відповідач підтвердив.

Відповідно д пп. «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», до категорії зайнятого населення відноситься громадяни «…які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю…».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

В силу викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач з зазначеного часу 26.07.2006 року належав до зайнятого населення (ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»), а тому не мав права на отримання статусу безробітного та метеріального забезпечення за період часу з 27.02.2012 року по 31.07.2012 року.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач власноручно в заяві на отримання статусу безробітного та призначення допомоги зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, та незаконно отримав кошти від фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття як матеріальне забезпечення, та наданих йому соціальних послуг у вигляді дотацій роботодавцю у загальному розмірі 26 008,01 грн.

Відповідно до ст. 36 п. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що відповідач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Апостолівського центру зайнятості про скасування його наказів №166 від 06.08.2012 року та № 176 від 17.08.2012 року, та відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 року по справі № 2а/0470/13929/12 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано накази Апостолівського районного центру зайнятості № 166 від 06.08.2012 року та № 176 від 17.08.2012 року. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року по справі № 2а/0470/13929/12 постанову суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказів № 166 від 06.08.2012 року та № 176 від 17.08.2012 року

Таким чином, посилання апелянта на у своїй апеляційній скарзі на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 року є безпідставним, так як вона скасована апеляційною інстанцією.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції 19.11.2012 року у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИВ:

Апеляційну ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов