Постанова № 41331307, 15.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2014 року

справа № 13/73/06-АП-3/415/08-АП

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Метропромсервіс" на постанову Господарського суду Запорізької області від 26.01.2009 року

у адміністративній справі 13/73/06-АП-3/415/08-АП за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метропромсервіс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Господарського суду Запорізької області від 26.01.2009 року відмовлено у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Метропромсервіс" про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002252302/0 від 23.12.2005 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 3949280,93 грн.

Зазначена постанова оскаржена в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав порушення норм матеріального права, у зв’язку з чим ТОВ "Метропромсервіс" вимагає її скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову у цій справі в повному обсязі. Апелянт посилається на не правильне застосування судом положень ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст.218 ГПК України, ст.ст.1, 7, 10 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст.204, 228 ЦК України, ст.207 ГК України, а також просить врахувати рішення судів по справам № 23/56/06-АП, № 18/61-АП, № 23/537-АП, які набрали законної сили та якими встановлені обставини, що мають значення при вирішенні даної справи, оскільки підстави для прийняття оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення № 0002252302/0 від 23.12.2005 року повністю співпадають з тими податковими повідомленнями-рішеннями, які були предметом розгляду у вищезазначених справах за № 23/56/06-АП, № 18/61-АП, № 23/537-АП.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції та дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що дана справа розглядалася судами неодноразово, і раніше прийнята по цій справі ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 року, була скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року, з направленням справи на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду під час якого апеляційному суду Вищий адміністративний суд України рекомендував всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, та вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, і якими доказами вони підтверджуються, а також дослідити товарність господарських операцій, за якими позивачем сформовано спірний податковий кредит, та надати правову оцінку встановленим обставинам на підставі норм законів, що врегульовують спірні відносини.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції у цій справі з урахуванням викладеної в ухвалі від 20.05.2013 року позиції Вищого адміністративного суду України, та прийнятих у справах № 23/56/06-АП, № 18/61-АП, № 23/537-АП рішень судів (а.с.11-23 том 11), колегія апеляційного суду перш за все бере до уваги факти та обставини, що встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, і відповідно до вимог ст.72 КАСУ не повинні доказуватися при розгляді даної справи, в якій беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Як встановлено судовою колегією під час апеляційного перегляду постанови у цій справі, відмовляючи у задоволені вимог позивача, суд першої інстанції виходив з правомірності висновку податкового органу щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 3284930,00 грн. за відповідні періоди 2004-2005 років, та доведеності відповідачем належними доказами протиправності характеру укладених позивачем з ТОВ "ВТП "Лінк" і ДП "Аттіс" угод, оскільки вказані контрагенти позивача є посередниками у постачанні металобрухту, ТОВ "Укрінвестсервіс" є посередником в постачанні металопродукції, а діяльність контрагентів вказаних підприємств мала ознаки фіктивного підприємництва, при цьому продавці та їх постачальники працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки, учасники якого обізнані стосовно один одного, і відповідно позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та їх постачальники

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення № 0002252302/0 від 23.12.2005 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 2004-2005 роки - було винесено ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя на підставі Акту планової перевірки № 189/23-1-31094633 від 22.12.2005 року, який одночасно також слугував підставою для винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0002242302/0 від 12.12.2005 р., яким позивачу визначалася сума податкових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 4072659 грн., та яке постановою Господарського суду Запорізької області від 27.11.2006 р. у справі № 18/61-АП, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2007 року, було визнано протиправним та скасовано. Зазначені рішення у справі № 18/61-АП, за результатом розгляду касаційної скарги ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя були ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.05.2009 р. - залишені без змін (а.с.16-17 том 11)

При цьому, судовою колегією встановлено, що оскаржуване у цій справі податкове рішення-повідомлення № 0002252302/0 від 23.12.2005 року та податкове повідомлення-рішення № 0002242302/0 від 12.12.2005 р. у справі № 18/61-АП – ґрунтуються на висновках одного і того ж акту перевірки № 189/23-1-31094633 від 22.12.2005 року, а встановлені податковим органом підстави порушення норм податкового законодавства з боку позивача – є аналогічними. Тобто, підставою для винесення податкового рішення-повідомлення № 0002252302/0 від 23.12.2005 року (що оскаржується у цій справі), та податкове повідомлення-рішення № 0002242302/0 від 12.12.2005 р. у справі № 18/61-АП (по якій судові рішення набрали законної сили) стало те, що: основними постачальниками позивача в березні, травні, червні, серпні, жовтні 2004 року та в лютому-травні 2005 року були ТОВ «ВТП Лінк» і ДП «Аттіс», контрагенти яких по третьому та четвертому ланцюгу постачання систематично не сплачували податки, їх діяльність мала ознаки фіктивного підприємництва, підприємства за своєю юридичною адресою не знаходилися, не звітували про свою діяльність, або подавали декларації про відсутність такої. - за перевіряємий період

В силу ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи.

Згідно зі ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Оскільки на час розгляду даної справи, набрали законної сили рішення господарського суду у Запорізькій області від 27.11.2006 р. та ухвала Запорізького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2007 року у справі № 18/61-АП, залишеними в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.05.2009 р., судова колегія керуючись ст.72 та ст.255 КАС України вважає за необхідне керуватися фактами, встановленими зазначеними судовими рішеннями, які є обов’язковими для врахування судом під час вирішення спірних у цій справі правовідносин, тому бере до уваги, що: безпосередні постачальники позивача ТОВ "ВТП "Лінк" і ДП "Аттіс" на час здійснення господарських операцій по договорам № 10/05-04 від 01.05.2004 року, № 19/05-05 від 19.05.2004 року, та № 05/05-04 від 03.05.2004 р – були зареєстровані як платники податку; позивач не мав господарських відносин безпосередньо з підприємствами, які мають ознаки фіктивності; а відповідачем не доведено здійснення ТОВ "ВТП "Лінк" і ДП "Аттіс" діяльності поза межами правової відповідальності; відповідач по справі не визначив будь-яких зауважень щодо формування даних податкової звітності та відповідних податкових накладних, наданих позивачу безпосередніми постачальниками продукції; а кореспондуючі податкові зобов’язання знайшли своє відображення в податкових деклараціях постачальників позивача по першому ланцюгу; до того ж позивачем зобов’язання перед постачальниками продукції були виконані в повному обсязі, сума ПДВ була сплачена у складі придбаної продукції; при цьому, податковий орган не зміг встановити не находження податку до бюджету по об’єкту оподаткування у зв’язку з відсутністю індивідуальності придбаної продукції.

Узагальнюючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що встановлені судовими рішеннями у справі № 18/61-АП обставини та факти, які є аналогічними спірним у цій справі обставинам, слід брати за основу при вирішенні позову ТОВ «Метропромсервіс» щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0002252302/0 від 23.12.2005 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 3949280,93 грн.

Оскільки суд першої інстанції приймаючи 26.01.2009 року рішення у цій справі не взяв до уваги ухвалу Запорізького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2007 року у справі № 18/61-АП, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.05.2009 р., та не навів будь-яких доводів, які б спростовували встановлені у справі № 18/61-АП фактичні обставини, які в силу ст.72 та ст.255 КАС України не потребують повторного доказування, судова колегія визнає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з прийняттям іншого рішення у цій справі – про задоволення позову ТОВ "Метропромсервіс"

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія –

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Метропромсервіс" - задовольнити

Постанову Господарського суду Запорізької області від 26.01.2009 року – скасувати, та прийняти нову постанову про задоволення вимог позивача

Скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя податкове повідомлення-рішення № 0002252302/0 від 23.12.2005 року, яким ТОВ "Метропромсервіс" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 3949280,93 грн.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський