Постанова № 41331227, 10.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 листопада 2014 року 09 год. 05 хв. № 826/12929/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвідо Публічного акціонерного товариства «КСУМ»про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 1 217 100, 49 грн. за рахунок платника податків, що перебуває у податковій заставі, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - позивач, ДПІ) з позовом до Публічного акціонерного товариства «КСУМ» (далі - відповідач, ПАТ «КСУМ») про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 1 217 100, 49 грн. за рахунок платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що за ПАТ «КСУМ» (ідентифікаційний код 23705016), яке перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві як платник податків, обліковується податковий борг перед бюджетом на загальну суму 1 217 100,49 грн. (в т.ч. по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 77 757,00 грн., по податку на додану вартість - 1 078 574,82 грн. та з авансових внесках по податку на прибуток - 60 768,67 грн.). Оскільки вжиті контролюючим органом заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу (а саме: направлення на адресу підприємства податкової вимоги від 11.05.2011р. № 407; складення актів опису майна боржника, на яке поширюється право податкової застави; направлення інкасових доручень до банківських установ, в яких у боржника наявні відкритті рахунки) позитивного результату не дали, то позивач змушений був звернутися до суду із позовом про надання дозволу на погашення вказаної суми податкового боргу підприємства за рахунок майна цього платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В судових засіданнях, призначених у даній справі, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у призначених судових засіданнях заперечував проти позову, надавши до суду письмові заперечення від 27.10.2014р. В обґрунтування своїх заперечень ПАТ «КСУМ» посилалося на відсутність у податкової інспекції правових та фактичних підстав для звернення із цим позовом, оскільки з матеріалів поданої позовної заяви не вбачається відсутність у ПАТ «КСУМ коштів (готівкових та/або безготівкових) на рахунках у банках в кількості достатній для погашення суми податкового боргу.

06 листопада 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що ПАТ «КСУМ» (ідентифікаційний код 23705016) зареєстроване як юридична особа 25 березня 1996 року Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12 вересня 2014 року), та перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві як платник податків за основним місцем обліку.

За даними електронної бази даних ДПІ станом на 27.10.2014р. у відповідача наявні відкриті розрахункові рахунку у наступних банках: № 2600301032865 (українська валюта) в АТ «БМ Банк» (МФО 380913); № 2600430118103 (долар США, українська гривня) в АТ «Єврогазбанк» (МФО 380430); № 26001799965059 (українська гривня) та № 26041799998138 (українська гривня) в ПАТ КБ «Правекс-банк» (МФО 380838); № 26043010030299 (українська гривня) в АТ «Сбербанк Росії» (МФО 320627); № 26000000038165 (українська гривня) та № 26001000038164 (долар США) в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023); № 26060301330196 і № 26007301330502 (українська гривня) в Шевченківській філії ПАТ ПІБ в м. Києві (МФО 322216).

Згідно даних ДПІ та витягів з облікових карток платника податків - ПАТ «КСУМ» станом на 28 серпня 2014 року за вказаним підприємством обліковувався податковий борг перед бюджетом на загальну суму 1 217 100,49 грн. (в т.ч. по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 77 757,00 грн., по податку на додану вартість - 1 078 574,82 грн. та з авансових внесках по податку на прибуток - 60 768,67 грн.), що не заперечується відповідачем.

Вказана сума податкової заборгованості виникла внаслідок несплати ПАТ «КСУМ» сум податкових зобов'язань з названих податків і податкових платежів, задекларованих підприємством у наступній податковій звітності: Податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2013 року (вх. № 9066005859 від 18.10.2013р.), за жовтень 2013 року (від 18.11.2013р.), за листопад 2013 року (вх. № 9082779722 від 20.12.2013р.), за грудень 2013 року (вх. № 9088383388 від 20.01.2014р.), за січень 2014 року (вх. № 9008847748 від 20.02.2014р.), за лютий 2014 року (вх. № 9014997829 від 20.03.2014р.), за березень 2014 року (вх. № 9022514328 від 22.04.2014р.), за квітень 2014 року (вх. № 9028838199 від 20.05.2014р.), за травень 2014 року (вх. № 9035421642 від 20.06.2014р.), за червень 2014 року (вх. № 9041947045 від 21.07.2014р.); Податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2012 року (вх. № 9087466172 від 11.02.2013р.) та за 2013 рік (вх. № 9090323630 від 10.02.2014р.).

Також, 26 лютого 2014 року працівником ДПІ була проведена камеральна перевірка з питань своєчасності подання ПАТ «КСУМ» платіжних доручень до установи банку по сплаті податку на додану вартість, за результатами якої складений акт від 26.02.2014р. за № 448/26-57-15-01-20. На підставі вказаного акта перевірки ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 26.02.2014р. за № 0008111501 (форми «Ш»), яким підприємству визначено до сплати суму штрафу за названим платежем в розмірі 107 735,82 грн. Дане податкове повідомлення-рішення отримане уповноваженим представником ПАТ «КСУМ» 11 березня 2014 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи, і не заперечується самим відповідачем. Сума штрафу за таким податковим повідомленням-рішенням від 26.02.2014р. № 0008111501 відповідачем в досудовому та/або судовому порядку не оскаржувалося і до відповідного бюджету сплачено не було.

При цьому як вбачається з наявних матеріалів справи та усних пояснень представника позивача податкова вимога на заявлену до стягнення суму податкової заборгованості відповідно до ч. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України не виставлялася з урахуванням існування непогашеної суми податкового боргу з попередніх періодів.

Доказів погашення заявленої суми податкового боргу чи звернення до органу державної податкової служби із заявами про розстрочення/відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу до суду не надано.

Таким чином, станом на день розгляду даної справи в суді податкова заборгованість в заявленій до стягнення суми залишається непогашеною, що не заперечується відповідачем.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Починаючи з 01 січня 2011 року спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, зокрема, порядок сплати грошових зобов'язань (податкових зобов'язань і штрафних (фінансових) санкцій) юридичних або фізичних осіб до бюджетів з податків і зборів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами за порушення податкового законодавства, та, одночасно, визначає процедуру оскарження рішень, дій органів стягнення на момент виникнення спірних правовідносин є Податковий кодекс України.

Податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)(пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Також, нормами п. 57.3 ст. 57 зазначеного Кодексу встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В силу підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (абзац другий підпункту 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Органами стягнення є виключно контролюючі органи (під якими розуміються органи доходів і зборів), уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень (п. 41.1 і п. 41.2 ст. 41 цього Кодексу).

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 87.1 та 87.2 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

В силу приписів норм п. 88.1 і п. 88.2 ст. 88 цього ж Кодексу з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (п. 89.8 ст. 89 ПК України).

Порядок застосування податкової застави органами доходів і зборів України затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 № 572 (набрав чинності з 26.11.2013р.), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1841/24373. Попередньо діяв Порядок про застосування податкової застави органами державної податкової служби, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 11.10.2011р. № 1273, що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 року за № 1339/20077.

В силу п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Зокрема, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (ч. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22. Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Також, нормами п. 95.4 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до норми абз. 2 п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 цього Кодексу.

Таким чином, з контексту вищенаведених норм ПК України вбачається, що право податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, виникає після проведення процедури стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку.

Крім того, системний аналіз наведених положень податкового законодавства України в редакції на момент спірних правовідносин дає підстави для виокремлення обов'язкових умов (обставин) наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, а саме: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків боржника у податковій заставі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ПК України встановлює послідовність звернення податкового органу до суду із вимогами щодо погашення податкового боргу платника.

Так, в даному випадку позивач повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у платника податків-відповідача коштів на рахунках у банках, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

На підтвердження правомірності заявлення своїх вимог щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків - ПАТ «КСУМ», що перебуває у податковій заставі, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надала суду копії наступних документів: рішення про опис мана у податкову заставу від 09.06.2011р.; актів опису майна від 04.07.2011р., від 25.11.2011р. та від 03.06.2013р.; витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 30.11.2011р., від 04.06.2013р. та від 16.09.2014р.; акта від 31.03.2014р. № 5 про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі; інкасових доручень стягувача (ДПІ) до банків (а саме: ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), Шевченківської філії ПАТ ПІБ (МФО 322216), АТ «БМ Банк» (МФО 380913), АТ «Сбербанк Росії» (МФО 320627), ПАТ КБ «Правекс-банк» (МФО 380838), що обслуговують (-вали) платника (ПАТ «КСУМ»), здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, з відмітками банків про повернення до відповідача невиконаними з таких причин: у зв'язку з невірним заповненням та/або заповнення не всіх реквізитів, заповнення яких передбачено формою інкасового доручення (розпорядження), у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника, та через специфіку режиму використання рахунку.

При цьому відповідач не надав суду жодних доказів повторного направлення до установ банків (ПАТ «Укрсоцбанк», Шевченківську філію ПАТ ПІБ в м. Києві) інкасових доручень (розпоряджень), що були оформлені належним чином з урахування зауважень банків.

За результатами дослідження перелічених вище документів та інших матеріалів справи в сукупності, суд приходить до висновку про не доведення позивачем достатніми і належними доказами права ДПІ на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - ПАТ «КСУМ», що перебуває у податковій заставі.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова