Постанова № 41330968, 04.11.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2014 року 810/5272/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Споживчого товариства "Гетьман" про стягнення адміністративно-господарських санкцій -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом до Споживчого товариства "Гетьман" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 6 989,74 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Зазначає, що відповідачем було подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік пустою графою щодо кількості інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

На думку позивача на кількість середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу (осіб), відповідач повинен був працевлаштувати одного інваліда та самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 6 989,74 грн.

Позивач через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності у порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду не з’явилися. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Направив на адресу суду письмові заперечення проти позову, в обґрунтування, яких вказав, що починаючи з липня 2013 року подав до центру зайнятості звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів, копії яких направив разом з письмовими запереченнями, вважає, що ним були створенні усі умови щодо працевлаштування особи, що має інвалідність.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» має статус юридичної особи, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік, за яким відповідач мав працевлаштувати одну особу - інваліда.

Як наслідок позивачем було застосовано адміністративно – господарські санкції за незайняті місця працевлаштування інвалідів.

Судом було встановлено, що відповідачем починаючи з липня 2013 року та по грудень 2013 року подавались відповідні звіти форми 3ПН до районного центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць, тобто відповідачем були створенні усі умови щодо працевлаштування особи, що має інвалідність.

Однак щодо періоду з січня 2013 року по червень 2013 року будь – які відомості про подачу таких звітів у суду відсутні.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що обов'язок працедавця по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Такий обов'язок згідно ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» покладено на центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів. На відповідача не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, або відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за можливо даний позов задовольнити частково, оскільки відповідачем з липня 2013 року були подані звіти форми 3ПН до районного центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць, які свідчать про факт створення робочих місць для осіб, що мають статус інвалідів, однак на відповідача не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Споживчого товариства "Гетьман" (09500, Київська область, м. Тараща, вул. Б.Хмельницького, 12, код ЄДРПОУ 20628309, МФО 300614, р\р 26004000788670, АТ "Індустріально – Експортний банк") на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, 72 код ЄДРПОУ 37483467, МФО 821018, р\р 31212230700591, ГУ ДКСУ у Київській області, отримувач - Таращанські відділення) адміністративно – господарські санкції у розмірі 3 354 (три тисячі триста п’ятдесят чотири) грн. 17 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно – господарських санкцій у розмірі 140 (сто сорок) грн. 87 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.