Постанова № 41330872, 14.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 р. справа № 804/8122/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Крюкової О.В.

за участю сторін:

представника позивача Вошколупа В.Г.

представника відповідача Васюченка М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЙРІС" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005002204 від 21.05.2014 р., -

ВСТАНОВИВ :

10 червня 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЙРІС" (далі - ТОВ "ДАЙРІС", позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, відповідач), в якій позивач просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення №0005002204 від 21.05.2014 року, яким ТОВ "ДАЙРІС" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 506130,00 грн. по декларації з ПДВ за лютий 2014 року (а.с. 3-8).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт № 217/22-04/33771165 від 18.04.2014 року. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0 005002204 від 21.05.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 506130,00 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 1).

У судове засідання 14.07.2014 р. прибув представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0005002204 від 21.05.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 506130,00 грн. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за лютий 2014 року.

Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, ТОВ "Дайріс" завищено залишок від'ємного значення податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларацій) на суму 506130,00 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 217/22-04/33771165 від 18.04.2014 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0005002204 від 21.05.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 506130,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став Акт від 29.11.2013 року № 2371/15-1/33771165, на підставі якого було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000631501.

Згідно матеріалів справи, 02.03.2007 р. між ТОВ "ДАЙРІС" та ТОВ "Архітектурне бюро С.Бабушкин" був укладений договір АБ-0606 від 02.03.2007 року по виконанню проектних робіт. На виконання умов договору ТОВ "ДАЙРІС" в липні 2007 р. здійснило оплату у розмірі 1273651,70 грн., в т.ч. ПДВ 212275,28 грн. (платіжне доручення від 20.07.2007 р. № 851).

08.02.2007 р. та 11.05.2007 р. між ТОВ "ДАЙРІС" та ДП ТОВ "Аеробуд-Південь" був укладений договір № 8/02-07 та № 11/05-07 про виконання будівельно-монтажних робіт. На виконання умов договору ТОВ "ДАЙРІС" в липні 2007 р., листопаді 2007 р. та грудні 2007 р. здійснило оплату у розмірі 1115824,00 грн., в т.ч. ПДВ 185970,67 грн. (платіжне доручення від 06.07.2007 р. № 827, від 16.11.2007 р. № 1096, № 1095, від 11.12.2007 року № 1138, №1139, № 1140).

Між ТОВ "ДАЙРІС" та ТОВ Центр науково-технічних послуг "Інжзахист" був укладений договір № 0780 от 05.07.2007р., №0 7112 от 01.10.2007 р. про виконання проектно-вишукувальних робіт. На виконання умов договору ТОВ "ДАЙРІС" в липні 2007 р., жовтні 2007 р., грудні 2007 р. здійснило оплату у розмірі 527315,00 грн., в т.ч. ПДВ 87885,83грн. (платіжне доручення від 20.07.2007 р. № 852, від 10.10.2007 року № 999, №1000, від 21.12.2007 р. № 1166).

22.06.2007 р. між ТОВ "ДАЙРІС" та ТОВ ВКФ "Арт Місія" був укладений договір № Р-22/06/07 р. по надання послуг дизайну. На виконання умов договору ТОВ "ДАЙРІС" в липні 2007 р., жовтні 2007 р., здійснило оплату у розмірі 44556,12 грн., в т.ч. ПДВ 7426,02 грн. (платіжне доручення від 17.07.2007 р. № 839, № 838, від 01.10.2007 р. № 976).

26.10.2007 р. між ТОВ "ДАЙРІС" та ТОВ Фирма "Кредо-Крим" був укладений договір №26/10-07 на виконання підводно-технічних робіт. На виконання умов договору ТОВ "ДАЙРІС" в лютому 2008 р., здійснило оплату у розмірі 24398,40 грн., в т.ч. ПДВ 4066,40 грн. (платіжне доручення від 26.02.2008 р. № 1265).

11.06.2007 р., 15.01.2007 р. між ТОВ "ДАЙРІС" та ТОВ НВК "Геохімсервіс" був укладений договір № 9/07-гр, № 2/07-гр з надання послуг з проведення геодезичних робіт та вишукування для проектування. На виконання умов договору ТОВ "ДАЙРІС" в березні 2007 р., в листопаді 2007 р. здійснило оплату у розмірі 50221,16 грн., в т.ч. ПДВ 8370,20 грн. (платіжне доручення від 03.03.2007 року № 620, від 07.11.2007 р. № 1065).

15.02.2007 р., 13.07.2007 р. між ТОВ "ДАЙРІС" та КПР "Кримкомунпроект" був укладений договір № 3286, № 3286рп на виконання проектно-вишукувальних робіт. На виконання умов договору ТОВ "ДАЙРІС" в вересні 2008 р., здійснило оплату у розмірі 2919,00 грн., в т.ч. ПДВ 486,50 грн. (платіжне доручення від 21.09.2007 року № 942).

01.04.2011 року між ТОВ "ДАЙРІС" та ТОВ "Приватленд" укладено договір про надання посередницьких послуг № 01/04/2011. Згідно акту виконаних робіт від 30.12.2011 року "Приватленд" надало, а ТОВ "ДАЙРІС" прийняло послуги, згідно договору №01/04/2011 на суму 11 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 1916,66 грн.

ТОВ "ДАЙРІС" отримало в квітні 2010 року (01.04.2010 року), в червні 2010 року (30.06.2010 року) та в грудні 2011 року наступні документи:

податкова накладна № 5 від 06.07.07; платіжне доручення № 827 від 06.07.2007; податкова накладна № 29 від 26.10.2007; податкова накладна № 28 від 26.10.2007; платіжне доручення № 1096 від 16.11.2007; податкова накладна № 26 від 04.10.2007; платіжне доручення № 1095 від 16.11.2007; податкова накладна № 12 від 05.12.2007; платіжне доручення № 1138 від 11.12.2007; податкова накладна № 11 від 05.12.2007; податкова накладна № 10 від 05.12.2007; податкова накладна №9 від 05.12.2007; податкова накладна №8 від 05.12.2007; податкова накладна № 7 від 05.12.2007; податкова накладна № 6 від 05.12.2007; податкова накладна № 5 від 05.12.2007; податкова накладна № 4 від 05.12.2007; податкова накладна № 3 від 05.12.2007; податкова накладна № 2 від 05.12.2007; податкова накладна № 1 від 05.12.2007; платіжне доручення № 1139 від 11.12.2007; платіжне доручення № 1140 від 11.12.2007; податкова накладна № 58 від 20.07.2007; платіжне доручення № 851 від 20.07.2007; податкова накладна № 12 від 10.10.2007; платіжне доручення № 999 від 10.10.2007; податкова накладна № 11 від 10.10.2007; платіжне доручення № 1000 від 10.10.2007; податкова накладна № 14 від 20.07.2007; платіжне доручення № 852 від 20.07.2007; податкова накладна № 18 від 24.12.2007; платіжне доручення № 1166 від 21.12.2007; податкова накладна № 54 від 01.10.2007; платіжне доручення № 976 від 01.10.2007; податкова накладна № 44 від 17.07.2007; платіжне доручення № 838 від 17.07.2007; податкова накладна № 45 від 17.07.2007; платіжне доручення № 839 від 17.07.2007; податкова накладна № 4 від 01.03.2007; платіжне доручення № 620 від 03.03.2007; податкова накладна № 39 від 02.11.2007; платіжне доручення № 1065 від 07.11.2007; податкова накладна № 0053 від 09.11.2007; платіжне доручення № 1265 від 26.02.2008; податкова накладна № 185 від 21.09.2007; платіжне доручення № 942 від 21.09.2007.

Отже, ТОВ «ДАЙРІС» в ІІ кварталі 2010 року задекларувало в декларації з ПДВ суму податкового кредиту у розмірі 506450,00 грн. та в березні 2012 року у розмірі 1916,66 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого регулювалися правові відносини з приводу формування від'ємного значення податку на додану вартість у липні-серпні 2008 року, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього Закону.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п."а" та п.п."б" п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно п.п.7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно з вимогами п.п.7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежність від того, коли (у якому періоді) утворилося від'ємне значення, а визначає, що суми податку на додану вартість повинні бути фактично сплачені в попередніх податкових періодах постачальникам товарів і не повинні брати участь раніше в розрахунку бюджетного відшкодування.

Навіть якщо, в ході перевірок буде встановлено заниження бюджетного відшкодування, то вказані суми повинні бути визначені самим податковим органом та їх відшкодування проводиться на підставі п.п.7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", тобто у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних податкових періодах.

Бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього (місячного) звітного податкового періоду, а сума від'ємного значення, визначена відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно із п.п.15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Такий же порядок розрахунків платника податку на додану вартість з бюджетом передбачений і Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до п. 200.8 цієї статті, до декларації додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, позивач при заповненні рядку 24 декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року, передбаченого для відображення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не міг врахувати результати перевірки, проведеної органом державної податкової служби (акт попередньої перевірки), оскільки при заповненні зазначеної декларації висновки акту перевірки від 29.11.2013 року є неузгодженими, так як відбувалася процедура оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає податкове повідомлення-рішення відповідача № 0005002204 від 21.05.2014 р. протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЙРІС" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАЙРІС" при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 487,20 грн., що документально підтверджуєтьсяплатіжним дорученням № 1384 від 10.06.2014 р. (а.с. 2).

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 487,20 грн. підлягає поверненню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18 липня 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЙРІС" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005002204 від 21.05.2014 р. - задовольнити повністю.

Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення № 0005002204 від 21.05.2014 р., винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЙРІС" (код ЄДРПОУ 33771165; індекс 49126, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, проспект Праці, будинок 9-А) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сімь гривень 20 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 18 липня 2014 року.

Суддя С. В. Прудник