УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2014 р.Справа № 816/2639/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2014р. по справі № 816/2639/14
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Укртрансінспекція у Полтавській області
про скасування постанови,
ВСТАНОВИЛА:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу №032317 від 10 червня 2014 року.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з приписів ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 30 квітня 2014 року при проведенні рейдової перевірки на АВДД, а.д.М-03 від 71 км. до 78 км. відповідно до завдання на перевірку № 024504 від 30.04.2014 року державними інспекторами Управління у Київській області був перевірений транспортний засіб марки Mercedes-Benz д.р.н. НОМЕР_1, який, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_1.(а.с.8-9).
Під час перевірки встановлено та зафіксовано в акті від 30 квітня 2014 року №004378 (а.с.28) факт надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений в статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: не оформлений договір із замовником транспортних послуг та відсутній документ, що засвідчує оплату транспортних послуг.
Водій транспортного засобу Mercedes-Benz д.р.н. НОМЕР_1 під час проведення перевірки документів, що посвідчують його особу, не надав, від підписання акта та викладення пояснень відмовився, про що зроблений посадовими особами запис.
10 червня 2014 року начальником управління Укртрансінспекції у Полтавській області Кужіль В.М. винесено постанову № 032317 (а.с.5) про застосування адміністративно-господарського штрафу на суму 1700,00 грн.
Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України "Про автомобільний транспорт", Порядком здійснення державного контролю та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність державного органу з питань контролю на автомобільному транспорті, з використанням цих повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.
Частиною 1 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно з ст. 2 Закону України "Про транспорт" нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов'язковими для власників транспорту.
Відповідно до ст 30 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник зобов'язаний забезпечувати водія відповідною документацією. Дана норма закріплена і в статті 34 цього Закону.
До того ж, статтею 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів.
Частиною 4 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначений перелік документів, на підставі яких виконуються перевезення пасажирів. Так, для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг.
Як вбачається з матеріалів спраи, під час перевірки транспортного засобу Mercedes-Benz д.р.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, інспекторами управління встановлено факт надання послуг з нерегулярних перевезень без оформлення договору із замовником транспортних послуг та за відсутності документу, що засвідчує оплату транспортних послуг, що є порушенням вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до пунктів 55, 56 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМ України від 18 лютого 1997 року № 176, замовлення юридичною або фізичною особою автобуса для нерегулярних перевезень здійснюється шляхом укладення з перевізником письмового договору про замовлення транспортного засобу.
Договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу.
Відповідно до пункту 61 зазначених Правил, під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору перевізника із замовником транспортних послуг і копію договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.
Типову форму договору про здійснення нерегулярних перевезень затверджує Мінінфраструктури.
Відповідно до пункту 2 Наказу Міністерство інфраструктури України від 20 червня 2012 року № 331 "Про затвердження Типової форми договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах" автомобільним перевізникам, крім суб'єктів господарювання, які надають туристичні та екскурсійні послуги власним чи орендованим транспортним засобом, при укладанні договорів про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах в обов'язковому порядку належить керуватися Типовою формою договору.
Як вбачається з матеріалів справи, договір про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів під час перевірки у водія був відсутній.
Згідно з пунктом 4.1 Типової форми договору розрахунки Замовника з Перевізником за перевезення організованої групи пасажирів та їх багажу здійснюються відповідно до вимог цивільного законодавства України шляхом перерахування грошових коштів Замовником на поточний рахунок Перевізника.
Таким чином, законодавством визначено, що наданню послуг з нерегулярних пасажирських перевезень передує оплата цих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок перевізника. При здійсненні перевезення водій повинен мати документ про перерахування коштів до початку здійснення поїздки.
Проте, документів, що посвідчують оплату послуг з нерегулярних пасажирських перевезень, водієм транспортного засобу Mercedes-Benz д.р.н. НОМЕР_1 до перевірки не надано, що зумовлює висновок про їх відсутність.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що позивач надавав послуги нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений в статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спірною постановою до позивача застосовано штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700,00 грн.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 20 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого Постановою КМУ від 8 листопада 2006 р. N 1567 (далі - Порядок) за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт за формою згідно з додатком 2.
Відповідно до п. 25 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно з п. 26 Порядку справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Пунктом 27 Порядку визначено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як вбачається з матеріалів справи про час і місце розгляду справи про порушення позивач був повідомлений належним чином.
Отже, управлінням Укртрансінспекції у Полтавській області правомірно винесено постанову від 10 червня 2014 року №032317 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2014р. по справі № 816/2639/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.
Судове рішення № 41330089, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/2639/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: