Ухвала суду № 41329775, 06.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14226/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2011 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві про визнання незаконними дій щодо складення акту і постанови від 18 серпня 2011 року про накладення штрафу, а також вимоги №1141/2 від 29 серпня 2011 року, та їх скасування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що під час примусового виконання наказу Господарського суду м.Києва №7/388 від 26 січня 2011 року відповідач незаконно виніс спірні рішення не встановивши причини невиконання судового рішення та без участі боржника, всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Посилаючись на те, що даними рішення порушено законні права та інтереси позивача, просив про задоволення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року, відмовлено у відкритті провадження в справі з підстав непідвідомчості спору суду адміністративної юрисдикції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2014 року справа №К/9991/58405/12 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судом касаційної інстанції було встановлено, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги той факт, що приписами Господарського процесуального кодексу України передбачено лише можливість оскарження дій та бездіяльності державної виконавчої служби, щодо можливості оскарження рішень, то така можливість відсутня. Тому оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів.

Розгляд справи здійснено із урахуванням ч.2 ст.161, ч.5 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено останню до судового розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києві від 18.08.2014 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №2а-14226/11/2670 в частині визнання незаконними дій Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо складення акту від 18.08.2011 року, винесення постанови від 18.08.2011 року про накладення штрафу на публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» та вимоги №1141/2 від 29.08.2011 року у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду м.Києва №7/388 від 26.01.2011 року; скасування акту державного виконавця від 18.08.2011 року про невиконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2010 року у справі №7/388; скасування вимоги №1141/2 від 29.08.2011 року, яка винесена головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві Кондратюк Л.П.

Таким чином, предметом розгляду у справі є вимога про скасування постанови від 18.08.2011 року про накладення штрафу на ПАТ «АК «Київводоканал», яка винесена головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кондратюк Л.П.

Позивач позовні вимоги підтримав та в обґрунтування позовних вимог зазначив, що державний виконавець не вчинив дії, направлені на встановлення причин невиконання боржником рішення, не дотримав принципу рівності сторін виконавчого провадження перед законом, не врахував права позивача на участь у процесі прийняття рішення, в результаті чого було винесено незаконну постанову від 18.08.2011 року про накладення арешту та вимогу від 29.08.2011 року №1141/2, в яких вимагає від боржника вчинити дії, які не передбачені рішенням Господарського суду м.Києва від 04.11.2010 року у справі №7/388.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 вересня 2014 року у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2010 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 року, позов Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено частково: зобов'язано ВАТ "АК "Київводоканал" (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 1а, код 03327664) укласти з Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (01001, м.Київ, пл.І.Франка, 5, код 00131305) додаток №2 "Порядок розрахунків" до додаткової угоди від 21 грудня 2009 р. до договору № 2 (о/р 764) про постачання електричної енергії від 25 грудня 1990 р. в редакції Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", крім пункту 1. Пункт 1 додатку викласти в наступній редакції: "розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається з 1-го до останнього дня календарного місяця".

На виконання зазначеного рішення Господарським судом м.Києва 26.01.2011 року видано наказ №7/388.

03.08.2011 року Кондратюк Лідією Петрівною, головним державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ, прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №27914915 з примусового виконання наказу №7/388, виданого 26.01.2011 року Господарським судом м.Києва про зобов'язання ВАТ «АК «Київ водоканал» укласти з АЕК «Київенерго» додаток №2 «Порядок розрахунків» до додаткової угоди від 21.12.2009 р. до договору № 2 (о/р 764) про постачання електричної енергії від 25.12.1990 р. в редакції АЕК «Київенерго», крім пункту 1.

В постанові зазначено про встановлення для боржника 7-денного строку для добровільного виконання рішення суду. Попереджено боржника, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, виконання його буде здійснено в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

ПАТ "АК "Київводоканал" звернулось до Господарського суду м.Києва зі скаргою на дії ВДВС Печерського РУЮ в якій просило суд визнати дії ВДВС Печерського РУЮ неправомірними та зобов'язати вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 року у задоволенні скарги ПАТ "АК "Київводоканал" відмовлено повністю.

18.08.2011 року головним державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ Кондратюк Л.П. у присутності представника ПАТ «Київенерго» Завади Любові Андріївни складено акт, яким встановлено, що згідно заяви стягувача рішення суду не виконано.

Головним державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ Кондратюк Л.П. винесено постанову від 18.08.2011 року ВП № 27914915 про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника - ВАТ «АК «Київводоканал» - штраф у розмірі 680,00 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

Статтею 6 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону №606-XIV, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 89 Закону №606-XIV визначено, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи (частина 5). Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина 7).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «АК «Київводоканал» зазначало, що резолютивна частина постанови від 18.08.2011 року про накладення штрафу не відповідає резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва. Посилаючись на невідповідність рішення статті 84 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що в останньому відсутні умови, на яких сторони зобов'язані укласти додаток №2 до додаткової угоди від 21.12.2009 року до договору №2 (о/р 764) про постачання електричної енергії від 25.12.1990 р., що унеможливлює його виконання.

Відповідно до частини 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, у резолютивній частині рішення суду у спорі про спонукання укласти договір повинні бути викладені умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 року встановлено те, що посилання боржника на невідповідність наказу Господарського суду м.Києва №7/388 від 26.01.2011 року вимогам частини 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України є неправомірними, оскільки наказ виданий у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження», що діяли на момент видачі наказу та містить посилання на поданий позивачем проект договору.

Отже, встановлені вище питання законності та обґрунтованості рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2010 року, правомірності дій ВДВС Печерського РУЮ та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2011 року з виконання наказу Господарського суду м.Києва №7/388 від 26.01.2011 року розглянуто у судовому порядку і не можуть бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки вказане не є предметом позову у даній справі.

Критичне ставлення до доводів ПАТ «АК «Київводоканал» стосовно того, що товариство не могло вчасно виконати рішення суду у зв'язку з наявністю обставин, які пов'язані з незрозумілістю резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 рроку у справі № 7/388.

Так, згідно з частиною 1 статті 12 Закону №606-XIV, сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Частиною 1 статті 34 Закону №606-XIV визначено, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

Так, в матеріалах справи наявна заява ПАТ «АК «Київводоканал» від 19.08.2011 року №1157 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, подана до ВДВС Печерського РУЮ 19.08.2011 року.

Разом з тим, відсутні будь-які клопотання позивача стосовно неможливості виконання судового наказу тощо. ПАТ «АК «Київводоканал» не зверталось ані до виконавчого органу, ані до суду із заявами про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, що не заперечується представником позивача і в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 89 Закону №606-XIV визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З огляду на вище викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова ВДВС Печерського РУЮ від 18.08.2011 року ВП №27914915 про накладення штрафу є такою, що прийнята у відповідності до вимог законодавства та наданих повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 11 листопада 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 06 листопада 2014 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.