Ухвала суду № 41329692, 06.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10660/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001360152 від 12 грудня 2012 року та рішення про результати розгляду скарги № 7985/0/61-12/10-2115 від 27 грудня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період - вересень 2010 року ТОВ «Фактор» (код ЄДРПОУ 31959328), за результатами якої складено акт № 1630/15-2/31959328 від 30 липня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено наступні порушення податкового законодавства: пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 5.11 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30 травня 1997 року, в результаті чого неправомірно зараховано суму від'ємного значення (рядок 18.2) в сумі 168 559,00 грн. у зменшення суми податкового боргу з ПДВ по декларації з ПДВ за вересень 2010 року.

На підставі складеного акту перевірки ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 0000320152 від 12 вересня 2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 168 559,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням податкового органу, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС у Дніпропетровській області ДПС № 29031/10/10-014 від 21 листопада 2012 року скаргу ТОВ «Фактор» залишено без задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000320152 від 12 вересня 2012 року та збільшено грошове зобов'язання ТОВ «Фактор» по ПДВ на суму 168 559,00 грн.

На підставі складеного акту перевірки № 1630/15-2/31959328 від 30 липня 2012 року та рішення ДПС у Дніпропетровській області ДПС № 29031/10/10-014 від 21 листопада 2012 року ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС винесла податкове повідомлення-рішення № 0001360152 від 12 грудня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 168 559,00 грн., за платежем: ПДВ.

Рішенням ДПС України № 7985/0/61-12/10-2115 від 27 грудня 2012 року скаргу ТОВ «Фактор» на податкове повідомлення-рішення № 0001360152 від 12 грудня 2012 року залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та рішенням про результати розгляду скарги, та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно зі ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 5.11 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30 травня 1997 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Згідно з п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що 03 листопада 2010 року (з порушенням двадцятиденного строку, передбаченого п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») позивачем подано до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року реєстраційний № 9004771313, за змістом якої позивач задекларував від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 168 559,00 грн., яке зарахував у зменшення суми податкового боргу з ПДВ.

Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий борг у позивача виник лише з 01 листопада 2010 року на підставі податкового-повідомлення рішення № 0005152302 від 22 жовтня 2010 року на загальну суму ПДВ 400 107,00 грн., прийнятого на підставі висновків акту перевірки № 312/23-2/31959328 від 18 жовтня 2010 року за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року.

Згідно з п. 56.8 ст. 56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Як вбачається з рішення ДПС України про результати розгляду скарги № 7985/0/61-12/10-2115 від 27 грудня 2012 року, воно прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені наведеними нормами Податкового кодексу України, а тому є обґрунтованим та вмотивованим рішенням за результатами розгляду скарги платника податків.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно та обґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення № 0001360152 від 12 грудня 2012 року та рішення про результати розгляду скарги № 7985/0/61-12/10-2115 від 27 грудня 2012 року, з урахуванням того, що позивачем безпідставно задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 168 599,00 грн., яке зараховано у зменшення суми податкового боргу з ПДВ за період часу, коли такий податковий борг був відсутній.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачами надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваних податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги є необґрунтованими та не засновані на нормах права.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2014 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 10 листопада 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.