Постанова № 41329453, 04.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2014 року

справа № 808/6643/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Головко О.В. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2014р. по справі за позовом Державної підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ДП «Бердянський морський торгівельний порт» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2007 №0003561520/0, №0003551520/0, №0003541520/0.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2014р. в задоволенні позову відмовлено.

Постанова обґрунтована тим, що податкові зобов’язання, що виникли у позивача на підставі самостійно поданих податкових деклараціях, були сплачені останнім з пропуском строку, встановленого ст. 4, 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме вимоги ст. 227 КАС України – не враховано висновків суду касаційної інстанції під час нового розгляду справи.

Також апеляційна скарга обґрунтована порушення судом першої інстанції норм матеріального права – невірно застосовано вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Представник відповідача в судовому засідання 21.10.2014 проти її задоволення заперечував, в судове засідання 04.11.2014 не з'явився.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, на підставі акту перевірки №203 від 09 липня 2007р., відповідач прийняті податкові повідомлення-рішення від 19 липня 2007 року №0003561520/0, яким позивачу нарахована сума штрафу - 33099,68грн. на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 10 % узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість;

№0003551520/0 яким позивачу нарахована сума штрафу – 445175,1грн. на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 20 % узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість;

№0003541520/0 яким позивачу нарахована сума штрафу – 17797,83грн. на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 50 % узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість.

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - платником податку на додану вартість несвоєчасно сплачено податок на додану вартість.

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Перерахування податку платником на підставі платіжного документу, є виконанням зобов'язання зі сплати цього податку за визначений ним період, що виключає можливість застосування до нього штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

При вирішенні питання про правомірність нарахування платнику штрафних санкцій за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підлягають встановленню обставини щодо виникнення у платника узгодженого податкового зобов'язання та факт його сплати. При цьому підлягає встановленню факт зазначення платником під час перерахування коштів призначення платежу, та чи дає його зміст податковому органу можливість ідентифікувати здійснювану оплату (оплата поточних зобов'язань, сплата податку взагалі без визначення конкретного періоду).

Матеріали справи містять копії платіжних доручень про сплату позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість у спірному періоді.

Платіжні доручення №3342 від 03.05.2007 та №3341 від 30.05.2007 містять призначення платежу – ПДВ за квітень 2007р.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, що міститься в матеріалах справи, відповідачем суми податку на додану вартість, сплаченого за вказаними платіжними дорученнями зараховано в рахунок сплати податкового боргу за січень та лютий 2007р. (декларації 33111 від 18.02.2007 та №5458 від 19.03.2007). Сума штрафних санкцій склала 39420, 27грн. (21725,78грн. + 14498,04грн. +3196,45грн.).

Відповідно платіжного доручення №3377 від 30.05.2007 було сплачено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, призначення платежу - ПДВ за січень 2007р.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, що міститься в матеріалах справи, відповідачем суми податку на додану вартість, сплаченого за вказаними платіжними дорученнями зараховано в рахунок сплати податкового боргу за лютий 2007р. (декларація 35458 від 19.03.2007). Сума штрафних санкцій склала 39591,69грн.

Крім того, зміна відповідачем призначення платежу по зазначеним платіжним дорученням спричинила штучне виникнення податкового боргу за січень та квітень 2007р., та як наслідок нарахування штрафних санкцій у розмірі 20% за несвоєчасну сплату податних зобов'язань за січень та квітень 2007р.

Таким чином, загальна сума штрафних санкцій, нарахованих в результаті зміни призначення платежу склала 158023,92грн. (39420,27грн. + 39591,69грн. * 2).

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2007 року №0003551520/0 в сумі 158023,92грн. повинно бути скасовано, як таке, що прийнято протиправно.

В іншій частині позовних вимог суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові зобов’язання, що виникли у позивача на підставі самостійно поданих податкових деклараціях, були сплачені останнім з пропуском строку, встановленого ст. 4, 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2014р. по справі за позовом Державної підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2007 року №0003551520/0 в сумі158023,92грн.

Позов в цій частині задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2007 року №0003551520/0 в сумі158023,92грн.

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2014р. по справі за позовом Державної підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Н.І. Малиш