Постанова № 41328671, 18.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2014 року

справа № 808/5748/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2013 року у справі № 808/5748/13-а за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі до публічного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі (далі – Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання», про стягнення з Відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п. «б»- «з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» у сумі 11226.50 грн. за період лютий-травень 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 25.05.2013 року підприємство має заборгованість перед Відповідачем зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за період з лютого по травень 2013 року в сумі 11266.50 грн., яка на думку Позивача підлягає стягненню в примусовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2013 року адміністративний позов задоволено, стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п. «б»- «з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» у сумі 11266.50 грн. за період з лютого по травень 2013 року.

Публічне акціонерне товариство «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання», не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що до дати проведення судового засідання Відповідачем було частково погашено заборгованість у розмірі 2953.55 грн. за лютий 2013 року, що свідчить про необхідність стягнення з Позивача суми заборгованості у розмірі 8312.95 грн.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством прямо передбачено обов’язок підприємства на відшкодування витрат на доставку та виплату пенсії на пільгових умовах передбаченої п. «б»- «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що свідчить про правомірність стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 11266.50 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Відповідно до пунктів 1, 2 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Тобто, до обов’язків підприємства входив обов’язок по відшкодуванню зазначених витрат Пенсійному фонду.

Проте, 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розділі XV Прикінцевих Положень якого зазначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим законом. Закони України та інші нормативно – правові акти застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Тобто, на момент прийняття Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», норми Закону «Про пенсійне забезпечення» не передбачали обов’язку саме підприємства на відшкодування виплаченим працівникам позивача пільгових пенсій.

Проте, відповідно до абз. 4 пп.1 п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом

До набрання чинності Законом N 1058-IV питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII, було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 400/97-ВР), відповідно до положень якого позивач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж із абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону N 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону N 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону N 1788-XII.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону N 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів "а", "б" - "з" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII за списком N 1 та списком N 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Отже, чинним законодавством прямо передбачено порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності до п.п.6.1. п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року (далі – Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п.п.6.4. п.6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємством до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Відповідно до п.п. 6.8. п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, на виконання вищезазначеної Інструкції позивачем було сформовано та надіслано Відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Тобто, позивачем була дотримана процедура щодо надіслання розрахунків Відповідачеві на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах.

За таких обставин, з урахуванням наведених вище норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у публічного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» є обов’язок щодо відшкодовувати управлінню Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період пенсіонерам, яким пенсія призначена у відповідності до п. «б»- «з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем була сплачена частина заборгованості по виплаті та доставці пільгових пенсій на суму 2953.55 грн., що підтверджується платіжним дорученням №414 від 09.07.2013 року. внаслідок чого, стягненню підлягає сума у розмірі 8312.95 грн. (11226.50 грн.- 2953.55 грн.=8312.95 грн.). (а.с. 72)

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності обов’язку у публічного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» відшкодовувати управлінню Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі витрат на доставку та виплату пенсій відповідно до п. «.б»- «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак внаслідок неврахування всіх обставин справи, а саме сплати частини боргу, суд першої інстанції помилково стягнув з Відповідача заборгованість у розмірі 11226.50 грн., оскільки частка боргу була сплачане, що свідчить про необхідність стягнення з Відповідача суму заборгованості у розмірі 8312.95 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2013 року підлягає скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись,ч.3 ст.160, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 201, ст. 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2013 року у справі № 808/5748/13-а – скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» у сумі 8312.95 грн. на р/р 25607301001073 в ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Запоріжжя, МФО 313957, ЄДРПОУ 37963785.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко