Постанова № 41327532, 28.10.2014, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2014 р. Справа № 818/1591/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - Курило Р.В.,

представника відповідача-1 - Лантух Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1591/14 за позовом Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області до Державного підприємства "Тростянецьке лісове господарство", ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Охтирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - позивач, Охтирська ОДПІ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Тростянецьке лісове господарство" (далі по тексту - відповідач-1, ДП "Тростянецьке лісове господарство"), ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач-2, ОСОБА_3), в якому просить визнати укладений між останніми договір від 26.02.2010 року №26-02/10лр на проведення лісокультурних і лісогосподарських робіт недійсним як такий, що не відповідає вимогам закону, та застосувати наслідки недійсного зобов'язання відповідно до ч.2 ст.208 Господарського кодексу України, зобов'язавши ОСОБА_3 повернути ДП "Тростянецьке лісове господарство" кошти, одержані за вказаним договором, у сумі 100 639 грн. 35 коп., а ДП "Тростянецьке лісове господарство" - відшкодувати ОСОБА_3 вартість отриманих послуг на проведення лісокультурних робіт грошима у сумі 100 639 грн. 00 коп. у зв'язку з неможливістю повернення одержаних послуг в натурі.

Варто зазначити, що ухвалою суду від 25.03.2014 по справі №818/356/14 за позовом Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області до Державного підприємства "Тростянецьке лісове господарство", ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії було закрито провадження у справі.

Разом з тим, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2014 по справі №818/356/14 було скасовано ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2014, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що укладення договору, який є предметом спірних відносин, між відповідачем-1 та відповідачем-2 відбулось з порушенням чинного законодавства, оскільки відбулось за відсутності в останнього господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), оскільки він, будучи одночасно і фізичною особою-підприємцем, і помічником лісничого цього ж лісового господарства з 06.10.2009, незважаючи на встановлену законодавством заборону на здійснення підприємницької діяльності, виконував лісокультурні та лісогосподарські роботи та корування деревини, які замовник прийняв та оплатив.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.1 а.с.53-56, 178-181, т.2 а.с. 40-45) та зазначила, що згідно Конституції України (ст. 42), обмеження в здійсненні підприємницької діяльності стосується виключно депутатів, посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємницька діяльність відповідача-2 не є обмеженою.

Відповідач-2, ОСОБА_3, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т.2 а.с.112), у письмових запереченнях на позов підтримав позицію відповідача-1 (т.1 119-123, т. 2 а.с. 31).

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26.10.2010 між ДП "Тростянецьке лісове господарство" та ФОП ОСОБА_3 укладено договір від 26.02.2010 року №26-02/10лр на проведення лісокультурних і лісогосподарських робіт, терміном дії до 31.12.2010, продовженого додатковою угодою №1 від 30.12.2010 до 31.12.2011 (т1 а.с.12-14).

Про виконані роботи виконавцем складені акти приймання-передачі виконаних робіт, підписані сторонами (т.1 а.с.15-17,19-20,22,24-26,28,30), розрахунки за якими проводилися у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_3 в установі банку (т.1 а.с.99-117).

Разом з тим, на переконання посадових осіб податкового органу, угоди укладені між Державним підприємством «Тростянецьке лісове господарство" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 є такими, що не відповідають вимогам закону, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено позов про визнання недійсним господарського зобов'язання, укладеного між відповідачами, на підставі ч.1 ст.207 Господарського кодексу України із застосуванням наслідків, передбачених ч.2 ст. 208 цього Кодексу (двостороння реституція).

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

В обґрунтування своєї правової позиції посадові особи податкового органу посилаються на положення п. 5 Декрету КМ України «Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств», де зазначено, що керівникам, заступникам керівників державних підприємств, установ і організацій, їх структурних підрозділів, а також посадовим особам державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування забороняється безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю. Це не виключає їхнього права отримувати дивіденди від акцій, а також доходи від інших корпоративних прав.

Однак на переконання суду такі висновки посадових осіб податкового органу є необґрунтованими з огляду на наступне.

ОСОБА_3 з 06.10.2009 року прийнятий на посаду помічника лісничого Литовського лісництва ДП «Тростянецьке лісове господарство» згідно наказу від 06.10.2009 р. №138-к „Про прийняття на роботу" (т. 1 а.с 10).

Згідно табелів обліку робочого часу працівників ДП «Тростянецьке лісове господарство», встановлено, що у період з січня 2011 по серпень 2011 року, ОСОБА_3 працював на Державному підприємстві «Тростянецьке лісове господарство» за основним місцем роботи п'ятиденний робочий тиждень з восьмигодинним робочим днем (т. 1 а.с. 16-31).

В розумінні положень п. 5 Декрету КМ України «Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств», керівникам, заступникам керівників державних підприємств, установ і організацій, їх структурних підрозділів забороняється безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю. Відтак, в даному випадку суть спірних правовідносин полягає у встановленні належності ОСОБА_3 до категорії керівника, заступника керівника ДП «Тростянецьке лісове господарство», або його структурного підрозділу.

Відповідно до посадової інструкції помічника лісничого Литовського лісництва (т. 1 а.а. 195), ОСОБА_3 не належить до категорії керівника, заступника керівника ДП «Тростянецьке лісове господарство», або його структурного підрозділу. Положення посадової інструкції про те, що в разі тимчасової відсутності лісничого за наказом директора підприємства помічник лісничого може призначатись виконуючим обов'язки лісничого, не свідчить про приналежність помічника лісничого до категорії заступника керівника структурного підрозділу ДП «Тростянецьке лісове господарство», на чому наполягають посадові особи податкового орану.

Дана позиція підтверджується також висновками колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду, сформованих при розгляді пов'язаної справи.

Так, ДП "Тростянецьке лісове господарство" зверталося до суду з позовом до Охтирської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 року №0000602201 та №0000592201.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року позовні вимоги підприємства задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Охтирської ОДПІ від 12 вересня 2013 року № 0000602201. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 по справі №818/523/14 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 було залишено без змін.

У зазначеній ухвалі зазначено, що колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з позицією апелянта щодо розповсюдження на працівників ДП "Тростянецьке лісове господарство", зокрема ОСОБА_3 вимог ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" від 31.12.1992 року № 24-92, оскільки контролюючий орган без належного дослідження функціональних обов'язків вказаних працівників та посилання на відповідні нормативно-правові акти прирівнює їхні посади до керівників та їх заступників, які підпадають під обмеження, визначені Декретом.

Відповідно до частини 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, не підлягає доказуванню вже встановлений факт, що посада помічника лісничого не відноситься до посад, які підпадають під обмеження, визначені Декретом Кабінету Міністрів України "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" від 31.12.1992 року № 24-92.

Таким чином, договір від 26.02.2010 року №26-02/10лр на проведення лісокультурних і лісогосподарських робіт між ОСОБА_4 та ДП "Тростянецьке лісове господарство" є дійсним, як встановлено судом, носив реальний характер, що також не заперечувалось посадовими особами податкового органу.

Окрему увагу варто приділити вимогам позивача щодо застосування наслідків недійсного зобов'язання відповідно до ч.2 ст.208 Господарського кодексу України, зобов'язавши ОСОБА_3 повернути ДП "Тростянецьке лісове господарство" кошти, одержані за вказаним договором, у сумі 100 639 грн. 35 коп., а ДП "Тростянецьке лісове господарство" - відшкодувати ОСОБА_3 вартість отриманих послуг на проведення лісокультурних робіт грошима у сумі 100 639 грн. 00 коп. у зв'язку з неможливістю повернення одержаних послуг в натурі.

Отже, заявлена вимога фактично передбачає, що ФОП ОСОБА_3 має сплатити ДП "Тростянецьке лісове господарство" кошти у сумі 100 639 грн. 35 коп., які, в свою чергу, ДП "Тростянецьке лісове господарство" має відшкодувати ФОП ОСОБА_3 Тобто сторони, вчинивши певні дії, повертаються в первинний (незмінний) стан.

При цьому, відповідно до вимог п. 6 ч. 3 ст. 2 КАС України, при розгляді адміністративних справ суди оцінюють рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, зокрема за критерієм розсудливості. Однак в даному випадку, звертаючись до суду із зазначеною вище позовною вимогою посадові особи податкового органу не дотримуються критерію розсудливості, оскільки такі дії не будуть мати за собою будь-яких сприятливих наслідків для інтересів держави.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області до Державного підприємства "Тростянецьке лісове господарство", ОСОБА_3 про визнання недійсним договору від 26.02.2010 року №26-02/10лр на проведення лісокультурних і лісогосподарських робіт та зобов'язання ОСОБА_3 повернути ДП «Тростянецьке лісове господарство» кошти, одержані за вказаним договором, у сумі 100639 грн. 35 коп., а ДП «Тростянецьке лісове господарство» - відшкодувати ОСОБА_3 вартість отриманих послуг на проведення лісокультурних робіт грошима у сумі 100639,00 грн. у зв'язку з неможливістю повернення одержаних послуг в натурі - відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 03.11.2014 року.

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов