Ухвала суду № 41327401, 30.10.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/606/14

Справа № 686/6314/14-к Головуючий в 1-й інстанції Лунь Р.В.

Категорія: ч.1 ст.122, ч.4 ст.296 КК України Доповідач Барчук В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Барчука В.М.,

суддів Бондар В.В., Задворного О.Л.,

з участю секретаря Лук'янчук О.М.,

прокурора Леськіва В.О.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 21 серпня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 21 серпня 2014 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, непрацюючого, раніше не судимого, -

визнано винуватим у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.296 КК України та призначено покарання:

- за ч.1 ст.122 КК України у виді 2 років обмеження волі;

- за ч.1 ст.296 КК України у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України призначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 2 років обмеження волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід залишено попередній - домашній арешт.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Хмельницької міської лікарні 1094,50 грн. витрат на лікування потерпілого.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 30000 грн. моральної шкоди, 1621,10 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. витрат на надання правової допомоги.

В решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

За вироком суду 21 листопада 2013 року, близько 22 год., ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи біля другого під'їзду будинку №103 по вул. Шевченка у м. Хмельницькому, з хуліганських спонукань, безпричинно наніс кулаком правої руки один удар по лівій частині обличчя потерпілого ОСОБА_4 В подальшому продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_3, під час шарпанини, яка виникла між ним та ОСОБА_4, за допомогою невстановленого загостреного предмета, наніс останньому один удар спереду по грудній клітці та лівому передпліччі, спричинивши ОСОБА_4 умисні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок в частині визнання його винним за ч.1 ст.122 КК України скасувати та закрити кримінальне провадження, в частині визнання винним за ч.1 ст.296 КК України змінити, призначивши покарання не пов'язане з обмеженням волі. При цьому вказує, що судом не здобуто жодного доказу того, що він під час бійки наніс потерпілому тілесні ушкодження, допитані в судовому засіданні свідки вказали, що не бачили моменту заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, а тому висновок суду є упередженим і безпідставним. Крім того зазначає, що обвинувальний вирок побудований лише на суперечливих показаннях потерпілого, а призначене покарання є надто суворим, що не відповідає тяжкості злочину та свідчить про незаконність і несправедливість вироку.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, представника потерпілого на їх заперечення, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинених злочинах при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по кримінальному провадженню та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненому визнав частково і показав, що 21 листопада 2013 року перебував у знайомого в гостях в знайомого, де відзначали свято Михайла, вживали алкогольні напої. Коли він увечері йшов додому, то на сходах почув конфлікт, що виник між невідомими особами та жінками з їх компанії, які стояли на балконі. Коли він вийшов на двір, то почалася словесна перепалка з невідомими, яка переросла в бійку, під час якої йому нанесли удар в лице, збили з ніг і затягнули до під'їзду, де перебував до приїзду міліції. Ніякого загостреного предмету він не мав та потерпілого ОСОБА_4 ним не бив.

Однак, частковість визнавальних показів обвинуваченого ОСОБА_3 спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_4, з яких вбачається, що 21 листопада 2013 року близько 22 год., він з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і його батьком , стояли біля під'їзду буд. №103 по вул. Шевченка. З балкону четвертого поверху, де курили дівчата, на них впав недопалок, після чого почалась словесна перепалка. Через декілька хвилин з під'їзду вибігли двоє дівчат, а за ними ОСОБА_3 та троє невідомих хлопців. Одна з дівчат вдарила ОСОБА_6, а ОСОБА_3 підбіг до нього та нічого не пояснюючи вдарив правою рукою в ліву частину обличчя, після чого між ними почалася шарпанина, під час якої ОСОБА_3 порізав йому ліву руку та грудну клітку. Не бачив чим саме йому були спричинені тілесні ушкодження.

Аналогічні показання дали свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9,які зазначили, що не бачили моменту спричинення тілесних ушкоджень, а лише зреагували на крик потерпілого, що його порізали.

Свідок ОСОБА_10 показав, що 21 листопада 2013 року прибув на місце події в складі оперативної групи працівників міліції та пояснив, що потерпілий після надання йому медичної допомоги вказав на ОСОБА_3 як на особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження.

Об'єктивно вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується висновком судово - медичної експертизи №1502 від 24.01.2014, згідно якої ОСОБА_4 спричиненні тілесні ушкодження у вигляді рани м'яких тканин передньої поверхні лівої половини грудної клітки та лівого передпліччя з пошкодженням м'язів - розгиначів лівої кисті та лівого променевого нерву на рівні верхньої третини передпліччя, розвитком травматичного шоку середньої тяжкості, які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Проаналізувавши вчинене та оцінивши в сукупності всі докази, суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_3 з ч.4 ст.296 на ч.1 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, та вірно кваліфікував його дії за ч.1 ст.122 КК України як спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

Перекваліфіковуючи дії обвинуваченого, суд зазначив, що стороною обвинувачення не встановлено предмет, яким нанесенні тілесні ушкодження потерпілому, а сам потерпілий та свідки такого предмету не бачили. Крім того, не надано докази того, що обвинуваченим до вчинення хуліганства був приготовлений предмет для вчинення.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_3 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним та конкретних обставин по справі.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України не заслуговують на увагу, так як є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, а також надані з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Посилання в апеляційній скарзі про те, що судом не могли братися до уваги показання інших свідків, не заслуговують на увагу, оскільки таким судом дана належна оцінка і ставити їх під сумнів колегія суддів не знаходить підстав.

Колегія суддів вважає, що наведені докази не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки узгоджуються між собою, є логічними, послідовними та в сукупності спростовують доводи апеляційної скарги обвинуваченого про його не винуватість у вчинені злочину.

Підстав до скасування вироку колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.407, 418 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 21 серпня 2014 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.М. Барчук