Постанова № 41327071, 24.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2014 р. Справа № 804/8082/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду до приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" про застосування заходів реагування шляхом зупинення виробництва, а саме: експлуатації вантажопідіймальних кранів № 39358, 65234, 32007, 39357, 65548, 42101, 59346, 42100, відсторонення від роботи до усунення порушень машиністів крана ОСОБА_3, ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

Криворізьке гірничопромислове територіальне управління Держгірпромнагляду (далі позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання», в якому просить застосувати заходи реагування шляхом зупинення виробництва, а саме: експлуатації вантажопідіймальних кранів № 39358, 65234, 32007, 39357, 65548, 42101, 59346, 42100, відсторонення від роботи до усунення порушень машиністів крана ОСОБА_3, ОСОБА_4

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час перевірки приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» виявлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. У зв'язку з виникненням загрози життю та здоров'ю людей є підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2014р. за зазначеним позовом відкрито скорочене провадження.

Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Судом було направлено відповідачу копію ухвали про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом за адресою, наявною в матеріалах справи.

У відповідності до ч.3 ст.183-2 КАС України, у встановлений ухвалою строк, відповідачем було надано заперечення на адміністративний позов, у яких зазначено про те, що виявлені порушення усуваются відповідачем, проте, на даний час не всі порушення усунені.

Згідно із ч.4 ст.183-2 КАС України, у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

За вищевикладених підстав, у зв'язку із неможливістю ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2014р. призначено дану справу до судового розгляду.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, проте у судове засідання не з'явився.

Судом було направлено відповідачу копію ухвали про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом на адресу відповідно до ЄДР, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача. Представник відповідача зазначив, що порушення, виявлені підч перевірки підприємством усунені частково.

Суд, вивчивши обставини, викладені у позовній заяві та заперечення проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає про таке.

Відповідно до Указу Президента України "Про Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України" від 6 квітня 2011 року №408/2011 (далі - Указ) Держгірпромнагляд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.

Відповідно до Указу одним з основних завдань Держгірпромнагляд України є організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань: промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частина 7 статті 7 Закону №877-V визначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Судом встановлено, що уповноваженими особами Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду на підставі наказу від 16.05.2014р. за № 140, направлення на перевірку від 19.05.2014р. за № 471, проведено всебічну планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини на приватному акціонерному товаристві «Криворізький завод гірничого обладнання».

За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.05.2014 року №3/6-11, примірник якого отримано начальником цеху, про що свідчить його підпис у акті.

Як вбачається з акту, перевіркою встановлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих, а саме:

- не проведений позачерговий технічний огляд вантажопідіймальних кранів реєстраційні № 39358, 65234, 32007, 39357, 65548, 42101, 42100, 59346, після відпрацювання граничного терміну дії;

- вантажопідіймальні крани реєстраційні № 59346, 42100 - не проведене експертне обстеження після відпрацювання граничного терміну дії;

- вантажопідіймальний кран реєстраційний № 65548 - відсутній один з двох обмежників механізму пересування крану;

- вантажопідіймальні крани реєстраційні № 59346, 39358 - відстань між посадовою площадкою і порогом дверей кабіни після зупинки крана 200 мм;

- в місцях виконання робіт вантажопідіймальними кранами реєстраційні № 39358, 42100, знаходяться забраковані вантажозахоплювальні пристрої № 11;2;8 і тара № 10008;

- увідний пристрій вантажопідіймального крана реєстраційний № 65548 - не зачинений на замок;

- в «вахтовому журналі» вантажопідіймального крана реєстраційний № 59346 відсутній запис стосовно дати, часу виведення крана в ремонт та прізвище особи відповідальної за його проведення;

- допущена робота вантажопідіймальних кранів реєстраційні № 39358, 65234 з невідрегульованими гальмами на механізм пересування вантажного візка;

- відсутні відомості про те, що машиніст крана ОСОБА_5, ОСОБА_4, пройшли повторну перевірку знань дійсних правил.

Виявлені порушення є порушеннями ст.13, 14, 18, 21 Закону України «Про охорону праці», п.п. 4.9.6, 4.11.1, 4.16.9, 5.2.13, 7.3.5, 7.5.8, 7.5.28, 7.4.9, НПАОП 0.00-1.01-07, «Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», п.22 постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. № 687.

Відповідно до положень ст. 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України "Про охорону праці" виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

У запереченнях проти позову, наданих до суду відповідачем зазначено, що позивачем вибрано той вид заходів реагування, який позбавляє можливості відповідача добровільно (в строк) усунути виявлені в ході перевірки порушення. Окрім того, відповідачем усунуті деякі з порушень, які зазначені в розділі V акту перевірки, а саме:

- п.5 - в цеху розроблено порядок безпечного спуску машиністів крана з кабіни в разі вимушеної зупинки крана поза посадковою площадкою;

- п.6 - відновлено дію світлової сигналізації, яка вказує наявність напруги на головних тролеях вантажопідіймальних кранів реєстраційними № 59346, 39358, 65234, 32007, 42101, 72980, 3935;

- п.7 - встановлено заземлення підвізкової колії вантажопідіймальних кранів з реєстраційними № 59346, 39358, 65234, 42100;

- п.8 - встановлено другий обмежник механізму пересування крану з реєстраційними № 65548;

- п.9 - на вантажопідіймальному крані з реєстраційними № 65548 розміщено табличку з чітко позначеним реєстраційним номером, вантажопідіймальністю і датою наступного часткового та повного технічного огляду;

- п.10 - розташовано підлогу посадкової площадки на одному рівні з підлогою тамбура крану з реєстраційним № 59346;

- п.11 - встановлено відстані між посадковими площадками і порогами дверей кабін кранів з реєстраційними № 59346, 39358 менш ніж 150 мм;

- п.12 - проведено ревізію протиугінному пристрою вантажопідіймального крану з реєстраційним № 65548;

- п.13 - вантажозахоплювальні пристрої № 11,2,8 і тара № 10008, що знаходились в місцях виконання робіт кранами з реєстраційними № 39358, 42100 проведено до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів;

- п. 14 - увідний пристрій вантажопідіймального крану з реєстраційними № 65548 зачинено на замок;

- п. 15 - в вахтовому журналі крану з реєстраційними № 59346 зроблено запис стосовно дати і часу виведення в ремонт з прізвищем особи, відповідальної за його проведення;

- п.16 - кранам з реєстраційними № 39358, 65234 відрегульовано гальма на механізмах пересування вантажних візків;

- п.17 - машиністи крана ОСОБА_5, ОСОБА_4 пройшли повторну перевірку знань Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.

Інші порушення усунуто не було.

Таким чином, відповідач визнав наявність порушень та не повне їх усунення.

Відповідно до абз. 1, абз. 2 ст. 1, ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року за № 877-V (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. А заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Відповідно до Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011 року № 826 (далі - Положення), заборона виробництва - зупинення виробництва суб'єкта господарювання (у тому числі експлуатації підприємства, виробничого об'єкта, окремого виробництва, робочого місця, будівлі, споруди, приміщення, машин і механізмів) шляхом видачі розпорядчого документа Держгірпромнагляду України (розпорядження).

Пунктами 2.26 та 2.27 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України та уніфікованої форми Акта перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) затвердженого наказом Міністерство надзвичайних ситуацій України, від 11.08.2011 року № 826 передбачено, що у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку в посадової особи Держгірпромнагляду України виникає право заборони виконання робіт, виробництва. Заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва здійснюються на підставі відповідного акта перевірки.

Згідно преамбули Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом (ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

У разі якщо обґрунтованість заходів реагування, зазначених у розпорядчих документах щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), відповідно до закону має бути підтверджена адміністративним судом, зазначені в таких документах строки усунення виявлених порушень, застосування до суб'єкта господарювання санкцій обраховуються з дня набрання законної сили постановою адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування (ч.10 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Наведена норма визначає наступну процедуру реалізації контролюючим органом своїх повноважень. У випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів як: 1) повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), 2) реалізації продукції, 3) виконання робіт, 4) надання послуг, будь-який орган контролю без попереднього прийняття розпорядчого документа безпосередньо звертається до суду із адміністративним позовом, предметом якого є застосування одного з вищенаведених заходів.

Суд звертає увагу на тому, що позовні вимоги, з якими звернувся позивач до суду, щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом негайного зупинення роботи - експлуатації вантажопідіймальних кранів реєстраційні № 39358, 65234, 32007, 39357, 65548, 42101, 59346, 42100 та машиністів крана ОСОБА_3, ОСОБА_4І, відсторонити від роботи до усунення встановлених порушень відповідають приписам ч.5 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", якими передбачено виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, а вжиття інших заходів реагування, передбачених законом (в тому числі і заборона експлуатації), допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Суд, враховуючи, що відповідачем не дотримані обов'язкові до виконання норми охорони праці і промислової безпеки у будівництві та те, що даний факт не заперечується відповідачем, приходить до висновку, що доцільним та необхідним є застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом негайного зупинення роботи - експлуатації вантажопідіймальних кранів реєстраційні № 65234, 32007, 39357, 65548, 42101, 59346 та машиністів крана ОСОБА_3, ОСОБА_4І, відсторонити від роботи до усунення встановлених порушень, у зв'язку із чим даний адміністративний позов підлягає задоволенню частково, оскільки машиністи крана ОСОБА_3, ОСОБА_4І пройшли повторну перевірку знань НПАОП 0.00-1.01-07, «Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» 21.05.2014р. на засіданні кваліфікаційної комісії, а крани № 39358 та № 42100 були відремонтовані та введені у експлуатацію, що підтверджується матеріалами справи.

Суд роз'яснює відповідачу, що у відповідності до частин 12-13 ст. 183-2 КАС України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Заява про скасування заходів реагування підлягає розгляду та вирішенню суддею одноособово з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом п'яти днів з дня її отримання судом. Неприбуття у судове засідання осіб, яким належним чином повідомлено про час і місце розгляду, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі якщо суд дійде висновку про можливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, він розглядає заяву у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яка не підлягає оскарженню.

Відмова у задоволенні заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування заходів реагування.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 12, 18, 69, 94, 158-163, 167, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду до приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" про застосування заходів реагування шляхом зупинення виробництва, а саме: експлуатації вантажопідіймальних кранів № № 39358, 65234, 32007, 39357, 65548, 42101, 59346, 42100, відсторонення від роботи до усунення порушень машиністів крана ОСОБА_5, ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати до Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» (код ЄДРПОУ 31550176) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді часткового зупинення виробництва, а саме, експлуатації вантажопідіймальних кранів реєстраційні №№ 65234, 32007, 39357, 65548, 42101, 59346 до усунення порушень, зазначених у акті перевірки № 3/6-11 від 20.05.2014 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 жовтня 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили на 29.10.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В Ільков В.В.Ільков О.А.Вовчанська