Ухвала суду № 41322135, 06.11.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц778/4686/14 Головуючий у 1 інстанції: Крамаренко А.І.

Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

головуючого Савченко О.В.,

суддів Стрелець Л.Г.,

Гончар М. С.

при секретарі: Мосіній О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 вересня 2014 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду зі скаргою, яка в ході розгляду справи була уточнена, на дії державного виконавця ВДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5.

В скарзі зазначала. що заочним рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.06.2013 року на користь кредитної спілки «Благо» було стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором в розмірі 23 450 грн. 27 коп. та судовий збір в сумі 344 грн. 10 коп.

На виконання зазначеного рішення у ВДВС Бердянського міськрайонного районного управління юстиції були відкриті виконавчі провадження. При цьому з грудня 2013 року стягнення проводилося з пенсій ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Зазначає, що про відкриття виконавчого провадження щодо неї, вона не була повідомлена, строк на добровільне виконання їй не надавався.

Проте, актом опису та арешту майна від 06.02.2014 року описано та накладено арешт на належний їй автобус пасажирський марки БАЗ державний номер НОМЕР_1, встановлено обмеження її права користування ним - заборона відчуження, і передано автобус на відповідальне зберігання ОСОБА_8

Вважає, що вказаний акт опису та арешту майна порушує її права та вимоги закону. Державний виконавець до складання акту опису та арешту майна від 06.02.2014 року і вилучення автобусу не вжив заходів щодо розшуку та арешту іншого належного їй майна, на яке можна звернути стягнення, порушив порядок черговості звернення стягнення на майно боржника, порядок проведення виконавчих дій, не визначив розмір заборгованості.

Зазначає, що постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_3 державний виконавець виніс лише 10.04.2014 року, тобто вже після вилучення автобусу і складання акту опису і арешту майна від 06.02.2014 року.

Запит про інші належні їй автобуси ПАЗ державний номер НОМЕР_2 та ПАЗ державний номер НОМЕР_3 державний виконавець направив тільки 04.04.2014 року.

Запит до Бердянського УДМС України у Запорізькій області про її місце реєстрації державним виконавцем було направлено 06.02.2014 року.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця ВДВС Бердянської МУБ Запорізької області Котенко В.В. щодо встановлення іншого майна боржника до 06.02.2014 року крім автобусу пасажирського марки БАЗ державний номер НОМЕР_1, а також розміру заборгованісті перед кредитною спілкою «Благо», визнати неправомірними дії державного виконавця зі складання акту опису та арешту майна від 06.02.2014 року щодо транспортного засобу автобусу пасажирського марки БАЗ моделі А079ю45 реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, його вилучення, транспортування евакуатором й передачі на відповідальне зберігання ОСОБА_8, зобов'язати державного виконавця Котенко В.В. або іншу посадову особу ВДВС поновити її права і свободи: звільнити автобус з під-арешту, накладеного згідно акту опису та арешту майна від 06.02.2014 року та повернути їй зазначений транспортний засіб без оплати вартості евакуатора та його зберігання зберігачем ОСОБА_8 за період часу з 06.02.2014 року і до повернення автобусу.

Також звернулась до суду з заявою про зупинення реалізації арештованого майна.

Ухвалою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 лютого 2014 року зобов'язано державного виконавця ВДВС Бердянського МУЮ Запорізької області Котенко В.В. зупинити реалізацію арештованого транспортного засобу: автобусу пасажирського марки БАЗ, моделі А 079.45, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, яке належить на праві власності ОСОБА_3

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 вересня 2014 року скаргу задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5 щодо встановлення іншого майна боржника ОСОБА_3, крім автобусу пасажирського марки БАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В задоволені решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, тому просить скасувати ухвалу в частині відмови у задоволені вимог та постановити ухвалу. Якою повністю задовольнити її вимоги.

В судове засідання апеляційної інстанції з"явилась ОСОБА_9 та її представник.

Інші учасники у судове засідання не з"явились. Повідомлені судом про час і місце розгляду справи. Державний виконавець Літвиненко Я.В. надав свої заперечення на апеляційну скаргу та заяву про розгляд справи без участі представника відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області.

Судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутності нез"явившихся осіб.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України ,розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Згідно до вимог ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Зі змісту скарги ОСОБА_3 (а.с. 1-5) вбачається, що вона вважає незаконними та оскаржує дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5 зі складання акту опису та арешту майна від 06 лютого 2014 року щодо транспортного засобу автобусу пасажирського марки БАЗ державний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, його вилучення й передачі на відповідальне зберігання ОСОБА_8, ненадання боржниці можливості самостійно виконати рішення суду. Без повідомлення боржників як сторони у виконавчому провадженні, на незаконне вилучення та передачу державним виконавцем на зберігання третій особі 06 лютого 2014року належного ОСОБА_3 транспортного засобу - автобусу пасажирського під час здійснення ним перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті у м. Бердянську на підставі договору оренди, укладеного у встановленому законом порядку. Також в скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що неодноразово пропонувала державному виконавцю описати інші ніж автобус пасажирський марки БАЗ державний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску автобуси, та інше майно, що належить їй на праві власності, проте державним виконавцем вказане її прохання було проігнороване.

Визнаючи неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5 щодо встановлення іншого майна боржника ОСОБА_3, крім автобусу пасажирського марки БАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, суд першої інстанції не звернув уваги на викладені в скарзі обставини, щодо пропонування ОСОБА_3 іншого майна ніж автобус пасажирський марки БАЗ державний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, автобуси ПАЗ 3205 СИГ державний номер НОМЕР_2, ПАЗ 3205 СПГ державний номер НОМЕР_3, та інше майно, що належить їй на праві власності. При цьому заявником в скарзі не викладені вимоги, щодо заміни описаного та арештованого майна, а суд всупереч вимогам ч. 4 ст. 10 ЦПК України не уточнив вимоги заявника та не роз'яснив її право щодо заявлення таких вимог та наслідків невчинення такої процесуальної дії і не сприяв здійсненню її прав.

Таким чином визнання лише неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5 щодо встановлення іншого майна боржника ОСОБА_3 жодним чином не захищає порушене право заявника, за захистом якого вона звернулась.

Крім того в скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що вартість описаного, та арештованого автобусу марки БАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, в декілька разів перевищує розмір заборгованості. Вказана обставина також залишилась поза увагою суду, оскільки при вирішенні питання щодо неправомірності дій державного виконавця суд не перевірив суму боргу, враховуючи, що борг погашається іншими боржниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Розглядаючи по суті скаргу, суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 212,213 ЦПК України не з'ясував повно і всебічно обставини справи, що мають для неї значення і не надав оцінки доказам у справі.

За таких умов, враховуючи, що судом першої інстанції порушені вимоги ст. 386 ЦПК України, судова колегія приходить до висновку про те, що ухвала суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307,312 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 вересня 2014 року в цій справі в оскаржуваній частині скасувати і передати в цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: