Ухвала суду № 41320349, 12.11.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

12.11.2014

Провадження №2-п/263/82/2014

У Х В А Л А

12 листопада 2014 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Лапоног Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Маріуполі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 29.09.2014 р. по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до неї про передачу предмета іпотеки в управління іпотекодержателя.

Заявниця та її представник ОСОБА_2, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання не зявилися з невідомих причин, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Представник ПАТ «Приватбанк» ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи без її участі та просила відмовити у задоволенні заяви.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції даної статті сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Дійсно, згідно поштових повідомлень ОСОБА_1 не отримувала виклики до судових засідань, оскільки не зявлялася за ними на пошту.

Разом з тим, її посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права при вирішенні спору не заслуговують на увагу, тому що, зважаючи на ухвалене 03.06.2014 р. судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та невиконання ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань за кредитним і іпотечним договорами, є умови для застосування наступного етапу реалізації іпотеко держателем своїх прав, регламентованих ст.34 Закону України «Про іпотеку», що відповідає способам захисту прав за ст.16 ЦК України, у вигляді передання банку в управління предмету іпотеки на період до його реалізації за вказаним рішенням суду.

Також не впливають на правильне вирішення справи ті обставини, що ОСОБА_1 оскаржене в касаційному порядку вищезазначене рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.231 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 29.09.2014 р. залишити без задоволення.

Розяснити заявнику, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення даної ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Турченко