Рішення № 41320322, 07.11.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 2/263/3309/2014

Справа № 263/9413/14ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2014 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Степанової С.В., при секретарі Соколової О.Б., у відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного земельного агентства земельних ресурсів в м. Маріуполі Донецької області, Маріупольської міської ради, треті особи: державний нотаріус першої Маріупольської державної контори Турченко Тетяна Павлівна, приватний нотаріус Маріупольського міського округу ОСОБА_3 про визначення частки земельної ділянки, належної померлому на праві спільної сумісної власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом, уточненим в ході судового розгляду, в якому вказала, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1 га, згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ДН №080116 належала її матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та її батьку ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після смерті батьків позивачка залишилася єдиною спадкоємницею за законом першої черги. Спадщину прийняла у шестимісячний термін, після чого звернулася до нотаріусу про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, проте їй було відмовлено, посилаючись на те, що у державному акті відсутнє визначення часток на земельну ділянку померлих співвласників. У зв'язку з чим з метою оформлення спадкових прав після смерті матері та батька позивачка просила суд визначити по ? частки земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1 га, належної померлим ОСОБА_4 ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності.

У судове засідання позивачка та її представник за дорученням ОСОБА_6 не з'явилися, представник позивача надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, наполягала на задоволенні уточненого позову.

Представники відповідачів: Управління державного земельного агентства земельних ресурсів у м. Маріуполі Донецької області, Зіновєв І.Г., та Маріупольської міської ради, Іванченко Н.О., у судове засідання з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, вирішення справи залишили на розсуд суду.

Треті особи: державний нотаріус першої Маріупольської державної контори Турченко Тетяна Павлівна та приватний нотаріус Маріупольського міського округу - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, вирішення справи залишили на розсуд суду.

Враховуючи, що по справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності не з'явившихся сторін, та відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 02.12.1975 року та свідоцтва про право власності від 18.01.2001 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 отримали у власність будинок № 32 по вул. Куінджи (Карасівської) у м. Маріуполі Донецької області.(а.с. 27-29).

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. (а.с. 23).

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого 22.12.2012 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.(а.с. 24).

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_4, виданого 17.10.1994 року та свідоцтвом про шлюб НОМЕР_3, виданого Будинком одруження 06.09.1975 року. (а.с. 11, 25).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Т.П. Турченко 12.10.2013 року, після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_1 отримала у спадщину належну померлій 1\2 частки житлового домоволодіння з усіма належними до цієї частки господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1(а.с. 44).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3 30.07.2013 року, після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ОСОБА_1 отримала у спадщину належну померлому 1\2 частки житлового домоволодіння з усіма належними до цієї частки господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1(а.с. 48).

Згідно державного акту про право приватної власності на землю серії ІІІ-ДН №080116 від 25.06.2001 року та витягу № 807/1/2013 власниками земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 1412336300:01:010:0507, площею 0,1 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, є ОСОБА_5 та ОСОБА_4(а.с. 26, 35-43). Частки співвласників у праві власності на вказану земельну ділянку визначені не були.

Після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до якої входить і належні спадкодавцям частини земельної ділянки.

В матеріалах спадкової справи № 390/2003 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, яка знаходиться в провадженні нотаріуса першої маріупольської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, наявні заяви про прийняття спадщини від доньки померлої - ОСОБА_1, а також заяви ОСОБА_5 про відмову від належної частки спадкового майна після смерті ОСОБА_4 на користь доньки померлої - ОСОБА_1 (а.с. 140-142).

В матеріалах спадкової справи № 27/2013 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5, яка знаходиться в провадженні нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, наявна заява про прийняття спадщини від доньки померлого - ОСОБА_1.(а.с. 77-78).

Таким чином ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті її батьків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Згідно постанов про відмову від вчинення нотаріальної дії від 03.04.2014 року № 694/02-31, виданою державним нотаріусом першої маріупольської державної нотаріальної контори Турченко Т.П., та від 27.09.2013 року, виданої приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у зв'язку з відсутністю визначення часток співвласників на неї. (а.с. 135, 154).

Таким чином свідоцтво про право на спадщину, що складається з належних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 часток у праві власності на вказану земельну ділянку позивачка отримати не може у зв'язку з не визначенням належних спадкодавцям часток.

Відповідно до ч.2 ст. 370 ЦК України частки у спільній власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Більш детальне регулювання відповідних правовідносин передбачене ст. ст. 370 - 372 ЦК України, які також виходять із рівності часток у праві спільної сумісної власності, допускаючи, проте, винятки із цього правила, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Згідно абз. 3 п. 21 Пленуму Верховного Суду України, викладені у постанові від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Тому, визначаючи розмір часток співвласників у праві спільної власності на земельну ділянку, суд виходить з розміру часток співвласників у праві спільної власності на жилий будинок з господарськими спорудами, що на ній розташовані, а саме: ОСОБА_4 - 1/2 частини, ОСОБА_5 - 1/2 частина.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність визначення частки співвласників земельної ділянки в таких же розмірах: ОСОБА_4 - 1/2 частини, ОСОБА_5 - 1/2 частина.

Таким чином позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст. 86, 89 ЗК України, ст. 370, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 197, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління державного земельного агентства земельних ресурсів в м. Маріуполі Донецької області, Маріупольської міської ради, треті особи: державний нотаріус першої Маріупольської державної контори Турченко Тетяна Павлівна, приватний нотаріус Маріупольського міського округу ОСОБА_3 про визначення частки земельної ділянки, належної померлому на праві спільної сумісної власності, задовольнити.

Встановити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 1412336300:01:010:0507, площею 0,1 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, становила 1/2.

Встановити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1412336300:01:010:0507, площею 0,1 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, становила 1/2.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя С.В. Степанова