Ухвала суду № 41320211, 06.11.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 134/2094/13-ц Провадження № 22-ц/772/3052/2014Головуючий в суді першої інстанції Зарічанський В. Г.Категорія 44Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі головуючого судді Сала Т.Б., суддів Денишенко Т.О., Зайцева А.Ю., при секретарі Торбасюк О.І., за участю представника апелянтів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на заочне рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 18.10.2013 року ухвалене у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа: Крижопільський районний сектор Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області - про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення осіб з будинку без надання іншого житлового приміщення та зняття їх з реєстраційного обліку в цьому будинку,

встановила:

В вересні 2013 року ОСОБА_4 звернувся в суд вищезазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до договору купівлі-продажу від 17.05.2012 р. він придбав у ОСОБА_5, за згодою дружини останнього, ОСОБА_6, будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1. Оскільки відповідач зі своєю родиною відмовляється виселитись, позивач просив суд усунути перешкоди в користуванні власним будинком шляхом виселення відповідачів з цього будинку без надання іншого житлового приміщення зі зняттям їх з реєстраційного обліку.

Заочним рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 18.10.2013 р. позов задоволено.

Усунуто ОСОБА_4 перешкоди у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення з цього будинку без надання іншого житлового приміщення із зняттям з реєстраційного обліку за місцем знаходження будинку - ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6. Вирішено питання про судовий збір.

В липні 2014 року з заявою про перегляд вказаного заочного рішення звернулися ОСОБА_3, ОСОБА_2.

Дану заяву залишено без задоволення ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2014 р.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на заочне рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 18.10.2013 року в загальному порядку.

В апеляційній скарзі просять скасувати заочне рішення і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 у повному обсязі.

Скаржники посилаються на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянти зазначають, що ніяких угод з позивачем, в тому числі договору купівлі-продажу не укладали, грошей не отримували. В той час як позивачу достеменно було відомо про склад сім'ї власника будинку. Крім того, апелянти зазначають, що копія ухвали про відкриття провадження у даній справі їм не направлялась, що спростовує висновки суду першої інстанції викладені в ухвалі про відмову у задоволені заяви про перегляд заочного рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що 17.05.2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений, за яким ОСОБА_5 діючий за згодою дружини - ОСОБА_6, продав належний йому на підставі свідоцтва №935 про право власності, а ОСОБА_4 придбав будинок АДРЕСА_1.

За позивачем ОСОБА_4 зареєстровано право власності на вказаний вище будинок, у зв'язку його придбанням за договором купівлі - продажу, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 14.09.2012 року (а. с. 89).

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Права власника житлового будинку, квартири, які визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 1 частини першої статті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється (крім інших випадків) у разі відчуження власником свого майна.

Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону (405 ЦК України).

Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, колегія суддів приходить до висновку, що разом з припиненням права власності у самого власника будинку у зв'язку з його відчуженням, припиняється і право користування цим будинком у членів його сім'ї.

В даному випадку право користування скаржників ОСОБА_3, ОСОБА_2, об'єктом власності, а саме житловим будинком АДРЕСА_1, є похідними від прав самого власника, що узгоджується ч. 1 ст. 156 ЖК УРСР та ст. 405 ЦК України.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно визначив характер правовідносин, що склалися між сторонами та застосував норми матеріального права, які їх регулюють. Також правильним є висновок, що у даному випадку перешкодою у використанні придбаного позивачем будинку є постійне проживання у цьому будинку відповідачів, які добровільно виселитися і знятися з реєстраційного обліку не бажають.

Враховуючи вище викладене, а також те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 308 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 18.10.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: