Постанова № 41319506, 03.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 листопада 2014 року 10:07 № 826/13034/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Замашнюк І.В.,

представника відповідача - Івченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авітон Будпроект» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Авітон Будпроект» (далі - позивач, ТОВ «Авітон Будпроект») до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2014 року № 0002992201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 499 529,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки щодо порушень позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на встановлених в ході перевірки недостовірних даних, оскільки доводи податкового органу ґрунтуються саме на припущеннях, які не можуть бути самостійною підставою для донарахування підприємству податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, а тому прийняте відповідачем за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення про нарахування та сплату грошового зобов'язання є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову та просив відмовити у його задоволенні повністю.

В обґрунтування заперечень проти позову, відповідач зазначив, що для задоволення позову немає підстав, оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом відсутня, а в основу визначення податкових зобов'язань згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням покладено безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни отриманих матеріалів та виконаних робіт.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Авітон Будпроект» зареєстроване Святошинською районною в м. Києві державною адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію від 05.06.2007 року за №10721020000020534. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 35122255.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 06.06.2007 року за №8435 та перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.09.2008 року №100139074, виданого ДПІ у Святошинському районі, позивач, зареєстрований як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер № 351222526570.

ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.4 ст.77. п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 29.04.2014 року, направлень, відповідно до плану-графіка проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Авітон Будпроект» (код ЄДРПОУ 35122255) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.07.2014 року №312/26-57-22-01-10/35122255 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Авітон Будпроект» (код ЄДРПОУ 35122255).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198. п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 999 686 грн., в тому числі за березень 2013 року в сумі 36155 грн., за квітень 2013 року в сумі 398 109 грн., за липень 2013 року в сумі 121 002 грн., за серпень 2013 року на суму ПДВ 227 780 грн., за жовтень 2013 року на суму 127 538 грн. за листопад 2013 року на суму 16432 гри., за грудень 2013 року на суму 72670 грн.

У акті перевірки податковий орган, серед іншого, зазначив про безпідставність віднесення позивачем сум до складу податкового кредиту за господарськими операціями, які здійснені на підставі договорів, укладених між позивачем та ТОВ «ТК Фіона» (код ЄДРПОУ 34901878), які не спричиняють реального настання правових наслідків та зазначено про відсутність в ТОВ «ТК Фіона» достатньої кількості співробітників, відсутність підприємства за податковою адресою, відсутність складських приміщень, відсутність автотранспортних засобів та інших основних фондів, у зв'язку з чим поставлено під сумнів реальність здійснення фінансово-господарських операцій підприємством ТОВ «ТК Фіона» (код 38258286) за період за період січень 2013 року - грудень 2013 року».

На підставі висновків, зафіксованих в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2014 року № 0002992201 про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 999 686,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 499 843,00 грн.

Позивач вважає, що ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві безпідставно збільшила суму грошового зобов'язання позивачу за результатами перевірки, а також прийняла протиправне рішення, яке підлягає скасуванню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року встановлено завищення позивачем податкового кредиту всього на суму 999 686,00 грн.

В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «ТК Фіона» (код ЄДРПОУ 38258286).

Так, як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємому періоді позивачем, в особі директора Ковальонка І.П., який діє на підставі статуту, з однієї сторони (Замовник) та ТОВ «ТК «Фіона», в особі директора Тараненка Р.А., який діє на підставі статуту, з іншої сторони (Підрядник), укладено наступні договори:

- договір підряду № 7 від 01.03.2013 року, згідно якого Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи зовнішніх інженерних мереж водопроводу, каналізації, дощової каналізації та винесення тепломережі D325 на об'єкті «Житлово-офісний комплекс з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по просп. Возз'єднання, 21-В у Дніпровському районі м. Києва» згідно робочої документації, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього;

- договір підряду №12 від 04.03.2013 року, згідно якого Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати улаштування зовнішніх мереж водопроводу, каналізації на будівництві «Житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгівельно-офісного призначення, торговим центром та підземним паркінгом по вул. Танкова 1 у Шевченківському районі м. Києва» згідно робочої документації, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього;

- договір підряду№14 від 07.03.2013 року, згідно якого Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати комплекс робіт по улаштуванню випусків внутрішньо майданчикових мереж побутової, дощової каналізації та водопроводу на об'єкті: «Будівництво мікрорайону житлових будинків і громадських будівель - п'ятисекційного житлового будинку по вул. Святошинській, вул. Л. Українки у м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області» згідно робочої документації, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього;

- договір підряду №25 від 07.03.2013 року, згідно якого Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву ПС 110/10 кВ Московська на об'єкті Замовника АЕК «Київенерго», а саме ПС 110/35/10 кВ «Московська» з лінією 110 кВ «Московська ТЕЦ» згідно робочої документації, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього;

- договір підряду №29 від 27.03.2013 року, згідно якого Виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи з розробки проектної документації стадії «Робоча документація» по об'єкту: Будівництво житлово-адміністративного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торговельного призначення та наземним та підземним паркінгами на вул. І.Кудрі, 7 у Печерському районі м. Києва, а саме зовнішні мережі водопроводу;

- договір підряду №30 від 29.03.2013 року, згідно якого Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати влаштування зовнішніх мереж водопроводу та каналізації на об'єкті «Будівництво торгівельно-офісного комплексу з підземним паркінгом вул. Нижній Вал, 17 у м. Києві» згідно робочої документації, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього;

- договір підряду №49 від 04.06.2013 року, згідно якого Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи із забезпечення будівництва електроенергією, робота насосів установки УВВ-3А-6КМ, обслуговування будівництва стволів, колектора, перевезення і засипка ґрунту та переміщення механізмів по об'єкту «Житлова та громадська забудова з автовокзалом на території по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в, обмеження вул. Кільцева дорога, західною межею забудови по вул. Теремківській та вул. Жилянській і міською межею у Голосіївському районі м. Києва» згідно робочої документації, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього;

- договір підряду №54 від 20.06.2013 року, згідно якого Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати перекладання водопроводу та каналізації по об'єкту: «Офісно-торгово-розважальний комплекс в кварталі, обмеженому вулицями Оленівською, Межигірською, Набережно-Луговою у Подільському районі м. Києва» згідно робочої документації, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього;

- договір підряду №57 від 26.06.2013 року, згідно якого Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати влаштування зовнішніх мереж водопроводу, каналізації та теплової мережі на будівництві комплексу житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення між просп. Бажана та вул. Завальною в Дарницькому районі м. Києва згідно робочої документації, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього;

- договір підряду №63 від 04.07.2013 року, згідно якого Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з влаштування водопроводу та каналізації на об'єкті: «Будівництво житлово-офісного центру з об'єктами соціально-культурного призначення, подальшої його експлуатації і обслуговування на вул. Дмитрова/Анрі Барбюса, 1/2 (Літ. «А»)» в Печерському районі м. Києва» згідно робочої документації, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього;

- договір підряду №77 від 22.07.2013 року, згідно якого Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з влаштування внутрішньо майданчикових мереж побутової каналізації та водопроводу об'єкту «Житлова та громадська забудова з автовокзалом на території по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в, обмеження вул. Кільцева дорога, західною межею забудови по вул. Теремківській та вул. Жилянській і міською межею у Голосіївському районі м. Києва» згідно робочої документації, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього;

- договір підряду №115 від 14.09.2013 року, згідно якого Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи з прокладання зовнішніх інженерних мереж водопроводу, побутової каналізації та дощової каналізації на об'єкті «Житлово-офісний комплекс з підземним паркінгом по вул. Ризькій, 73-а у Шевченківському районі м. Києва» згідно робочої документації, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього;

- договір підряду №129 від 29.09.2013 року, згідно якого Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи зовнішніх інженерних мереж водопроводу, каналізації, дощової каналізації та винесення тепломережі D325 на об'єкті «Житлово-офісний комплекс з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по просп. Возз'єднання 21-В у Дніпровському районі м. Києва» згідно робочої документації, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього;

Відповідно до умов договорів, об'єм, характер та вартість робіт, що виконуються Підрядником, встановлюються згідно проектної документації до договорів.

Приймання-передача робіт по зазначених договорах оформляється актом приймання виконаних робіт (типова форма №КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт (типова форма №КБ-3), підписаними сторонами.

Загальна вартість робіт по договорам визначається згідно фактично виконаних робіт, що підтверджується актом приймання виконаних робіт (типова форма №КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт (типова форма №КБ-3), підписаними представниками сторін.

На підтвердження виконання умов договорів позивачем надано копії податкових накладних, довідок про вартість виконаних робіт та витрати, акти приймання виконаних робіт, підсумкові відомості ресурсів, договірні ціни, локальні кошториси.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за березень, квітень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2013 року та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

В рахунок оплати за отримані послуги ТОВ «Авітон Будпроект» згідно платіжних доручень перераховано кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «ТК «Фіона».

Вартість придбаних товарів у ТОВ «ТК «Фіона» позивачем віднесено до податкового кредиту за березень, квітень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2013 року на суму ПДВ 999 686 грн.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, виконання робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

З огляду на зазначене, під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження його взаємовідносин з контрагентом, судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного податкового законодавства.

Форма і зміст виписаних ТОВ «ТК «Фіона» на користь позивача податкових накладних, які долучені позивачем до матеріалів справи, відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Форма і зміст наданих позивачем актів здачі-прийняття виконаних робіт відповідає вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відсутність відповідних документів первинного бухгалтерського чи податкового обліку, їх недостатність чи невідповідність встановленим вимогам законодавства відповідачем під час проведення перевірки не встановлено, в акті перевірки відповідних висновків не зроблено.

Разом з тим, відповідачем під час перевірки використано податкову інформацію, а саме акт Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів Харківській області від 31.03.2014 року № 244/20-23-22-01-05/38258286 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТК «Фіона» (код ЄДРПОУ 38258286) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за 2013 рік та січень-лютий 2014 року.

Відповідно до інформації, що міститься в акті від 31.03.2014 року № 244/20-23-22-01-05/38258286, реальність здійснення господарських відносин ТОВ «ТК «Фіона» не підтверджено. В рамках відпрацювання наказу №245/ДСК посадовими особами здійснено виїзд за податковою адресою підприємства ТОВ «ТК Фіона» (код ЄДРПОУ 38258286): Харківська область, Харківський район, смт. Пісочип, вул. Крупської. бул. 15-А та встановлено, що підприємство дійсно орендувало невелике приміщення на цій території, але на момент здійснення виїзду представників товариства не було.

За результатами проведених заходів, податковим органом зроблено висновок про те, що на підприємстві відсутні власні або орендовані приміщення та основні засовби для ведення господарської діяльності. Також, посилаючись на відсутність на підприємстві достатньої кількості співробітників, відсутність підприємства за податковою адресою, відсутність складських приміщень, відсутність автотранспортних засобів та інших основних фондів, зробив висновок про нереальність здійснення фінансово-господарських операцій підприємством ТОВ «ТК Фіона» за період січень 2013 року -грудень 2013 року.

Проте, як встановлено судом, ТОВ «ТК Фіона» оскаржено дії Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів Харківській області з приводу зміни на підставі акту від 31.03.2014 року № 244/20-23-22-01-05/38258286 в Інформаційній системі «Податковий блок» показників декларацій ТОВ «ТК Фіона» (код ЄДРПОУ 38258286) з податку на додану вартість за період 2013 рік та січень, лютий 2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 року в адміністративній справі № 820/7345/14 позов задоволено, визнано протиправними дії Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів Харківській області з приводу зміни на підставі акту від 31.03.2014 року № 244/20-23-22-01-05/38258286 в Інформаційній системі «Податковий блок» показників декларацій ТОВ «ТК Фіона» (код ЄДРПОУ 38258286) з податку на додану вартість за період 2013 рік та січень, лютий 2014 року та зобов'язано Харківську ОДПІ ГУ Міндоходів Харківській області відновити в інформаційних базах даних показники декларацій ТОВ «ТК Фіона» (код ЄДРПОУ 38258286) з податку на додану вартість за період 2013 рік та січень, лютий 2014 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014року в справі № 820/7345/14.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановлені обставини Харківським окружним адміністративним судом в адміністративній справі № 820/7345/14 підтверджують факт порушень податковим органом положень податкового законодавства при здійсненні заходів щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК Фіона», зокрема, щодо коригування податковим органом показників податкової звітності та податкових зобов'язань підприємства із врахуванням приписів Податкового кодексу України, а також відображення ним результатів звірки у автоматизованій системі шляхом зменшення позивачеві податкового кредиту та податкових зобов'язань, та зафіксовані у судовому рішенні, що набрало законної сили, а отже є такими, що не підлягають доказуванню.

Отже, посилання відповідача в акті на те, що господарська операція позивача з ТОВ «ТК Фіона» не мала реального характеру та висновки про відсутність об'єктів оподаткування не відповідають дійсності та є безпідставними.

Під час розгляду справи, відповідачем без відповідних доказів лише зазначено про відсутність об'єктів оподаткування та здійснення господарських операцій без мети реального настання правових наслідків, що є тільки припущеннями.

Окрім того, суд зазначає, що висновки про порушення платником податків вимог податкового законодавства можуть робитися контролюючим органом виключно на підставі проведеної перевірки, а не звірки.

Як звертає увагу Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 10.06.2013 року в справі № К/9991/69832/12, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від проведення зустрічних звірок контрагентів платника податку (позивача) та знаходження їх посадових осіб за юридичними адресами.

Суд звертає увагу, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на аналізі господарської діяльності контрагента, яке не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності позивача, а отже висновки акту перевірки не містять жодного доказу щодо встановлення наявності умислу посадових осіб позивача на ухилення від оподаткування.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Сукупність наведених вище первинних бухгалтерських документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт виконання умов договорів підряду та не дає підстав для сумніву щодо реальності його вчинення. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 Цивільного кодексу України).

Тобто, головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не було відображено.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За результатом системного аналізу вимог податкового законодавства та встановленими обставинами справи, суд дійшов висновку, що операції позивача з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Зокрема, позивачем надано копії робочих проектів: «Житлово-офісний комплекс з підземним паркінгом по вул. Ризькій, 73-а», «Житлово-офісний комплекс з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по просп. Возз'єднання 21-В у Дніпровському районі м. Києва», «Будівництво житлово-офісного центру з об'єктами соціально-культурного призначення, подальшої його експлуатації і обслуговування на вул. Дмитрова/Анрі Барбюса, 1/2 (Літ. «А»)», «Будівництво комплексу житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення між просп. Бажана та вул. Завальною в Дарницькому районі м. Києва», «Будівництві житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгівельно-офісного призначення, торговим центром та підземним паркінгом по вул. Танкова 1 у Шевченківському районі м. Києва».

У відповідності до частин 1 та 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, в даному випадку, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочинів (укладення договорів), на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та ТОВ «ТК Фіона» не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків. Отже, доводи відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентом та відсутність факту нереальності здійснення господарських операцій, сприймаються судом критично та до уваги не беруться.

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання, що операції позивача з контрагентом здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ТК Фіона», а висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, в тому числі, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 1 499 529,00 грн. є безпідставними та необґрунтованими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача № 0002992201 від 14.07.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 499 529,00 грн., в тому числі за основним платежем - 999 686,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 499843,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, під час розгляду справи належних та допустимих в розумінні ст. 70 КАС України доказів на підтвердження правомірності прийняття рішення податковий орган до суду не надав.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авітон Будпроект» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0002992201 від 14.07.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «Авітон Будпроект» (код ЄДРПОУ 35122255) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 06.11.2014 року.

Суддя В.П. Шулежко