Рішення № 41319276, 11.11.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2014 р. Справа № 914/3606/14

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Борислав)до відповідача:Комунального підприємства «Еко-місто» (м. Борислав)про:стягнення 22275 грн. 86 коп. (з яких: 18000,00 грн. - основний борг; 2826,00 грн. - інфляційні; 1449,86 грн. - 3% річних) Суддя: Цікало А.І. При секретарі: Герасименко В. С.Представники:

Позивача:ОСОБА_1Відповідача:Андріїшин Л. Ю. - представник (довіреність від 10.11.2014 р. № 221)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні, не звертались до суду з клопотанням про здійснення технічної фіксації судового процесу.

10.10.2014 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 3727 поступила позовна заява від Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Еко-місто» Бориславської міської ради про стягнення 25401 грн. 20 коп. (з яких: 18000,00 грн. - основний борг; 3262,20 грн. - пеня; 2736,00 грн. - інфляційні; 1403,00 грн. - 3% річних).

Ухвалою суду від 13.10.2014 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 11.11.2014 р.

Позивач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.10.2014 р. виконав, в судове засідання з'явився.

06.11.2014 р. до суду за вх. № 47834/14 від позивача поступила заява про зменшення позовних вимог, розрахунок інфляційних та 3% річних, копія акту звірки станом на 05.11.2014 р., копії витягів з ЄДРЮОФОП щодо позивача та відповідача, копію листа Головного управління статистики у Львівській області від 06.11.2014 р. № 06-04/573 про індекси інфляції по Україні у 2012-2014 роках, а також докази направлення позивачу копії заяви про зменшення позовних вимог (поштова квитанція (фіксальний чек) та опис вкладення у цінний лист).

В заяві про зменшення позовних вимог від 06.11.2014 р., позивач просить суд стягнути з відповідача 22275 грн. 86 коп. (з яких: 18000,00 грн. - основний борг; 2826,00 грн. - інфляційні; 1449,86 грн. - 3% річних).

Позивач позов підтримав, просив суд задоволити позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог з підстав наведених у заявах та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.10.2014 р. повністю не виконав, відзив на позовну заяву не представив, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб, присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

27.12.2011 р. між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (позивач) та Комунальним підприємством «Еко-місто» (відповідач) укладено договір про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (надалі - Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1 Договору, виконавець (позивач) бере на себе зобов'язання надати замовнику (відповідачу) послуги з ремонту та повного відновлення автомобільного транспортного засобу - піскорозкидувача-С КО-002, державний номер НОМЕР_2 у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як замовника, так і спеціально замовлених виконавцем. Замовник бере на себе зобов'язання прийняти й оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього договору.

Згідно з п. 2.1. Договору, вартість послуг погоджується сторонами щодо кожного виду робіт і вказується в замовленні, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору, крім вартості послуг, зазначених у п. 2.1. цього договору, замовник (відповідач) оплачує виконавцю (позивачу) вартість матеріалів (запасних частин) виконавця, яка вказується в наряді-замовленні.

Згідно з п. 2.4. Договору, оплата послуг і матеріалів (запасних частин) здійснюється замовником (відповідачем) шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок або до каси виконавця (позивача) на протязі 10-ти днів після підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт.

На виконання умов Договору, позивач надав, а відповідач прийняв роботи (послуги) по ремонту та повному відновленню автомобіля ЗІЛ-130, піскорозкидувача-С КО-002, державний номер НОМЕР_2 на загальну суму 18000 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0021 від 24.02.2012 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи). Зазначений акт підписаний сторонами без зауважень.

Враховуючи п. 2.4. Договору, відповідач повинен був здійснити оплату позивачу за виконані роботи (надані послуги) протягом десяти днів після підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт, тобто до 05.03.2012 р. включно.

Порушуючи умови Договору, відповідач не здійснив оплату позивачу за виконані роботи (надані послуги), в наслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 18000 грн. Зазначена сума заборгованості підтверджується також і актом звірки між позивачем та відповідачем станом на 05.11.2014 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідач не представив суду доказів погашення зазначеної заборгованості.

Відповідно до п. 6.2. Договору, за порушення строків розрахунків, передбачених розділом 2 цього договору, замовник (відповідач) сплачує за кожен день прострочення пеню у розмірі 0,2 % від суми заборгованості (розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня).

За неналежне виконання відповідачем умов Договору, відповідно до ст. 625 ЦК України та Договору, позивачем нараховано відповідачу 3262,20 грн. - пені (подвійна облікова ставка НБУ), 2736,00 грн. - інфляційних та 1403,00 грн. - 3% річних.

Зазначений розрахунок здійснений позивачем за період з 06.03.2012 р. по 30.09.2014р.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Скориставшись наданим йому правом, позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 22275 грн. 86 коп. (з яких: 18000,00 грн. - основний борг; 2826,00 грн. - інфляційні; 1449,86 грн. - 3% річних).

Нарахування інфляційних та 3% річних, зазначені у заяві про зменшення позовних вимог, здійснено позивачем на підставі ст. 625 ЦК України за період з 06.03.2012 р. по 10.11.2014 р. включно.

Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних, котрий доданий до заяви про зменшення позовних вимог, суд вважає, що такий розрахунок є правильним, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 2826,00 грн. - інфляційних та 1449,86 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

Станом на день розгляду справи, відповідач відзив на позов не представив, доказів сплати заборгованості не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст, зафіксований в одному або декількох документах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою, укладений між сторонами договір про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу є договором про надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач доказів сплати боргу не представив.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач доказів сплати заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Еко-місто» Бориславської міської ради про стягнення 22275 грн. 86 коп. (з яких: 18000,00 грн. - основний борг; 2826,00 грн. - інфляційні; 1449,86 грн. - 3% річних) обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1218 грн.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За подання позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 20.08.2014 р. № 28 (долучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 207, 509, 510, 526, 530, 625, 626, 629, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 193 ГК України, ст. ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Еко-місто» Бориславської міської ради про стягнення 22275 грн. 86 коп. (з яких: 18000,00 грн. - основний борг; 2826,00 грн. - інфляційні; 1449,86 грн. - 3% річних) - задоволити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Еко-місто» Бориславської міської ради (вул. В. Івасюка, буд. 9, м. Борислав, Львівська область, 82300; код ЄДРПОУ 32731027) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 22275 грн. 86 коп. (з яких: 18000,00 грн. - основний борг; 2826,00 грн. - інфляційні; 1449,86 грн. - 3% річних) та 1827 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12 листопада 2014 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.