Постанова № 41318716, 21.10.2014, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 р. Справа №818/1942/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який підтримав в судовому засіданні та мотивує тим, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача. За наслідками перевірки 31 березня 2014 року винесено два податкових повідомлення-рішення. За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0000542203 залишено без змін, а № 0000552203 скасоване в частині застосування штрафних санкцій, в зв'язку з чим відповідачем 11 червня 2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001192203. Вважає такі рішення відповідача протиправними. Відповідачем безпідставно зроблено висновок про неможливість встановлення фактів здійснення господарських операцій лише з мотивів відсутності товарно-транспортних накладних. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається відповідач, не регулюють правила ведення податкового обліку, а документи, складання яких передбачено Правилами, не є єдиними документами, що підтверджують придбання товарів. Факт здійснення позивачем господарських операцій підтверджується іншими, належним чином складеними документами. Просить податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати.

Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що в ході перевірки встановлено відсутність документів, якими підтверджується фактичне переміщення товарів від продавця до позивача, що ставить під сумнів дійсність таких операцій та документів на підставі яких позивачем сформовано витрати та податковий кредит. При перевірці використані дані перевірок постачальника позивача ПП "Візит", в ході яких не підтверджено фактичне здійснення ним господарських операцій з придбання товарів у постачальників, не підтверджено походження товарів по ланцюгу постачання. В зв'язку з не підтвердженням показників декларації були винесено податкові повідомлення-рішення. Просить в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарських відносинах з ПП "Візит" з податку на додану вартість за грудень 2011 року, лютий, червень 2012 року та з податку на прибуток за період з 01.12.2011 року по 31.12.2012 року. За наслідками перевірки 31 березня 2014 року винесено податкові повідомлення-рішення про збільшення зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. Не погодившись з такими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління Міндоходів у Сумській області від 11.06.2014 року податкове повідомлення-рішення № 0000542203 від 31 березня 2014 року, яким збільшено зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 45389 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 22695 грн., залишено без змін. Податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2014 року № 0000552203 скасовано в частині застосування штрафних санкцій. В зв'язку з цим відповідачем 11 червня 2014 року винесено нове податкове повідомлення-рішення № 00012192203, яким збільшено зобов'язання позивача з податку на прибуток на 63639 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 31820 грн. (а.с. 37-38).

Відповідно до ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, інших витрат, визначених в порядку передбаченому Податковим кодексом України. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). Відповідно до ст. 198 п. п. 198.1-198.3 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З акту перевірки вбачається, що позивачем на запит відповідача надано на перевірку документи, що підтверджують відносини з ПП "Візит". Не надано товарно-транспортних накладних. В зв'язку з цим та з посиланням на акти перевірок ПП "Візит" Нікопольською ОДПІ відповідачем зроблено висновок про те, що позивачем сформовано витрати та податковий кредит по відносинах з ПП "Візит" на підставі документів, якими не підтверджується дійсність проведення господарських операцій та фактичне переміщення товарів, а тому такі показники звітності позивачем сформовані неправомірно. З такою позицією суд погодитись не може.

Суд вважає, що порушення, допущені при оформленні документів, або відсутність окремих документів не є підставою визнавати господарські операції безтоварними за умови підтвердження фактичного переміщення товарів іншими належними документами. Позивачем надано на перевірку належним чином складені первинні бухгалтерські документи, якими підтверджуються зміни в активах підприємства за операціями з ПП "Візит", про що самим відповідачем зазначено в акті перевірки: надано договори поставки зі специфікаціями, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, звіти по партіях номенклатури, звіти по рахунку № 631, що свідчать про придбання позивачем в періоді, який перевірявся, трубної продукції у ПП "Візит". Будь-яких доказів, якими спростовуються наявні в цих документах відомості відповідачем суду не надано. Обґрунтовуючи обов'язковість подання позивачем супровідних документів на підтвердження перевезення товарів та неможливість в зв'язку з відсутністю таких документів підтвердити фактичне отримання придбаного за договором майна, відповідач посилається на "Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363. Таке твердження суд вважає безпідставним. Відповідно до "Правил..." ними визначаються права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників. Вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення. Вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку. Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання. Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. З наведеного вбачається, що нормативний акт регулює лише правовідносини, що виникають при наданні послуг з перевезення вантажів, та не встановлює правил ведення податкового обліку, зокрема податку на прибуток та податку на додану вартість. Суд також вважає, що товарно-транспортна документація не свідчить про зміни в активах покупця та постачальника товарів, оскільки не підтверджує переходу прав на майно та сплату податку на додану вартість, а тому не є підставою для обліку витрат та доходів.

З акту перевірки вбачається, що фактично висновки про вчинення позивачем порушень відповідачем зроблено лише з посиланням на акти перевірки відносин ПП "Візит" з його постачальниками товарів. На підтвердження своєї позиції відповідачем надано копії актів перевірок ПП "Візит", в яких зроблено висновки про завищення підприємством витрат та податкового кредиту по операціях з придбання товарів, а тому ПП "Візит" не мало можливості здійснювати постачання товарів. Разом з тим, в цих актах перевірки зазначено, що відносини ПП "Візит" підтверджуються належними первинними документами та відображені в бухгалтерському обліку підприємства.

Статтею 72 КАС України акти перевірок платників податків не віднесено до обставин, що звільняють від доказування, а тому відповідач безпідставно вважає такі акти доказом вчинення порушення позивачем та сам не надає таких доказів.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що витрати та податковий кредит по відносинах з ПП "Візит" в період з грудня 2011 року по грудень 2012 року позивачем сформовано у встановленому законом порядку на підставі належних документів. Відповідачем не подано доказів правомірності прийнятих ним рішень, а тому суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000542203 від 31 березня 2014 року, яким збільшено зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 45389 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 22695 грн. та № 00012192203 від 11 червня 2014 року, яким збільшено зобов'язання позивача з податку на прибуток на 63639 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 31820 грн.

На підставі ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом, в сумі 327 грн. 09 коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 березня 2014 року № 0000542203, яким збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість на 45 389 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 22 695 грн., від 11 червня 2014 року № 0001192203, яким збільшено суму зобов'язання з податку на прибуток на 63 639 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 31 820 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (ідентифікаційний код 34113412) судовий збір в розмірі 327 грн. 09 коп. , сплачений при зверненні до суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко

З оригіналом згідно

Суддя О.В. Соп'яненко