Постанова № 41318622, 06.11.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2014 року Справа № 904/4580/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Кощеєва І.М., Науменка І.М.

секретар судового засідання : Назаренко С.Г.

за участю представників сторін:

від відповідача: Мішукова Т.А. (дов. № 11-51/5584 від 10.09.14 р.);

від позивача: представник в судове засідання не явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Дніпропетровській обл. м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2014 р. у справі № 904/4580/14

за позовом: Товарної біржі «НОВОМОСКОВСЬКА» м. Новомосковськ

до Головного управління юстиції у Дніпропетровській обл. м. Дніпропетровськ

про стягнення 77 426 грн. 49 коп.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2014р. у справі № 904/4580/14, яке підписано 26.08.2014 р. і оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України (суддя Новікова Р.Г.), частково задоволено позов Товарної біржі «НОВОМОСКОВСЬКА» м. Новомосковськ до Головного управління юстиції у Дніпропетровській обл. м. Дніпропетровськ про стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 71790грн. та пені в розмірі 5636грн.49 коп.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 1586грн.29коп.

Зменшено розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню, а саме - пені з 4050грн.20коп. до 50 грн.

Стягнуто з Головного управління юстиції в Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ на користь Товарної біржі "Новомосковська" м. Новомосковськ суму заборгованості з орендної плати в розмірі 71 790 грн., пеню в розмірі 50грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 827грн.

22.09.14 р. на примусове виконання рішення видано наказ.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить відновити пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою від 16.10.2014 р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд відновив пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Скаржник просить в апеляційній скарзі скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що рішення прийнято із порушенням норм матеріального права з наступних підстав.

Згідно з вимогами чинного бюджетного законодавства погашення кредиторської заборгованості минулого року здійснюється на підставі укладених додаткових угод на пролонгацію дії договорів та в межах кошторисних призначень, затверджених на поточний бюджетний рік.

Проте, обсяги затверджених Головному управлінню юстиції у Дніпропетровській області бюджетних асигнувань за тимчасовим кошторисом на 1 квартал 2014 р. не покривали потребу в коштах на поточні видатки та на погашення кредиторської заборгованості минулих років перед постачальником послуг, зокрема за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». Тому погашення кредиторської заборгованості перед ТБ «Новомосковська» у термін до 15.02.2014 р. здійснити було неможливо.

Між Головним управлінням юстиції та ТБ «Новомосковська» на 2014 р. правові відносини взагалі не встановлювалися, тобто договори на оренду приміщення не укладались, так як наслідок, не здійснено взяття бюджетних зобов'язань перед ТБ «Новомосковська».

Таким чином. у відповідності до ст. 48 та 49 Бюджетного кодексу України Головне управління юстиції у Дніпропетровській області не мало змоги здійснити оплату отриманих послуг від ТБ «Новомосковська» з причини її відмови виконати відповідні вимоги вищезазначених статей бюджетного кодексу щодо укладення договорів про надання послуг бюджетній установі.

Скаржник вказує у скарзі, що Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській обл. не було допущено порушення умов договорів оренди, оскільки неотримання ТБ «Новомосковська» грошових коштів за договорами оренди відбулося не з вини відповідача, а через не здійснення Головним управлінням державної казначейської служби України у Дніпропетровській обл. виплати грошових коштів ТБ «Новомосковськ» за виконання умов договорів.

Розпорядженням секретаря судової палати від 04.11.2014 р. № 843, у зв'язку з відпусткою судді Євстигнеєва О.С., змінено склад колегії суддів.

Позивач в судове засідання не з'явився, по час та місце засідання повідомлений належним чином, відзив на апеляційну скаргу не надав, не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні. Неявка позивача не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника скаржника, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Товарною біржею "Новомосковська" (Орендодавець) та Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області (Орендар) був укладений договір оренди № 2/13/2 від 15.07.2013р.

Згідно п.п.1.1 Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування нерухоме майно для розміщення Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Об'єктом оренди є нерухоме майно - частина нежитлового приміщення загальною площею 239,3м2, розташоване за адресою - м. Новомосковськ, вул. Радянська, буд. 27а, ІІ поверх. (п.2.1)

Сторони визначили в підпункті 3.1 договору №2/13/2 від 15.07.2013р., що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату в розмірі 19 144грн. за 2 місяця (40грн./кв.м в місяць)

Орендна плата сплачується орендарем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі оформленого належним чином рахунку та акту виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту надання їх до орендаря. (п.п.3.3)

При цьому вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території та інше не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем на підставі окремого договору. (п.п.3.4)

В підпункті 8.1 договору №2/13/2 від 15.07.2013р. сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.08.2013р. сторонами досягнуто згоди про те, що на підставі статті 631 Цивільного кодексу України норми цього договору застосовуються до відносин, які склались між сторонами до дати його укладення, а саме - з 01.07.2013р.

На виконання положень договору між сторонами був складений та підписаний без зауважень акт приймання-передачі №2/13/2 від 15.07.2013р., згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди.

Також сторонами були складені та підписані акти виконаних робіт за вказаний період. Згідно з матеріалами справи, заборгованість з оплати орендних платежів за цей період становить 19 144 грн.

У зв'язку із закінченням строку дії договору №2/13/2 від 15.07.2013р., між сторонами був укладений новий договір оренди №3/13 від 23.09.2013р. відносно того самого об'єкту оренди (частина нежитлового приміщення загальною площею 239,3м2, розташоване за адресою - м. Новомосковськ, вул. Радянська, буд. 27а, ІІ поверх) та на таких саме умовах.

Сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна від 23.09.2013р., згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди.

В підпункті 3.1 сторони визначили, розмір орендної плати за 4 місяця становить 38288грн. (40грн./кв.м). Порядок оплати орендної плати відповідачем залишився незмінним.

В пункті 8 договору №3/13 від 23.09.2013р. сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31.12.2013р. сторонами досягнуто згоди про те, що на підставі статті 631 Цивільного кодексу України норми цього договору застосовуються до відносин, які склались між сторонами до дати його укладення, а саме - з 01.09.2013р.

В підпункті 8.2 договору №3/13 від 23.09.2013р. встановлено, що орендар зобов'язаний протягом 10 днів після отримання повідомлення орендаря про припинення договору оренди передати об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі.

Сторонами були складені та підписані акти виконаних робіт за вказаний період. Згідно з матеріалами справи, заборгованість з оплати орендних платежів за період вересень 2013р. по грудень 2013р. становить 38288грн.

Як вбачається з письмових пояснень позивача та документів, наданих відповідачем, акти виконаних робіт та рахунок надавались особисто орендарю.

В подальшому, між сторонами була підписана додаткова угода від 31.12.2013р. до договору оренди №3/13 від 23.09.2013р., в якій було визначено продовжити термін дії договору в частині виконання підпункту 5.2.2 пункту 5 на строк до 15.02.2014р. для погашення заборгованості з орендної плати за 2013р. Також було зазначено, що всі інші умови договору залишаються незмінними.

В підпункті 5.2.2 пункту 5 договору передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Наполягаючи на тому, що дія договору була продовжена сторонами, позивач заявив до стягнення суму боргу з орендних платежів в розмірі 14358грн. за період з 01.01.2014р. по 15.02.2014р.

На адресу відповідача направлялась претензія №15 від 05.03.2014р. з вимогою оплатити заборгованість з орендних платежів, у тому числі за період січень-лютий 2014р., яка була залишена без задоволення.

Таким чином, предметом розгляду є заборгованість з орендних платежів яка виникла на підставі - договору оренди №2/13/2 від 15.07.2013р. за період 19144грн.; - договору оренди №3/13 від 23.09.2013р. (з урахуванням додаткової угоди від 31.12.2013р.) за період з вересня 2013р. по грудень 2013р. в розмірі 38288грн., за період з 01.01.2014р. по 15.02.2014р. в розмірі 14358грн.

Відповідно до статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється

За приписами підпункту 4.3 пункту 4 договору орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди в належному стані за актом приймання-передачі у разі закінчення строку дії договору або його розірванні.

Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт оренди був повернений орендодавцю за актом приймання-передачі лише 15.02.2014 р.

З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що сторони своїми діями продовжили строк дії договору оренди №3/13 від 23.09.2013р. до 15.02.2014р.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 71790грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Що стосується особливостей бюджетного фінансування, на яке посилається відповідач, то суд зазначає наступне.

Постановою Верховного суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446 визначено, що за змістом частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Позивач також заявляє до стягнення пеню в розмірі 5636грн.49коп., нараховану на підставі положень пункту 7.2 договорів оренди №2/13/2 від 15.07.2013р. та №3/13 від 23.09.2013р. на суму боргу з орендної плати, що виникла з липня по грудень 2013р.

За приписами пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Належний до стягнення розмір пені, вирахуваний з дотриманням вимог чинного законодавства, становить 4 050 грн. 20коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 1 586 грн.29 коп. колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив через необґрунтованість.

Підстава для звільнення відповідача від сплати штрафних санкцій зазначається у заяві від 19.08.2014 р. Наведені обставини є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

За приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач протягом дії договорів намагався своєчасно виконати свій обов'язок з оплати орендних платежів, але внаслідок відсутності фінансування договірні зобов'язання відповідача залишились невиконаними.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно зменшивши розмір пені з 4050 грн.20 коп. до 50 грн.

Зважаючи на вище викладене, керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Дніпропетровській обл. м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2014 р. у справі №904/4580/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили, до Вищого Господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 11.11.2014 р.

Головуючий суддя Р.М. Бахмат

Суддя: І.М. Кощеєв

Суддя І.М. Науменко