Рішення № 41318503, 05.11.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/85/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2014 Справа № 908/4274/14

За позовом: Комунального підприємства "Градпроект", м. Запоріжжя.

до відповідача: Державного підприємства "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект", м. Запоріжжя.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники сторін:

Від позивача: Ільницька І.В., довіреність № 788 від 28.10.2013р.;

Від відповідача: не з'явився.

Заявлено позов Комунального підприємства "Градпроект" до Державного підприємства "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект" про стягнення боргу за договором на виконання робіт № 57/11 від 16.06.2011р. у сумі 2722 грн. 79 коп.

Ухвалою суду від 31.07.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/85/14, судове засідання призначено на 05.11.2014р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов'язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

В судове засідання 05.11.2014р. відповідач або його представник не з'явились. Про поважність причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

В судовому засіданні представник позивача надав суду довідку про зарахування суми судового збору до Державного бюджету; докази виконання умов договору на виконання робіт від 16.06.2011р. № 57/11, а саме витяг по топографічному плану М 1:500 зовнішних мереж по вул.. Алмазній, 25; нормативне обґрунтування позовної заяви про стягнення суми боргу; довідку про повні банківські реквізити. Також, в судовому засіданні позивач надав розрахунок суми позовної заяви та акт звірки взаємних розрахунків на суму 2 722 грн. 79 коп. станом на 01.11.2014р., підписаний відповідачем та скріплений печаткою, що підтверджує визнання відповідачем суми боргу в повному об'ємі.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представників сторін.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 05.11.2014р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частини 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПКУ), справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Між Комунальним підприємством "Градпроект" (надалі - позивач; замовник) та Державного підприємства "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект" (далі відповідач; виконавець) був укладений договір на виконання робіт № 57/11 від 16.06.2011 року (далі договір).

Згідно з п. 1.1 договору, позивач взяв на себе зобов'язання з виконання топографо - геодезичних робіт для подальшого будівництва комунальним підприємством «Управління капітального будівництва» позаквартальних інженерних мереж та споруд по вул.. Алмазній, 25 - надалі за текстом роботи, а «Замовник» - прийняти та оплатити виконані роботи в повному обсязі на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.3 договору, загальна сума договору становить 18 613 грн. 97 коп., у тому числі ПДВ 20% 3 102 грн. 33 коп. та визначається згідно із з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток № 1 - доданий до матеріалів справи), що складається на підставі погодженого сторонами зведеного кошторисного розрахунку (додаток № 2 - доданий до матеріалів справи).

Згідно з п. 2.1 договору, позивач зобов'язується виконати роботи, зазначені в п.1.1 даного договору у відповідності до вимог діючих нормативно-правових актів протягом 2 календарних місяців з моменту підписання договору.

Згідно з п. 2.2 договору, відповідач зобов'язується прийняти та оплатити роботи, зазначені в п.1.1 у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до ст. 626, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору, позивач виконав топографо-геодезичні роботи в повному обсязі в обумовлені договором строки.

Згідно з п. 3.2 договору, прийом-передача виконаних робіт за цим договором оформляється актом здачі-прийняття робіт.

Відповідності до п. 3.1. договору, оплата робіт здійснюється замовником (позивачем) в національній валюті України в безготівковому порядку на підставі отриманого від виконавця (відповідача) рахунку-фактури протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту здачі-прийняття робіт за даним договором, однак остаточної оплати за виконані роботи в зазначені терміни відповідач не здійснив.

Позивач, намагаючись вирішити питання про повернення заборгованості, звернувся до відповідача із претензію про стягнення суми боргу від 09.11.2012 р. № 1007, до якої було додано акти звіряння взаємних розрахунків від 09.11.2012 р. (на день подання претензії сума боргу становила 3722,79 грн.)

На претензію було отримано відповідь від 23.11.2012 р. за № 632, згідно якої відповідач суму заборгованості у сумі 3 722 грн. 79 коп. станом на 09.11.2012р. визнав повністю, та просить відповідача надати строк до січня-лютого 2013 р. для добровільного погашення заборгованості. Акт звіряння розрахунків відповідач до відповіді на претензію не надав.

Частина боргу відповідачем була сплачена, що підтверджується банківськими виписками які додані до матеріалів справи:

29.06.2011 року - перераховано 7445,59 грн.;

04.10.2011 року - перераховано 7445,59 грн.;

12.12.2012 року - перераховано 1000,00 грн.

Отже, сума боргу відповідача перед позивачем, станом на 01.11.2014р., складає 2 722 грн. 79 коп., що підтверджується матеріалами справи, в тому числі актом звірки взаємних розрахунків, підписаного сторонами та скріплений їх печатками, що підтверджує визнання відповідачем суми боргу в повному об'ємі.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, сума основного боргу, на момент розгляду спору, по суті складає 2 722 грн. 79 коп. , пред'явлена до стягнення обґрунтовано, та підлягає задоволенню.

За таких обставин, позов Комунального підприємства "Градпроект" до Державного підприємства "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект" підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, поскільки спір доведено до судового розгляду з його вини.

Керуючись ст. ст. 509, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Градпроект" до Державного підприємства "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект" задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект", 69095, м. Запоріжжя, площа Пушкіна, 4, (р/р 26005060517906 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399, ЄДРПОУ 05482972) на користь Комунального підприємства "Градпроект",69037, м. Запоріжжя, вул. Зелінського 3, (р/р 26003056600001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, ЄДРПОУ 20504731) 2 722 (дві тисячі сімсот двадцять дві) грн. 79 (сімдесят дев'ять) коп. основного боргу , 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснена ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет