Ухвала суду № 41318428, 11.11.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

У Х В А Л А

"11" листопада 2014 р. Справа № 13/7/2012/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду заяву Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання у справі

за позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод" (код ЄДРПОУ 08341806, 21100, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 57)

до: суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, юр. адреса : 21000, АДРЕСА_1; адр. місця проживання: 21000, АДРЕСА_2)

про стягнення заборгованості в розмірі 55 000 грн.

представники сторін:

від позивача : Могир О. Ю. - за довіреністю

від відповідача : не з'явився

В С Т А Н О В И В :

07.03.2012 року господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі № 13/7/2012/5003 про повне задоволення позову Державного підприємства Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод", згідно якого вирішено стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість в сумі 55 000,00 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 1 610,00 грн. та витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката в сумі 2 500 грн..

Після набрання вказаним рішенням законної сили, судом на його виконання видано відповідний наказ від 23.03.2012 року.

28.10.2014 року від стягувача - Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" до суду надійшла заява № 1160-а від 15.10.2014 року про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання у справі № 13/7/2012/5003, яка мотивована наступним.

У зв'язку із зміною на ДП "45 ЕМЗ" осіб, відповідальних за стягнення простроченої дебіторської заборгованості, відомості, про можливе пред'явлення зазначеного вище судового наказу до виконання, у керівництва відсутні. Крім того, на підприємстві відсутній й сам оригінал судового наказу.

3 метою забезпечення стягнення коштів та вжиття всіх вичерпних заходів по виконанню вищезазначеного рішення суду, ДП "45 ЕМЗ", керуючись ст. 12 Закону "Про виконавче провадження", Законом України "Про інформацію", Законом України "Про державну виконавчу службу", звернулось до всіх відділів ДВС МУЮ та просило повідомити на адресу стягувача (21100, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 57) інформацію з наданням копій підтверджуючих документів (постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про закриття виконавчого провадження, розмір сплачених в добровільному порядку або стягнуті в примусовому порядку грошових коштів, тощо) про стан виконання судового наказу.

Проте, відділи ДВС Вінницького МУЮ повідомили, що при перевірці журналів вхідної кореспонденції, книг обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцю, Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, вищезазначений наказ господарського суду Вінницької області на виконанні не перебуває та не перебував.

За вказаних обставин, місцеперебування оригіналу наказу господарського суду Вінницької області від 23.03.2012 року по справі № 13/7/2012/5003 не відоме.

З огляду на викладене, позивач (стягувач) просить суд визнати строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду Вінницької області від 23.03.2012 року, як такий що пропущений з поважних причин та видати дублікат вказаного судового наказу у даній справі.

Ухвалою суду від 29.10.2014 року зазначену заяву було призначено до розгляду на 11.11.2014 року.

На визначену дату в судове засідання з'явився представник позивача (заявника).

Відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.

Направлення ухвали суду від 29.10.2014 року на юридичну адресу відповідача згідно витягу з ЄДРПОУ, а саме : 21000, АДРЕСА_1, підтверджується реєстром поштових відправлень № 1257 від 31.10.2014 року.

Згідно абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Також, відповідно до ухвали суду від 29.10.2014 року не визнавалася обов'язковою явка представників сторін.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

В ході розгляду заяви по суті, представник позивача, підтримала вимоги викладені у заяві в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в ній.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали поданої заяви, надавши юридичну оцінку наявних у справі доказів, суд з'ясував наступне.

Як вказувалося вище, на виконання рішення господарського суду Вінницької області від 07.03.2012 року у справі № 13/7/2012/5003 було видано наказ від 23.03.2012 року щодо стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод" заборгованості в сумі 55 000,00 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 1 610,00 грн. та витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката в сумі 2 500 грн..

Направлення вказаного наказу на адресу стягувача підтверджується штампом на ньому вих. № 2283 від 23.03.2012 року.

З метою надання інформації щодо виконання наказу суду від 23.03.2012 року у справі № 13/7/2012/5003, позивач звертався із листами до органів державної виконавчої служби, а саме : № 653 від 17.07.2014 року до Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ; № 926 від 07.08.2014 року до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області; № 927 від 07.08.2014 року до Староміського відділу ДВС Вінницького МУЮ; № 928 від 07.08.2014 року до Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ; № 929 від 07.08.2014 року до Вишенського відділу ДВС Вінницького МУЮ.

На зазначені вище запити органами державної виконавчої служби надано відповіді в яких повідомляється, що наказ господарського суду Вінницької області від 23.03.2012 року № 13/7/2012/5003 не пред'являвся та на виконанні не перебуває і не перебував, зокрема : лист Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ № 18484/07-35/6 від 25.07.2014 року; лист Головного управління юстиції у Вінницькій області № 6974/2.2/0-14 від 13.08.2014 року на № 926 від 07.08.2014 року; лист Вишенського відділу ДВС Вінницького МУЮ № 14000/08-31 від 18.08.2014 року; лист Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ № 15856/09-37/1 від 07.08.2014 року.

Відповідно до довідки Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" № 1160 від 15.10.2014 року, наказ господарського суду Вінницької області від 23.03.2012 року у справі № 13/7/2012/5003 підприємством втрачено та до виконання не пред'явлено.

Вказана довідка підписана директором та головним бухгалтером Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод", а також скріплена печаткою.

Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Згідно ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 119 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику.

В силу ч.ч. 1-3 ст. 120 ГПК України, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.

До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Частина 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачає, що стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку його пред'явлення до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року, дублікат наказу (стаття 120 ГПК) має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2012 року на виконання рішення господарського суду Вінницької області від 07.03.2012 року у справі № 13/7/2012/5003 було наказ.

На вказаному наказі міститься відмітка, про те, що він може бути пред'явлений до виконання протягом одного року, тобто до 23.03.2013 року.

Беручи до уваги, що строк пред'явлення даного наказу суду закінчився, позивач просить відновити відповідний пропущений строк.

В обґрунтування поданої заяви, позивачем надано докази в підтвердження звернення до органів державної виконавчої служби щодо надання інформації про виконання наказу суду від 23.03.2012 року по справі № 13/7/2012/5003, якими надано відповідь про те, що такий наказ не пред'явлався та на виконанні не перебуває і не перебував.

При цьому, за змістом довідки Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" № 1160 від 15.10.2014 року, наказ господарського суду Вінницької області від 23.03.2012 року у справі № 13/7/2012/5003 підприємством втрачено та до виконання не пред'явлено.

Вказана довідка відповідає приписам ст. 120 ГПК України.

З врахуванням встановлених обставин та беручи до уваги, що зазначений наказ суду стягувачем втрачено та на виконанні не перебував, що підтверджується поданими доказами, суд приходить до висновку визнати поважними причини пропуску пред'явлення наказу до виконання та поновити даний строк, а також видати дублікат вказаного наказу.

З огляду на викладене, заява позивача № 1160-а від 15.10.2014 року підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 87, 115, 119, 120 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити повністю заяву № 1160-а від 15.10.2014 року Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" про видачу дублікату наказу від 23.03.2012 року та поновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання у справі № 13/7/2012/5003.

2. Поновити строк пред'явлення дублікату наказу господарського суду Вінницької області від 23.03.2012 року у справі № 13/7/2012/5003 до виконання.

3. Видати дублікат наказу господарського суду Вінницької області від 23.03.2012 року у справі № 13/7/2012/5003.

4. Дублікат наказу господарського суду Вінницької області від 23.03.2012 року у справі № 13/7/2012/5003 скріплений гербовою печаткою суду направити Державному підприємству "45 експериментальний механічний завод".

5. Копію ухвали направити позивачу та відповідачу рекомендованим листом.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21100, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 57)

3,4 - відповідачу (юр. адреса : 21000, АДРЕСА_1; адр. місця проживання: 21000, АДРЕСА_2