Постанова № 41318069, 10.11.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р. Справа № 926/1047/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону

на рішення господарського суду Чернівецької області від 11.09.2014 року.

у справі № 926/1047/14

за позовом: Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до 1: Концерну «Військторгсервіс»

до 2: ТзОВ «Олбі-Рос Корона»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Фонд державного майна України;

2) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Рівненська Міжрегіональна універсальна товарно-майнова біржа "Прайс";

2) нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_2

про: визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна

З участю представників :

від прокуратури - Покора К.В. - посвідчення №024280

від позивача - Боберський І.М. - представник (довіреність №220/649/д від 02.09.2014р.)

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - Палій С.І. - представник (довіреність №6 від 24.01.2014р.)

від третіх осіб - не з'явилися.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.09.2014р., суддя Гурин М.О., у задоволенні позову Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України було відмовлено. Стягнуто з Міністерства оборони України в доход державного бюджету судовий збір у сумі 1218,00 грн., отримувач коштів УДКСУ у м. Чернівці, код отримувача 37978173, банк отримувача ГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку 856135, рахунок отримувача 31210206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, господарський суд Чернівецької області, код 03500074, пункт 2.1.

З даним рішенням не погодився заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону і оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

ТзОВ «Олбі-Рос Корона» подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Міністерства оборони України подало пояснення з приводу апеляційної скарги в яких вказало, що з вимогами апеляційної скарги погоджується повністю та просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Концерн «Військторгсервіс» подав письмові пояснення на апеляційну скаргу в яких просить задовольнити позовні вимоги.

Рівненська Міжрегіональна універсальна товарно-майнова біржа "Прайс" подала пояснення на апеляційну скаргу в яких просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розгляд справи відкладався.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду за 29.10.2014р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, рішення господарського суду Чернівецької області від 11.09.2014р. у справі №926/1047/14 - скасувати, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.. 104 ГПК України, підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Чернівецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся з позовом до Концерну "Військторгсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Олбі-Рос Корона" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.

21 грудня 2005 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування», в особі представника Данко Оксани Михайлівни, що діяла на підставі довіреності від 5 жовтня 2005 року, яку начальник ДП МОУ «Управління торгівлі Західного оперативного командування» Свідерський Григорій Мілентійович уповноважив бути представником ДП МОУ «Управління торгівлі Західного оперативного командування» з питань відчуження, в тому числі продажу за ціною та на умовах за її розсудом об'єктів нерухомості, укладено із товариством з обмеженою відповідальністю «Олбі Рос Корона» договір купівлі-продажу приміщення кондитерського цеху в будинку літ. «А», загальною площею 264,80 кв. м., яке складається з приміщень 50-1 та 50-16, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Залозецького, 107.

Із вищезгаданої довіреності Данко О.М. від імені ДП МОУ «Управління торгівлі Західного оперативного командування» вбачається, що їй надається право на укладення і підписання угод, договорів, передбачених чинним законодавством України (за винятком укладення договорів та угод на відчуження основних засобів, договорів та угод на одержання в оренду нерухомого майна (будівлі, приміщення), інших основних засобів; договорів та угод про надання в оренду нерухомого майна, договорів та угод на отримання кредитів, застави; договорів та угод про сумісну діяльність, а також договорів та угод на передачу та одержання цілісних майнових комплексів).

Згідно п. п. 2 та 2.2. рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 7 грудня 2005 року №931/21 приміщення кондитерського цеху в будинку літ. «А», загальною площею 264,80 кв. м., яке складається з приміщень 50-1 та 50-16, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Залозецького, 107 перебували у господарському віданні Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування».

Згідно свідоцтва про право власності № 265730 від 12.12.2005 року спірне нежитлове приміщення має державну форму власності та перебуває у повному господарському віданні Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування».

У статуті ДП МОУ «Управління торгівлі Західного оперативного командування» (надалі - Статут) зазначено, що вказане підприємство засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству оборони України.

Згідно з п. 4.2 Статуту майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання, а пунктом 4.4 передбачено, що відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку, встановленому чинним законодавством.

Також судом встановлено, що ДП МО України «Управління торгівлі ЗахОК» отримало дозвіл на відчуження приміщення по вул Залозецького, 107 від Головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України від 12 листопада 2004 року, яке відповідно до Положення про Головне Управління міністерства оборони України наділене відповідними повноваженнями.

4 жовтня 2004 року за № 220/2071 Міністром оборони України видана довіреність начальнику Головного управління торгівлі тилу Міністерства оборони України Пукіру П.Н., в якій зазначено, що повноваження згідно цієї довіреності не можуть бути передані іншим особам.

В свою чергу, Пукір П.Н. на підставі повноважень, наданих йому довіреністю Міністра оборони України від 4 жовтня 2004 року за № 220/2071, надав дозвіл від 12 листопада 2004 року № 140/6/1466/25 начальнику ДП МОУ «Управління торгівлі Західного оперативного командування» Свідерському Г.М.

При реалізації державного майна представником ДП МОУ «Управління торгівлі Західного оперативного командування» Свідерським Г.М. було надано дозвіл від 27.07.2005р., якою уповноважено Данко О.М. на відчуження спірного майна.

12 лютого 2005 року окремим дорученням Міністра оборони України довіреності на право укладання договорів (угод, контрактів), надання від імені Міністерства оборони України прав здійснювати інші правочини, термін дії яких не закінчився, визнавались недійсними та підлягали поверненню до Адміністративного департаменту МО України.

На виконання окремого доручення Міністра оборони України від 12 лютого 2005 року повернуто перший примірник довіреності Міністерства оборони України від 4 жовтня 2004 року за № 220/2071 (лист № 140/ЮР/154 від 17 лютого 2005 року).

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дозвіл від 12 листопада 2004 року № 140/6/1466/25 був виданий до відкликання довіреності від 4 жовтня 2004 року № 220/2071, тобто на підставі чинної на той час довіреності від 4 жовтня 2004 року № 220/2071 виданої Міністерством оборони України, отже начальник Головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України Пукір П.Н. видав дозвіл Державному підприємству Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування» на відчуження нерухомого майна, що є предметом оспорюваного правочину, діючи в межах наданих йому повноважень.

Однак висновок місцевого суду про те, що цей дозвіл з припиненням представництва за довіреністю №220/2071 не втратив своєї чинності не відповідає вимогам законодавства України.

Так, відповідно до частини третьої статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно з чинним на час укладання оспорюваного договору Положенням про Міністерство оборони України, затвердженим Указом Президента України № 888 від 21.08.1997, Міністерство оборони України здійснює управління державним майном, закріпленим за підприємствами, установами і організаціями, які належать до сфери управління міністерства. Міністр оборони України в межах повноважень Міністерства відповідно до законодавства видає накази і директиви, контролює їх виконання. Жодного наказу М0У про відчуження чи погодження відчуження майна, зазначеного у позові, апеляційному суду сторонами не надано.

В період з 4 жовтня 2004 по 12 лютого 2005 року Пукір П.Н., діючи на підставі виданої довіреності, мав право надавати від імені Міністерства оборони України дозволи та доручення на відчуження нерухомого майна підприємств військової торгівлі Головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України.

Повноваження на відчуження нерухомого майна, яке є предметом даного спору - приміщення кондитерського цеху, на підставі дозволу (лист від 12 листопада 2004 р. № 140/6/1466/25) Пукір П.Н. надав від імені Міністерства оборони України начальнику Державного підприємства Міністерства оборони України "Управління торгівлі Західного оперативного командування" Свідерському Г.М.

Зазначений дозвіл від 12 листопада 2004 Пукір П.Н. надавався Свідерському Г.М. на підставі Довіреності від 4 жовтня 2004 р. № 220/2071, в якій зазначено, що «Повноваження згідно з цією довіреністю не можуть бути передані іншим особам»

У свою чергу начальник державного підприємства Міністерства оборони України "Управління торгівлі Західного оперативного командування" Свідерський Г.М., не маючи на це жодних повноважень, видав довіреність від 5 жовтня 2005 року Данко О.М., якою уповноважив останню бути представником підприємства з питань відчуження, в тому числі - щодо продажу за ціною та на умовах за її розсудом, об'єктів нерухомості.

Отже, Данко О.М., укладаючи оспорюваний договір купівлі-продажу не мала на це достатньої цивільної дієздатності відповідно до норм Цивільного кодексу України.

Крім того, відчуження нерухомого майна державного підприємства Міністерства оборони України "Управління торгівлі Західного оперативного командування" за Договором купівлі-продажу, укладеним між державним підприємством Міністерства оборони України "Управління торгівлі Західного оперативного командування" в особі його представника Данко О.М. та товариством з обмеженою відповідальністю «Олбі Рос Корона» було здійснено 21 грудня 2005 року (тобто після того, коли Довіреність Пукіра П.Н. від 4 жовтня 2004 р. № 220/2071 була скасована та відкликана). Отже, на момент укладення спірного договору ні начальник державного підприємства Міністерства оборони України "Управління торгівлі Західного оперативного командування", ні начальник Головного управління торгівлі тилу Міністерства оборони України не мали повноважень на відчуження майна МО України та відповідно права на передоручення таких повноважень.

Апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанцій дійшов передчасного висновку щодо наявності згоди Міністерства оборони України на відчуження майна Концерну "Військторгсервіс", і таким чином щодо того, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника за його ж волею.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином особа, яка вчинила правочин від імені ДП МО Управління торгівлі ЗОК не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, спірне нерухоме майно вибуло з володіння його власника - МО України без його згоди, що є підставою для визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу на підставі норм ст.. 215 ЦК України.

Що ж стосується подання відповідачем заяви про застосування строків позовної давності, то колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивачем не пропущено строку звернення до суду, оскільки Міністерству оборони України не було відомо про порушене право та про те, що спірне майно вибуло з володіння власника з його волі.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в своїй постанові від 23.07.2014р. у справі №914/3484/13 та Верховний Суд України в постанові від 20.08.2013р. №3-18гс13. Зокрема, у вказаній постанові Верховного Суду України зазначено, що у випадку коли прокурор та позивачі не є сторонами оспорюваних угод та були позбавлені права під час судового розгляду перевірити повноваження осіб, які укладали ці правочини, а про обставини, які стали підставою звернення до суду, прокуратура дізналася лише зі звернення позивача, то початок перебігу позовної давності слід обраховувати не з моменту, коли прокуратурі стало відомо про наявність оспорюваних правочинів, а з моменту, коли органи прокуратури дізнались про факт відсутності у представника необхідного обсягу дієздатності.

Відповідно до ст.. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх судів України.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернівецької області від 11.09.2014р. по справі №926/1047/14 винесене без належного дослідження обставин справи, з порушенням вказаних норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Апеляційний суд постановляє нове рішення, яким позовні вимоги задовольняє повністю. Визнає недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул.. Залозецького, 107 від 21.12.2005р., укладений між ДП МОУ «Управління торгівлі Західного оперативного командування» та ТзОВ «Олбі-Рос-Корона».

Керуючись ст.ст.101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 11.09.2014р. по справі №926/1047/14 скасувати повністю.

Постановити нове рішення. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Залозецького, 107 від 21.12.2005р., укладений між ДП МОУ «Управління торгівлі Західного оперативного командування» та ТзОВ «Олбі-Рос-Корона»

Судові витрати покласти на відповідачів.

Стягнути з Концерну «Військтооргсервіс» (03151, м. Київ, вул.. Молодогвардійська, 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) в дохід державного бюджету України 913грн. 50 коп. (дев'ятсот тринадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олбі-Рос-Корона» (58032, м. Чернівці, вул. В.Лесина, 3, код ЄДРПОУ 30935938) в дохід державного бюджету України 913грн. 50 коп. (дев'ятсот тринадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

Господарському суду Чернівецької області видати відповідні накази про стягнення зазначеного судового збору.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Чернівецької області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Г.М. Гнатюк

Н.М. Кравчук

«Повний текст постанови виготовлено 11.11.2014р.»