Рішення № 41317528, 29.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12503/14 29.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛіС»

до Публічного акціонерного товариства «Комбінат будіндустрії»

про стягнення заборгованості в розмірі 114 181,82 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Лукяненко Я.В., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛіС» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Комбінат будіндустрії» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 114 181,82 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/12503/14, розгляд справи призначено на 23.07.2014 р.

18.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, клопотання про відкладення розгляду справи та заява про збільшення позовних вимог.

23.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву.

У судове засідання 23.07.2014 р. представники сторін не з'явилися.

Розглянувши у судовому засіданні 23.07.2014 р. клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд задовольнив вищезазначене клопотання.

Враховуючи те, що представники сторін у судове засідання 23.07.2014 р. не з'явились, розгляд справи було відкладено на 14.08.2014 р.

14.08.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Паламаря П.І. від 14.08.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/12503/14 було передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2014 р. справу № 910/12503/14 було прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 01.10.2014 р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 01.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/12503/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. справу № 910/12503/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 01.10.2014 р.

У судове засідання 01.10.2014 р. представник позивача з'явився.

У судове засідання 01.10.2014 р. представник відповідача не з'явився.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 01.10.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 29.10.2014 р.

27.10.2014 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові пояснення на відзив відповідача.

У судове засідання 29.10.2014 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 29.10.2014 р. не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

26.10.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛіС» (далі - продавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Комбінат Будіндустрії» (далі - покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № 539 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується в порядку та умовах, визначених Договором, поставити та передати у власність покупця товар - гранітну продукцію, а покупець зобов'язується в порядку та умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору ціна продукції - договірна, узгоджується сторонами в рахунках і вказується в видатковій накладній. Загальна сума Договору поставки становить вартість всієї продукції, відвантаженої під час терміну дії Договору.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що за усним узгодженням сторін можливі інші способи розрахунків, що не суперечать законодавству України.

Позивач зазначає суду про те, що ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 563 761,04 грн., в свою чергу, відповідачем були порушені умови Договору в частині оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 114 181,82 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Судом досліджені докази, надані позивачем на підтвердження поставки відповідачу товару, а саме копії наступних видаткових накладних:

- № РН-0000086 від 01.11.2012 р. на загальну суму 43 388,88 грн.;

- № РН-0000090 від 09.11.2012 р. на загальну суму 85 799,60 грн.;

- № РН-0000093 від 11.11.2012 р. на загальну суму 48 708,86 грн.;

- № РН-0000007 від 06.02.2013 р. на загальну суму 43 597,62 грн.;

- № РН-0000008 від 11.02.2013 р. на загальну суму 41 152,06 грн.;

- № РН-0000053 від 22.02.2013 р. на загальну суму 45 709,75 грн.;

- № РН-0000097 від 26.03.2013 р. на загальну суму 45 859,31 грн.;

- № РН-0000130 від 01.04.2013 р. на загальну суму 46 226,40 грн.;

- № РН-0000134 від 11.04.2013 р. на загальну суму 45 084,34 грн.;

- № РН-0000452 від 13.09.2013 р. на загальну суму 59 823,36 грн.;

- № РН-0000459 від 23.09.2013 р. на загальну суму 58 410,86 грн.;

Таким чином, позивачем було поставлено відповідачу товар на умовах Договору на загальну суму 563 761,04 грн.

Щодо строків оплати товару, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата продукції, що поставляється за даним Договором, проводиться покупцем шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок постачальника 100% вартості товару.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Отже, відповідач за умовами Договору та приписами чинного законодавства України зобов'язаний оплатити поставлений товар одразу після прийняття товару та підписання видаткових накладних на цей товар.

В свою чергу, позивач зазначає, що між сторонами на підставі п. 5.2 Договору було вирішено, що відповідач оплачує отриманий товар не лише шляхом перерахування коштів, а тому, як зазначає позивач, відповідачем було частково оплачено поставлений позивачем товар наступним чином:

№ п/пСпосіб розрахункудата зарахування в оплатуСума зарахованої оплати, грн. з ПДВ1.Передача товару31.12.12176 026,622.Передача товару06.02.133 103,803.Передача товару11.02.132 922,764.Передача товару12.02.134 219,925.Передача товару14.02.133 846,606.Передача товару19.02.134 971,067.Падання послуг28.02.1312 000,008.Надання послуг29.03.1310 000,009.Передача товару01.04.135 965,1610.Передача товару02.04.1335 790,9811.Передача товару03.04.1311 745,8312.Передача товару04.04.1311 930,3313.Надання послуг31.05.135 000,0014.Передача товару05.06.1321 375,6015.Оплата коштами17.09.1320 000,0016.Оплата коштами20.09.1339 823,3617.Оплата коштами09.10.1310 000,0018.Оплата коштами17.10.1320 000,0019.Оплата коштами22.10.1310 000,0020.Передача товару23.10.131 299,6021.Передача товару24.10.1318 943,2022.Передача товару01.11.13791,4023.Оплата коштами06.11.1310 000,0024.Оплата коштами08.11.139 823,00 всього оплачено на суму:449 579,22

Відповідач у своєму письмовому відзиві зазначає, що ним додатково було сплачено на користь позивача 2 000,00 грн.

Судом встановлено, відповідачем після порушення провадження у даній справі було сплачено на користь позивача 2 000,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 109 від 17.07.2014 р.

Крім того, позивач зазначає суду про те, що відповідачем після подання позову було сплачено на користь позивача кошти в загальній сумі 102 152,75 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З огляду на вищенаведене, предмет спору у справі № 910/12503/14 в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар в розмірі 102 152,75 грн. відсутній.

В іншій частині, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений на умовах Договору товар, в розмірі 12 029,07 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем, в процесі розгляду справи, було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою позивач просить суд крім основної суми заборгованості стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 7 400,98 грн., 3 % річних в розмірів 2 917,47 грн. та інфляційну складову боргу в розмірі 14 723,24 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.5 Договору покупець за порушення обов'язку, визначеного у п. 5.1 Договору, за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченої продукції за кожний день прострочення оплати.

Судом перевірено розрахунок пені, наданий позивачем, та встановлено, що позивачем невірно розрахований зазначений показник, з огляду на нижченаведене.

Розрахунок пені був здійснений позивачем наступним чином.

Розрахунок за видатковою накладною № РН-0000452 від 13.09.13 р.: за вказаною видатковою накладною відповідачу 13.09.2013 р. поставлено товар вартістю 59 823,36 грн. Товар мав бути оплачений у день його отримання. У зв'язку з цим прострочення відповідача рахується з наступного дня після отримання товару. Відповідачем отриманий товар оплачено частково на суму 4 052,40 грн. 08.11.2013 р. Таким чином, відповідач мав прострочену заборгованість з оплати товару в сумі 59 823,36 грн. з 14.09.2013 р. по 07.11.2013 р. включно, тобто протягом 56 днів, та у сумі 55 770,96 грн. з 08.11.2013 р. по 23.07.2014 р. включно, тобто протягом 258 днів (що перевищує 6 місяців). Отже, загальна сума пені за прострочення оплати товару, отриманого відповідачем за вказаною видатковою накладною, становить 3 656,28 грн.

Проте, суд дійшов висновку, що розрахунок пені має бути здійснений наступним чином.

За вказаною видатковою накладною відповідачу 13.09.2013 р. поставлено товар вартістю 59 823,36 грн., в свою чергу, відповідачем (як вбачається з розрахунку позивача, доданого до позовної заяви) було здійснено дві проплати за зазначеною накладною, а саме: 17.09.2013 р. в сумі 20 000 грн. та 20.09.2013 р. в сумі 29 823,36 грн.

Таким чином, в період з 14.09.2013 р. по 17.09.2013 р. пеня має нараховуватись на суму 59 823,36 грн. та становить 85,23 грн.

В свою чергу, в період з 17.09.2013 р. по 20.09.2013 р. пеня має нараховуватись на суму 39 823,36 грн. (за вирахуванням сплачених позивачем 20 000,00 грн. 17.09.2013 р.) та складає 56,73 грн.

20.09.2013 р. відповідачем була повністю погашена заборгованість по зазначеній накладній № РН-0000452 від 13.09.2013 р.

Щодо розрахунку пені по накладній № РН-0000459 від 23.09.2013 р., судом здійснено аналогічний перерахунок, з урахуванням проплат відповідача, згідно з таблицею позивача: 10 000,00 грн. - 09.10.2013 р., 20 000,00 грн. - 17.10.2013 р., 10 000,00 грн. - 22.10.2013 р., 1 299,60 грн. - 23.10.2013 р. та 18 943,20 грн. - 24.10.2013 р.

З огляду на вищезазначене, за вказаною накладною підлягає стягненню пеня в розмірі 554,86 грн.

Таким чином, загальний розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача за двома зазначеними видатковими накладними, складає 696,82 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача розмірів 3% річних та інфляційних втрат відповідно до періодів та розмірів заборгованості, визначених судом, з урахуванням часткових проплат відповідача, та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 170,04 грн. та інфляційні втрати в розмірі 193,64 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/12503/14 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Комбінат Будіндустрії» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, будинок 7; ідентифікаційний код: 04012193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛіС» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, будинок 15; ідентифікаційний код: 19407655) заборгованості за поставлений товар в розмірі 102 152 (сто дві тисячі сто п'ятдесят дві) грн. 75 коп. припинити.

2. В іншій частині позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комбінат Будіндустрії» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, будинок 7; ідентифікаційний код: 04012193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛіС» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, будинок 15; ідентифікаційний код: 19407655) заборгованість за поставлений товар в розмірі 12 029 (дванадцять тисяч двадцять дев'ять) грн. 07 коп., пеню в розмірі 696 (шістсот дев'яносто шість) грн. 82 коп., 3% річних в розмірі 170 (сто сімдесят) грн. 04 коп. та інфляційні втрати в розмірі 193 (сто дев'яносто три) грн. 64 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комбінат Будіндустрії» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, будинок 7; ідентифікаційний код: 04012193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛіС» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, будинок 15; ідентифікаційний код: 19407655) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 304 (дві тисячі триста чотири) грн. 85 коп.

Повне рішення складено 05.11.2014 р.

Суддя О.В. Нечай