Ухвала суду № 41315152, 10.11.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/791/3155/14 Головуючий в суді 1 інстанції: Стамбула Н.В.

Категорія: 30 Доповідач: Склярська І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року листопада місяця 10 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі :

Головуючого: Склярської І.В.

Суддів: Капітан І.А.

Вейтас І.В.

При секретарі: Благовещенській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Комсомольського районного суду міста Херсона від 26 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, які виникли внаслідок інфляції,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь сумі інфляційних витрат, що складає 109872 грн. 24 коп. та моральну шкоду в розмірі 75000 грн.

12.09.2014 року ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення позову, посилаючись на те, що попередньо відповідачем добровільно не було сплачено жодної суми збитку, а лише примусово виконано рішення Білозерського районного суду Херсонської області, шляхом реалізації арештованого майна, просив вжити заходи до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно яке належить ОСОБА_5

Ухвалою Комсомольського районного суду міста Херсона від 26 вересня 2014 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_5, в межах заявлених позовних вимог у розмірі 184872,24 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 її доводи не визнав, ухвалу суду вважає законною та обґрунтованою, мотивуючи тим, що права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши відповідність оскарженої ухвали вимогам цивільного процесуального закону, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції керувався відомостями, зазначеними в заяві про забезпечення позову та виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог

Згідно ч.1, 3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви особи, яка бере участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням цих заходів (п.4.).

Види забезпечення позову, як зазначено в ч.3 ст. 152 ЦПК України, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З надісланих до суду апеляційної інстанції матеріалів вбачається, що між сторонами по справі виник спір майнового характеру, предметом якого є стягнення грошових коштів, розмір яких позивачем визначені в сумі 184872,24 грн., яка складається з: суми інфляційних витрат, що складає 109872 грн. 24 коп. та моральної шкоди в розмірі 75000 грн. (а.с.4-5).

12.09.2014 року ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно яке належить ОСОБА_5 (а.с.14).

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між незастосуванням конкретного виду забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві та наслідком у вигляді неможливості в подальшому виконати рішення суду.

Таким чином встановивши, що між сторонами виник спір, існує можливість утруднення або неможливість виконання можливого рішення суду та зважаючи, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_5, в межах заявлених позовних вимог у розмірі 184872,24 грн.

Посилання апелянта на те, що вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, майно належить їм на праві спільної сумісної власності, а тому вжиття заходів забезпечення позову порушують їй права відносно спільного майна, до уваги колегією суддів не беруться, оскільки ухвалою суду накладено арешт саме на майно відповідача - ОСОБА_5 та в разі порушення прав ОСОБА_3 як співвласника майна, остання не позбавлена права захисту свої прав в порядку передбаченому ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, застосований судом вид забезпечення позову передбачений п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, захищає права ОСОБА_4 на випадок можливого ухвалення рішення на його користь і не порушує права ОСОБА_3 щодо права володіння та користування належним їй майном.

Враховуючи, що ухвала суду постановлена за наявності для того підстав та з дотриманням встановленого процесуальним законом порядку, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду.

Керуючись ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Комсомольського районного суду міста Херсона від 26 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: