Справа № 520/2291/14-к
Провадження № 1-кп/520/253/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.10.2014 року
Київський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді Іванчука В.М.,
при секретарях Заярному Ю.А., Болтушенко А.О.,
з участю прокурорів Добровського В.П., Гоцул М.А., Ткача В.В.,
захисника ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
представника потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кальчева, Болградського району, Одеської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Малиновського районного суду м.Одеси від 26.10.2006 року за ст.307 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком один рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
11.10.2013 року приблизно о 20 годині 10 хвилин, ОСОБА_5, керуючи технічно справним автомобілем «Ніссан Блюберд», д/з НОМЕР_1, рухаючись по правому ряду пр. М. Жукова з боку вул. Левітана, в напрямку вул. 25-ї Чапаївської дивізії, допустив порушення вимог п.п.2.3б, 10.1, 12.3 «Правил дорожнього руху України», якими передбачено: п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водія повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
Вказані порушення виразилися у тому, що він, рухаючись у вищевказаному напрямку, наближаючись до регульованого світлофорним об'єктом перехрестя з вул. Шкільний аеродром, та випередивши автомобіль, який рухався у середньому ряду, попутного напрямку, почав перестроювання у середній ряд, дивлячись у ліве бокове дзеркало заднього огляду, при цьому не слідкуючи за дорожньою обстановкою, яка розгорталась в тому ряду, в який він маневрував, що позбавило його можливості своєчасно виявити пішохода ОСОБА_7, який перетинав проїжджу частину пр. М. Жукова, рухаючись зліва направо по ходу його руху, та вчасно застосувати гальмування, що і призвело до наїзду на вказаного пішохода.
В наслідок ДТП пішохід ОСОБА_7 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 232 від 19.02.2014 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритий внутрішньо суглобовий перелом латерального виростка великогомілкової кістки і осколковий перелом головки малогомілкової кістки правого колінного суглоба, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Своїми діями ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.286 ч.1 КК України, за кваліфікуючими ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним у скоєному кримінальному правопорушенні себе визнав частково, пояснивши, що він рухався на автомобілі по вул. Маршала Жукова в напрямку вул. 25 Чапаєвської Дивізії в м.Одесі. Біля місця де пересікалися трамвайні колії лінії трамваю № 13, перед перехрестям доріг, рухаючись на зелений для автотранспорту колір світлофора, він почав маневр перестроювання в середній ряд автодороги. Під час даного маневру він дивився в водійське дзеркало заднього виду, щоб переконатися, що перешкод для цього маневру немає. Закінчивши маневр він побачив, що перед його автомобілем з'явився пішохід. Він одразу ж намагався зробити маневр вліво, щоб уникнути зіткнення з ним, гальмувати на його переконання було б безрезультатно і призвело б до набагато гірших наслідків, і правою частиною переднього бамперу свого автомобіля ударив пішохода. Після цього, він, зупинивши автомобіль за перехрестям доріг, вийшов з салону автомобіля та одразу ж пішов до потерпілого. Чоловік, що був разом з потерпілим, наполягав, щоб потерпілого відвезли до швидкої. Він відвіз потерпілого разом його супутником до швидкої, яка знаходиться на вул. Академіка Корольова, 26. У пункті швидкої допомоги потерпілого оглянули лікарі швидкої і сказали, що його необхідно відвезти до Одеської міської клінічної лікарні №11, але вийшовши зі швидкої, потерпілий разом з супутником, які перебували явно у стані сильного алкогольного сп'яніння, відмовилися їхати до лікарні, і попросили у обвинуваченого одну тисячу гривень в рахунок компенсації за дану дорожньо-транспортну пригоду. Тому він особисто передав потерпілому одну тисячу гривень, під розписку.
Незважаючи на те, що ОСОБА_5 винним у скоєному кримінальному правопорушенні себе визнав частково, його винність підтверджується показами потерпілого, допитаного у судовому засіданні та матеріалами кримінального провадження.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що 11 жовтня 2013 року приблизно о 20 годині, він йшов з гостей додому. В той вечір він вживав алкоголь. Підійшовши до пішохідного переходу біля перехрестя він на блимкаючий жовтий сигнал світлофора почав переходити автодорогу внаслідок його збив автомобіль, що рухався зі сторони вул. Левітана в напрямку вул. 25 Чапаєвської Дивізії. Після удару він упав на проїжджу частину. Йому допомогли піднятися прохожі люди і підвели до огорожі, що знаходиться на тротуарі. ОСОБА_5 за своєї власної ініціативи відвіз його до швидкої де йому оглянули пошкоджене коліно. До швидкої вони їхали удвох, нікого крім них в салоні автомобіля не було. Чому водій не відвіз до його до МКЛ №11 йому не відомо. Після цього, вони під'їхали до універсаму «Копійка» де були товариші ОСОБА_5, які змушували його взяти одну тисячу гривень та написати розписку, і не повідомляти про факт ДТП до міліції. Далі йому вдалося зателефонувати своєму товаришеві, який приїхав за ним та відвіз до МКЛ №11. Там йому лікарі надали медичну допомогу.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що увечері він їхав з роботи по вул. Маршала Жукова і ОСОБА_7 в нетверезому стані, з лівого боку проїжджої частини дороги, вибіг на зелений, для автотранспорту, колір світлофора з піднятими руками. Аби унеможливити дорожньо-транспортну пригоду він почав різко гальмувати, але коли зрозумів, що лише гальмами автомобіль не зупинити він почав зменшувати швидкість автомобіля за допомогою коробки передач. Йому вдалося зупинити автомобіль і уникнути ДТП. Далі ОСОБА_7 продовжив рух у напрямку протилежної частини автодороги і в цей момент, автомобіль, що їхав позаду збив ОСОБА_7 ОСОБА_5 не гальмував, тому, що побачив потерпілого в останній момент перед ДТП. Він зробив маневр вліво, щоб ДТП мало якомога легкі наслідки для пішохода, але йому цього не вдалося. Після моменту ДТП ОСОБА_5 в схвильовану стані вибіг з салону автомобіля і просив зупинитися всім хто був свідком ДТП. Після цього потерпілий в компанії ще якогось чоловіка, відмовився, щоб швидку та міліцію викликали йому на місце ДТП і вимагав, щоб його відвезли до лікарні. Потерпілий, разом з обвинуваченим сіли до автомобіля і вони поїхали до лікарні.
- справкою по ДТП (а.п.7-9);
- протоколом огляду місця ДТП (а.п.10-17);
- висновком експерта № 232 від 14.10.2013 року (а.п.31-32);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.02.2014 (а.п.66-67);
- висновком судової автотехнічної експертизи № 707 від 20.02.2014 року (а.п.71-72).
Суд не приймає тверджень обвинуваченого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_8 про те, що обвинувачений ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода. Можливість ОСОБА_5 уникнути наїзду на пішохода підтверджена висновком судової авто-технічної експертизи № 707. Аналіз досліджених судом доказів, які суд вважає належними, допустимими, достовірними і в своїй сукупності достатніми для постановлення вироку, дозволяє суду дійти висновку про те, що своїми діями обвинувачений ОСОБА_5 скоїв злочин, передбачений ст. 286 ч.1 КК України з позбавленням права керувати транспортним засобом.
Пом'якшуючими обставинами по справі згідно з ст. 66 КК України необхідне визнати надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину.
Обставин, які у відповідності до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.
При обранні міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини справи та дані про особу обвинуваченого, характеризуючий матеріал, пом'якшуючу обставину, до якої суд відносить надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, та приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком та з поз
Цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди, заявлений ОСОБА_7, суд вважає таким, що підлягає задоволенню, так як вимоги про стягнення шкоди з ОСОБА_5 обґрунтовані і підтверджені документально.
Відповідно до ст. 1168 ЦК України, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, так як сума, яку потерпілий просить стягнути з ОСОБА_5, на думку суду, не відповідає спричиненої їй моральної шкоди.
Цивільний позов, заявлений ст. прокурором прокуратури Київського району м. Одеси Коробко Ю.В. в інтересах держави в особі КУ "Міська клінічна лікарня № 11", суд вважає таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 124 КПК України суд стягує з ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 370, 373-374 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати ОСОБА_5 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді двох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання, встановивши іспитовий строк один рік.
У відповідності зі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 29977 гривень 71 копійку.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь КУ "Міська Клінічна Лікарня № 11" (м.Одеса, вул. Ак. р/с 35426037002276, код 02774415, МФО 828011, в ГУГКСУ в Одеській області) 3684 гривні 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 294 гривні за проведення судової авто технічної експертизи.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, через Київський районний суд м. Одеси.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси Іванчук В. М.
Судове рішення № 41313235, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 31.10.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/2291/14-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: